Інститут книгознавства

Сергій Шумило: «Українці мають дбайливо оберігати свою історію, не зважаючи на сучасні тренди»

Про важливість афонської спадщини для розуміння тисячолітньої історії  давньоруського чернецтва і культурно-духовних зв’язків Київської Руси-України з Афоном розповів директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило.

Пам’ятні дати з історії становлення незалежної соборної України за колекцією листівок НБУВ

Цими січневими днями українство відзначає ключові пам’ятні дати з історії становлення незалежної соборної України. Підвищений інтерес до державотворчого досвіду 1917–1921 рр. нині викликаний наближенням сторічного ювілею подій, які починаючи з 2017 р. відзначаються на загальнодержавному рівні (Указ Президента України від 22.01.2016 № 17 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років»).

Практичне заняття «Специфіка опису кириличних стародруків та навики атрибуції дефектних примірників та фрагментів»

18 січня 2017 р. у відділі стародруків та рідкісних видань ІК НБУВ пройшло лекційно-практичне заняття «Специфіка опису кириличних стародруків та навики атрибуції дефектних примірників та фрагментів», проведене заввідділу стародруків, кандидатом історичних наук, дослідником кириличних видань Наталією Петрівною Бондар.

Прес-анонс лекції-презентації «Духовно-культурна спадщина Івана Вишенського та Паїсія Величковського: від України до Афону. Нові факти та джерела»

24 січня в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбудеться лекція-презентація «Духовно-культурна спадщина Івана Вишенського та Паїсія Величковського: від України до Афону. Нові факти та джерела». 

Лекція-презентація «Духовно-культурна спадщина Івана Вишенського та Паїсія Величковського: від України до Афону. Нові факти та джерела»

Дата події: 
24-01-2017

24 січня цього року запрошуємо всіх зацікавлених на лекцію-презентацію Сергія Шумила «Духовно-культурна спадщина Івана Вишенського та Паїсія Величковського: від України до Афону. Нові факти та джерела», організовану відділом зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ.

Книжкова виставка «Іван Огієнко (Митрополит Іларіон) (1882–1972). До 135-річчя від дня народження»

У відділі зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ розгорнуто книжкову виставку до ювілею Івана Огієнка.

«Bogoglasnik Pěsni blagogovějnyia (1790/1791): Eine Sammlung geistlicher Lieder aus der Ukraine» - нове надходження до відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ

Серед нових надходжень до підручного фонду відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ представлене двотомне видання «Bogoglasnik Pěsni blagogovějnyia (1790/1791): Eine Sammlung geistlicher Lieder aus der Ukraine», яке включає факсимільне перевидання та дослідження видатної пам’ятки вітчизняної культури – почаївського «Богогласника».

«Щедрик» : 100-річна подорож у часі

Сьогодні Україна і світ відзначає 100-річний ювілей з нагоди першого концертного виконання одного з найдивовижніших шедеврів української музики – «Щедрика» Миколи Леонтовича. Українська народна мелодія в обробці великого Майстра хорової справи стала Послом миру, віри, надії та любові в усьому світі. Упродовж ста років музикознавці досліджують феномен «Щедрика» (Пилип Козицький, Микола Гордійчук, Лю Пархоменко, Валентина Кузик та інші). Великої уваги щодо розгляду цього питання заслуговують праці В.

Лекційно-практичне заняття, присвячене методиці історико-книгознавчих досліджень давніх бібліотек

20 грудня 2016 р. у відділі стародруків та рідкісних видань було проведено лекційно-практичне заняття з підвищення кваліфікації для співробітників НБУВ, присвячене методичним засадам історико-книгознавчих досліджень давніх приватних бібліотек. Проблематика вивчення приватних книгозбірень через їх значну представленість тисячами зібрань у фондах НБУВ традиційно належить до одного із вагомих напрямків наукових досліджень фахівців бібліотеки.

До 400-ліття видавничої діяльності друкарні Києво-Печерської лаври

Ще з минулого 2015 року і впродовж 2016 р. в Україні і за її межами активно відзначається 400-літній ювілей від заснування друкарні Києво-Печерської лаври та становлення київського книговидання. Відправною датою святкування можемо вважати 20 грудня 1616 р. Оскільки документальні дані про фундацію друкарні не збережені, відлік часу ведеться від датування першої відомої книжки, яку було тут надруковано. Це Часослов 1616 р., примірник якого зберігається у фондах Російської державної бібліотеки (Москва). Примірник не має титулу та вихідних відомостей.

Сторінки