Музична культура й музичні фонди бібліотек та архівів: зберігати і популяризувати

Поділитися: 
Дата події: 
6-10-2021

6 жовтня 2021 року у приміщенні Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського за адресою вул. Володимирська, 62, у рамках щорічної Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами –– до управління знаннями» відбулося засідання секції № 6 «Музична культура і музичні фонди бібліотек та архівів в умовах сьогодення» (науковий керівник секції – Лариса Івченко, завідувачка відділу музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ, кандидат мистецтвознавства; учений секретар – Людмила Руденко, старший науковий співробітник відділу музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ, кандидат мистецтвознавства). Оскільки поширення коронавірусної хвороби ще триває, формат участі у роботі секції був змішаним. Багато науковців прибули на захід особисто, інші взяли участь через цифрову платформу Zoom. Модератором цифрової платформи була молодший науковий співробітник відділу музичних фондів Олена Цибульська. У роботі секції взяли участь фахівці в галузі музикознавства, музичного джерелознавства, кіномистецтва, архівної справи, бібліографії, історії та культурології. Крім того, слухачами конференції через Zoom були студенти Ніжинського педагогічного університету імені Миколи Гоголя.

До обговорення було представлено 22 доповіді, в яких порушувались питання історії та розвитку музичної культури України й зарубіжжя, збереження музичних фондів бібліотек та їх популяризації у світі, дослідження джерел вітчизняного музичного мистецтва, а також мистецької спадщини української діаспори, атрибуції музичних пам’яток, розвитку видавничої справи, дослідження аудіовізуальних документів тощо.

Керівник секції Л.В. Івченко представила актуальні практичні й теоретичні проблеми розвитку та популяризації української музичної культури, наголосила на необхідності та суспільній значимості цифрової трансформації пам’яток музичної культури, що зберігаються у відділі музичних фондів НБУВ, та побажала учасникам плідної й цікавої роботи.

Доктор мистецтвознавства, провідний науковий співробітник відділу екрано-сценічного мистецтва і культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського Лідія Корній, яка приєдналася до роботи секції через цифрову платформу Zoom, виголосила першу доповідь, в якій розкрила питання особливостей класифікації джерел музичної культури та теоретичні засади їх дослідження. Під час свого виступу вона неодноразово наголошувала на важливості створення спеціальних покажчиків музичних джерел і підкреслювала їх значимість у музикознавчих дослідженнях.

Наступною доповідачкою, котра теж приєдналася до роботи через Zoom, була доктор мистецтвознавства, професор Академії керівних кадрів культури і мистецтв Ольга Зосім. Вона розповіла про збірники українських духовних пісень, які знаходяться в цифровому форматі в мережі інтернет, висловила побажання щодо кількості та якості оцифрованих збірників з фондів НБУВ, зокрема «Богогласників». В обговоренні її активно підтримала доктор мистецтвознавства Ольга Шуміліна (Львів), яка наголосила на необхідності оцифрування також і комплектів поголосників з партесними концертами, що зберігаються в ІР НБУВ.

Ганна Карась, доктор мистецтвознавства, професор Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника (Івано-Франківськ), через платформу Zoom ознайомила слухачів з діяльністю Українського вільного університету в Мюнхені, зокрема з його бібліотечними та архівними фондами, де зберігається велика кількість музичних документів, надбаних українськими митцями, яким судилося стати діаспорянами. Дотичним до теми був виступ доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу зарубіжної україніки НБУВ Тетяни Антонюк, яка на основі аналізу видань, що зберігаються у відділі зарубіжної україніки НБУВ, репрезентувала здобутки музикологічної секції Української вільної академії наук (УВАН). Співавтором доповіді була Вікторія Антонова, провідний бібліотекар відділу зарубіжної україніки НБУВ.

Окремий напрям роботи секції становили доповіді учасників, що висвітлювали дослідження музичної спадщини видатних українських композиторів XVIII століття Максима Березовського та Степана Дегтярьова. Свої розмисли щодо визначення авторства духовного концерту «Гласом моїм» донесла до слухачів доктор мистецтвознавства, професор кафедри Історії української музики та музичної фольклористики НМАУ імені П.І. Чайковського Тетяна Гусарчук. Вона навела надзвичайно цікаві та важливі аргументи щодо сумнівного авторства цього твору, які можуть слугувати у подальших дослідженнях, і все ж таки поставити крапку у цій досі не вирішеній проблемі. Співавтором доповіді була Л. Руденко, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник ВМФ НБУВ.

Визначення проблеми авторства двох симфоній сеньйора Beresciollo та питання джерелознавчої атрибуції «Симфонії До мажор» Максима Березовського порушили у своїх доповідях доктор мистецтвознавства Ольга Шуміліна та кандидат мистецтвознавства Лариса Івченко. Навколо цих питань зав’язалася дуже цікава та гаряча дискусія. Тему XVIII століття продовжили доповідачі Віктор Слупський, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри мідних духових інструментів НМАУ імені П.І. Чайковського, та Олександр Москалець, молодший науковий співробітник відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків НБУВ. Доповідь Віктора Слупського була зосереджена на роботі та значенні ансамблів мідних духових інструментів у музичній культурі Італії (Середньовіччя. Ренесанс. Бароко). Олександр Москалець розповів про видання Алоїза Зенефельдера, які знаходяться у колекції графів Розумовських, що зберігається у відділі музичних фондів НБУВ. Характерно, що обидві доповіді написані з використанням іноземних джерел з бібліотек світу, отриманих через мережу інтернет.

Дослідженню та популяризації архіву композитора Левка Ревуцького, що є складовою національного культурного надбання (архів зберігається в  ІР НБУВ), присвятила свою доповідь кандидат мистецтвознавства, провідний науковий співробітник відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського Валентина Кузик. Її цікава розповідь про долю архіву до моменту передачі його в НБУВ супроводжувалася електронною презентацією надзвичайно самобутніх документів, що стосуються життя та творчості композитора. Доповідачка подарувала відділу музичних фондів Другу симфонію Л. Ревуцького, нещодавно видану в першій редакції, яка до недавнього часу вважалася втраченою.

Надзвичайно інформативною та змістовною була доповідь, яку виголосила Людмила Касян, завідувачка сектору публікації документів відділу використання інформації документів Центрального державного кінофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного. Вона ознайомила слухачів із аудіовізуальними документами, що присвячені музичній культурі ХХ століття і зберігаються в архіві. Олена Цибульська, молодший науковий співробітник відділу музичних фондів, розповіла слухачам про пошук інформації для віртуальної колекції звукозаписів українських музичних колективів від початку ХХ століття до 1918 року, що зберігаються у музичних бібліотеках світу.

Зацікавлення викликала доповідь Альони Хайло, старшого наукового співробітника відділу ретроспективної бібліографії Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», присвячена розгляду рецензій на збірники пісенного фольклору, які друкувалися на сторінках критично-бібліографічного часопису «Книгарь».

Хоровій сакрально-музичній творчості Мирослава Скорика на тексти Тараса Шевченка присвячена доповідь Ігоря Тилика, кандидата мистецтвознавства, старшого викладача Київського Національного університету культури і мистецтв.

Увагу присутніх привернула доповідь Ірини Куркової, молодшого наукового співробітника відділу музичних фондів НБУВ, кандидата мистецтвознавства. Вона розповіла про інтерпретацію вербального тексту у романсі Сергія Рахманінова на слова Тараса Шевченка у перекладі Олексія Плєщєєва «Полюбила я на печаль свою». А на завершення всі учасники секції послухали цей чудовий музичний твір.

Доповіді учасників, які з певних причин не прибули на секцію або не змогли виступити за браком часу, викладено у тезах, що опубліковані на сайті НБУВ. Це розвідки: Кіри Шамаєвої, професора кафедри загального та спеціального фортепіано НМАУ імені П.І. Чайковського, доктора мистецтвознавства; Тетяни Петришиної, аспірантки кафедри теорії музики Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка; Ольги Волосатих, кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри Історії української музики та музичної фольклористики НМАУ імені П.І Чайковського; Андрія Крючина, доктора технічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України; Ігоря Косяка, кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника Інституту проблем реєстрації інформації НАН України; Людмили Єгупової, наукового співробітника Інституту проблем реєстрації інформації НАН України; Дарини Чамохуд, аспірантки кафедри історії української музики та музичної фольклористики НМАУ імені П.І. Чайковського; Антона Кармазіна, кандидата мистецтвознавства, наукового співробітника музею МТМКУ; Лариси Дояр, старшого наукового співробітника державного архіву друку Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»; наукового співробітника Ірини Савченко; наукового співробітника, кандидата педагогічних наук Ірини Дубровіної; молодшого наукового співробітника  Світлани Літвінової, молодшого наукового співробітника  Євгенії Кожушко, молодшого наукового співробітника Ольги Макогон та інших.

Загалом робота секції № 6 «Музична культура і музичні фонди бібліотек в умовах сьогодення» пройшла в атмосфері продуктивного діалогу та плідного обміну думками. Всі учасники відзначали актуальність подальшої співпраці та спілкування, створення спільних проектів, всі взаємно побажали бібліотекам та архівам сил, наснаги й гідного фінансування для представлення фондів у цифровому форматі на сайтах бібліотек, аби якомога краще забезпечити інформаційні потреби користувачів у дистанційному режимі.

 

Л В. Івченко, керівник секції,

Л.Г. Руденко, учений секретар.

Фотоматеріали: