Інститут бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (утворений 1992 р.) успішно продовжує традиції теоретиків і практиків бібліотечної справи, які закладали фундамент української бібліотечної науки, що базується на кращих надбаннях світового і національного досвіду.

2 (15) серпня 1918 р. на підставі Закону про утворення фонду «Національної Бібліотеки Української держави», ухваленого Радою Міністрів, почала своє існування Національна Бібліотека Української Держави в м.Києві. Основні завдання всеукраїнського бібліотечного центру були: створення національного бібліотечного книжкового і рукописного фондів, організація їхнього збирання, зберігання, використання, а також науково-практична і науково-дослідна робота в галузі бібліотекознавства, національної бібліографії, історії та теорії книги.

3 травня 1919 р. Спільне зібрання Академії наук ухвалило змінити термін «Національна» терміном «Всенародна» і назва Бібліотеки стала «Всенародна Бібліотека України при Всеукраїнській Академії наук у м. Києві» (ВБУ). ВБУ обстоювала думку про те, що ґрунтовні науково-дослідні розробки у галузі бібліотекознавства та бібліографії неможливо відривати від лабораторії бібліотекознавства, емпіричної бази, якою була Національна бібліотека. Унікальний досвід створення національної й наукової бібліотеки з різноманітними відділами і формами роботи, відкривав можливості для проведення оригінальних й ґрунтовних досліджень у цих галузях науки.

На нараді ініціативної групи у березні 1925 р. було ухвалено організувати на громадських засадах об’єднання під назвою «Науково-дослідний інститут бібліотекознавства при ВБУ» для коллективного проведення наукових досліджень із проблем бібліотекознавства. За розпорядженням Укрнауки від 12 липня 1926 р. Інститут бібліотекознавства було перейменовано у Науково-дослідну комісію бібліотекознавства та бібліографії (НДКБ), яка відкрила самостійний науковий напрям у ВУАН, видавала друковані органи – «Бібліотечний збірник», «Журнал бібліотекознавства та бібліографії», добилася статусу наукової кафедри ВУАН.

Рада ВБУ на засіданні 22 лютого 1927 р. затвердила Статут HДКБ, що закріпив за нею усі повноваження та функції раніше створеного Інституту. За Статутом на НДКБ покладалася робота в галузі бібліотекознавства та бібліографії, а також споріднених і допоміжних дисциплін. Основними завданнями визначено: а) обслуговування наукових потреб ВБУ; б) сприяння розвитку бібліотечної та бібліографічної справи в УСРР. Науково-організаційна і координаційна діяльність НДКБ здійснювалась у напрямі розвитку спеціальних досліджень (УБР, предметний каталог, каталографічна інструкція тощо), координації наукових досліджень з іншими бібліотеками, бібліотечними та бібліографічними установами. У рамках окресленого обсягу й завдань визнано три основні функції НДКБ: науково-організаційну, науково-педагогічну та науково-дослідну. У складі НДКБ працювали відомі вчені в галузі бібліотеко-, бібліографо- та книгознавства, теоретики і практики бібліотечної справи, які створювали й обґрунтовували її засади, закладали фундамент української бібліотечної науки, що будувалася на світовому і національному досвіді організації бібліотечної справи та науки.

У ВБУ за активного сприяння НДКБ організовано підготовку вищого бібліотечного персоналу для наукових бібліотек через аспірантуру та підготовку й підвищення кваліфікації середнього персоналу – через систему бібліотечних курсів. Науково-педагогічна діяльність НДКБ оцінюється як унікальний для України досвід у галузі підготовки бібліотечних кадрів, що грунтувався на поєднанні теорії і практики, зокрема набуття високопрофесійної теоретичної підготовки завдяки розробленим оригінальним і грунтовним курсам з історії та теорії бібліотекознавства, книгознавства й бібліографії, а також вдосконалення практичного досвіду. Це передбачалося концепцією бібліотечної освіти за умов відсутності в Україні спеціального навчального закладу.

З 1931 р. Всенародна бібліотека України поступово змінює концептуальні погляди на основний зміст бібліотечної, науково-дослідної та науково-методичної діяльності. Реорганізація ВУАН та ВБУ наприкінці 1933 – грудні 1934 рр. фактично призвела до ліквідації НДКБ. Незважаючи на це, здобутки вчених НДКБ вдалося опублікувати, впровадити та обговорити й тим закласти фундамент для їхнього подальшого розвитку та відродження через десятиліття, у 90-х роках, коли Україна стала незалежною державою.

У 1992 р. у складі Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (на той час ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН України) утворений Інститут бібліотекознавства (ІБ). Діяльність Інституту полягає у здійсненні наукової, науково-методичної, науково-інформаційної та науково-організаційної роботи, спрямованої на розробку теоретико-методологічних, прикладних засад розвитку бібліотечної справи та бібліотекознавства. Інститут є координуючим науково-дослідним та науково-методичним центром НБУВ, бібліотечно-інформаційної системи НАН України у галузі бібліотекознавства та бібліотечно-інформаційної діяльності.