7 жовтня 2026 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» відбулося засідання секції «Рукописна спадщина України: сучасний стан та інноваційні дослідження».

Робота секції об’єднала дослідників Інституту рукопису, зокрема, з відділів кодикології та кодикографії, джерелознавства, фондів рукописної спадщини, юдаїки та науковців  з Вільнюського університету, Національного заповідника «Софія Київська», Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника, Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського університету імені Бориса Грінченка, Комунального закладу «Рівненський обласний краєзнавчий музей» Рівненської обласної ради, видавництва «Горобець», які у своїх студіях звертаються до рукописних книг, архівних документів, особових фондів, листування та інших джерел української культурної й історичної спадщини. Доповіді продемонстрували широкий спектр підходів до вивчення джерел – від кодикологічного та палеографічного аналізу рукописів до дослідження особових архівів і документів ХХ століття.

Серед основних тематичних напрямів роботи секції були студії з історії та розвитку рукописної книги. Так, О.С. Булига розглянув рукописні Чотириєвангелія XV–XVI століть з музейної колекції Путнянського Успенського монастиря в Румунії, охарактеризувавши їхні матеріальні, палеографічні і художні особливості та зіставивши з Пересопницьким Євангелієм 1556–1561 років, простеживши культурні зв’язки між Буковиною та Волинню. Е.С. Клименко запропонувала аналіз структури та змісту нотолінійних Ірмологіонів XVIІ століття. Дослідницька група у складі Л.А. Гнатенко, Г.С. Горобець, М.М. Кольбух та В.В. Корнієнка повідомила про результати роботи, пов’язаної з вивченням і систематизацією української рукописної книги XI–XVI століть, а також презентувала новітні англомовні видання Реймського й Турівського Євангелій ХІ століття.

Не оминули увагою також окремі колекції. Зокрема, О.М. Гальченко представила результати наукових пошуків щодо кількісної характеристики рукописного зібрання Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії. Є.К. Чернухін розповів про видання з оригінальними грецькими текстами, які виявив у складі бібліотеки Києво-Печерської лаври.

Інший важливий напрям роботи секції становили дослідження, пов’язані з особовими фондами. О.П. Степченко та І.С. Корчемна представили науково-довідкові видання, які розкривають склад рукописної спадщини Інституту рукопису НБУВ, та репрезентували унікальний архівний комплекс матеріалів особового походження нової генерації українських діячів. Виступи інших учасників були присвячені особовим архівам із фондів Інституту рукопису. Т.В. Коваль охарактеризувала архів лікаря-психіатра, доктора медичних наук, професора А.Ю. Вияснівського. О.П. Бодак репрезентувала наукову діяльність у галузі києвознавства відомої української історикині та громадської діячки Лідії Пономаренко. Л.А. Петрушко присвятила виступ місцям пам’яті раннього періоду життя Тетяни Борисівни Слюдикової.

Цікаві міркування запропонувала Г.Ю. Калініч, доповідь якої була присвячена проблемам етики та професійної компетенції у дослідженнях із психоісторії.

Важливе місце в програмі посіли дослідження окремих документів, що відкривають нові можливості для реконструкції важливих аспектів минулого. Н.А. Шип розглянула щоденник Михайла Бережкова як джерело вивчення суспільно-політичної ситуації в УСРР у 20-ті роки ХХ століття. С.В. Шумило звернувся до афонського пом’яника XVII–XVIII століть, у якому виявлено нове джерело до історії роду Івана Котляревського. М.В. Ріпей простежила роль журналу «Рідна мова» у розвитку української мови за епістолярною спадщиною Івана Огієнка.

Виголошені доповіді засвідчили, що сучасне вивчення рукописної та архівної спадщини дедалі більше виходить за межі опису й збереження окремих пам’яток. Важливого значення набувають цифровізація документів, створення електронних ресурсів, спрямованих на забезпечення доступу до рукописних фондів  і залучення нових джерел до наукового обігу.

Засідання секції стало платформою для представлення нових результатів джерелознавчих, кодикологічних, археографічних та історико-культурних досліджень і показало різноманіття напрямів сучасного вивчення рукописної та архівної спадщини України.

О.П. Степченко,

директорка Інституту рукопису НБУВ,

кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця

Т.В. Коваль,

завідувачка відділу джерелознавства

Інституту рукопису НБУВ,

кандидатка історичних наук, старша дослідниця

Л.А. Петрушко,

наукова співробітниця відділу кодикології та кодикографії

Інституту рукопису НБУВ, кандидатка історичних наук