Картографічні видання почали збиратися у Бібліотеці з перших років її існування (1918 р.). Основу фонду на той час складали документи, передані з бібліотеки Університету Святого Володимира, Духовної Академії, Колегії П. Галагана, Одеського Імператорського товариства історії і  старожитностей, приватних колекцій професорів Університету (М. Костомаров), членів Історичного товариства Нестора Літописця (В. Ляскоронський, В. Антонович), вчених АН України (Д. Багалій, О. Попельницький) та багатьох інших.

Засновником і першим завідувачем відділу графіки та картографії (1930–1934 р.р.) був відомий український історик, картограф і бібліограф Веніамін Олександрович Кордт.

Кордт Веніамін Олександрович (Христофор Іоганн Веніамін) – (19.02.1860, м. Дерпт, тепер Тарту, Естонія – 24.12,1934, м. Київ) – історик, бібліограф, історик картографії.

Закінчив юридичний ф-т Тартуського (Дерптський) ун-ту (1885).  Кандидат дипломатії (1888). За дослідження з історії російсько-голандських відносин та опрацювання архівних матеріалів з історії Росії, зокрема періоду правління І.Мазепи, П.Орлика, їх дипломатичних стосунків з королем Швеції Карлом ХІІ був обраний членом-кореспондентом Естонського літературного товариства (1893)

Працював у бібліотеках Тартуського  ун-ту та Естонського літературного вченого товариства; в 1894-1917 рр. – на посаді бібліотекаря (директора) бібліотеки університету св. Володимира в Києві. Запровадив нові методи роботи з каталогами, розширив комплектування фондів. Як приват-доцент займався викладацькою діяльністю. Співпрацював з  Тимчасовою комісією для розгляду стародавніх актів та Історичним товариством Нестора-Літописця. Видав матеріали по історії картографії Росії, дослідив біографію Г.Л.де Боплана,  який  займався  вивченням території  та складанням перших карт України. Організував виставку картографічних матеріалів до ХІ Археологічного з’їзду в Києві (1899) та надрукував каталог описів карт з 1127 номерами; видав 3 друкованих альбоми із зображенням та детальним описом карт переважно південної Росії (1899-1910), за що був удостоєний почесної Уваровської премії (1911).

В.О. Кордт брав участь в створенні Української Академії наук (1918-1919), був  головою Тимчасового Комітету для заснування Національної Бібліотеки Української Держави в м. Києві (тепер Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського). Розробив концепцію структури бібліотеки, методи комплектування та пропозиції щодо будівництва нового приміщення. Працював співробітником, завідувачем відділу картографії, фонд якого на період заснування складав близько 27 тис. примірників.

З 1924 активно працював в Археографічній комісії ВУАН, де видав першу частину “Матеріалів по історії картографії України” (1931), склав покажчик “Карти першої п’ятирічки” (1932). Вказані праці цінні та актуальні і на сьогоднішній день для дослідників історії України, картографів, географів.

Заслуги вченого у галузі історії картографії та бібліографії практично не перевершені і до сьогодення. В.О.Кордт був обраний членом Московського археологічного товариства (1899), дійсним членом Одеського товариства історії та старожитностей (1900), “Московского общества любителей естествознания, антропологии и этнографии” (1906), членом-кореспондентом Товариства Істориків у Ризі (1911), членом Історичного товариства в Утрехті (Нідерланди) (1924). Автор 35 наукових праць. Праці В. Кордта відзначалися двічі преміями ім. Геймбюргера Дерптського університету (1902, 1907), Макаріївською премією Петербурзької АН (1907), медаллю ім. П. Семенова-Тянь-Шанського від Російського географічного товариства (1911).