2 жовтня 2025 року у форматі онлайн у межах Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» (Київ, НБУВ, 1–3 жовтня 2025 р.) працювала організована Інститутом біографічних досліджень (ІБД) Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського cекція з проблем біографіки «Українська біографіка: пошук відповідей на виклики часу». Програма роботи секції охопила 26 доповідей дослідників з наукових установ, освітніх закладів, бібліотек, музеїв.

До онлайн-засідання, попри сигнал тривоги про небезпеку вранці в Києві, доєдналося близько 15 осіб. Володимир Попик, директор Інституту біографічних досліджень НБУВ, у вітальному слові наголосив, що метою роботи секції є обговорення проблематики, найбільш співзвучної духові часу, інтелектуальним змінам, які відбуваються в суспільстві під впливом воєнних подій – у людському розумінні себе, минулого й сучасності. Ці процеси знаходять безпосереднє відображення в пошуку дослідниками нової тематики; нових героїв; людських рис, які найповніше втілюють у собі феномен української людини; нових форм комунікації з читацькою аудиторією.

У доповіді «Українська біографіка перед викликами буремного часу» Володимир Попик зосередився на новаціях наукової, творчої, інформаційної діяльності у видавничій, інформаційній і бібліотечній сфері. Він підкреслив, що війна не зупинила творчого пошуку біографістів. Навпаки, вона задала йому інтенсивний поштовх, визначила нові пріоритети, тому що, знаходячись в екстремальних умовах, і дослідники, й читачі прагнуть звертатися до таких істин людського буття, до яких у мирний час наближалися б поволі.

Директорка Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського Лариса Березівська в повідомленні «П’ятитомник Василя Кременя “Освіта ХХІ століття: статті, доповіді, виступи, інтерв’ю” як унікальне джерело історико-освітніх досліджень» коротко охарактеризувала зібрання матеріалів академіка НАН України та НАПН України, президента НАПН України Василя Григоровича Кременя, видане в 2025 році.

Галина Александрова, провідна наукова співробітниця Інституту біографічних досліджень НБУВ, у своїй доповіді «Форми біографічних репрезентацій у сучасній українській літературі» торкнулася болючих емоційних точок, проявлених у вітчизняній літературі через форми біографічних репрезентацій у творах про війну, історичних діячів і письменників. Вона наголосила на тому, що аналіз подібних текстів потребує залучення інтердисциплінарних підходів.

Тетяна Вірченко, професорка факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, презентувала тему «Теоретична модель інтелектуальної біографії», у якій на основі здобутків у біографіці за 2014–2025 роки реконструювала функцію, автора, постаті, методи, предметне поле, структуру та реципієнта інтелектуальної біографії. Доповідь викликала жваве обговорення, зокрема, розмова точилася навколо доречності кліпового представлення такого типу біографії.

Запропонувала сучасні цифрові ініціативи зі збору й збереження свідчень про російсько-українську війну в доповіді «Сучасні цифрові ініціативи документування спогадів про російсько-українську війну як ресурс і новий формат репрезентації біографічного знання» Надія Любовець, завідувачка відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ. Під час виступу науковиця презентувала монографію «Українська мемуарна традиція: еволюція у вимірах часу (ХІІ ст. – перша третина ХХ ст.)» (2024) (https://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004936), означивши основні напрямки власних досліджень і запропонувавши в подарунок один її екземпляр.

У повідомленні «Формування наукових підходів до історичного читання дітей і підлітків у бібліотечних працівників» Наталія Марченко, старша наукова співробітниця Інституту біографічних досліджень НБУВ, проаналізувала низку заходів із підвищення професійної компетенції бібліотечних працівників за 2022–2025 роки, в яких брала безпосередню участь. У презентації вона продемонструвала синергію досвіду працівників бібліотек, освітян, письменників і видавців, які працюють у галузі книги для дітей і юнацтва, а також наголосила на корисності подібних заходів; поділилася власними враженнями й емоціями; продемонструвала формат обміну інформацією (дошка Padlet).

Старша наукова співробітниця Інституту біографічних досліджень НБУВ Оксана Шалак у доповіді «Комунікативні засади фольклорної практики Василя Гнилосирова (1836–1900): від науки до біографії» намітила шляхи до реконструкції життєпису фольклориста й педагога – фольклорні записи вченого та його рукописна програма для збору етнографічного й фольклорного матеріалу, – озвучивши, зокрема, структуру останньої.

Виступ Наталі Білоус, завідувачки філією «Музей Сержа Лифаря» Музею історії міста Києва, на тему «З маловідомих фактів біографії Сержа Лифаря: подорож до Аргентини 1934 року» супроводжувався цікавим матеріалом із захопливим поданням науковиці й презентацією архівних документів: листівками з подорожі митця, листами, анонсами виступів тощо, цінними для реконструкції його біографії.

Представлена тема «Постать С.К. Росовецького в осмисленні сучасників (до 80-річчя від дня народження науковця й письменника)» у співавторстві Юлії Дядищевої-Росовецької, доцентки Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, і Станіслава Росовецького, незалежного дослідника, презентувала всебічне висвітлення постаті видатного вченого й талановитого письменника в колективній монографії «Станіслав Росовецький: In memoriam» (2023). Пані Юлія під час дискусії презентувала й подарувала книгу Станіслава Росовецького «Володимир Перетц: біографія інтелектуала» (2023) пані Тетяні Вірченко для подальших студіювань інтелектуальної біографії.

Валентина Жовтобрюх, наукова співробітниця відділу національної бібліографії  НБУВ, представила спільну роботу зі завідувачем відділу Сидором Кіралем на тему «Критична рецепція творів Лесі Українки в рецензіях її сучасників», зокрема, простежила динаміку якісних змін у змісті рецептивних публікацій критичного спрямування творів письменниці.

Завідувачка відділу краєзнавства «Одесика» Одеської національної наукової бібліотеки Євгенія Бережок здійснила реконструкцію біографії Ф.А. Козубовського, розширивши інформацію про нього в доповіді «Нові матеріали до біографії Федора Андрійовича Козубовського: керівництво Одеською державною науковою бібліотекою».

Завершальний виступ на секції Оксани Плющик, старшої наукової співробітниці Інститут біографічних досліджень НБУВ, на тему «Біографічний контекст наративів про собак у період російсько-української війни» викликав неабиякий інтерес і зацікавлення, а також жваве обговорення: присутні радили звернутися до слов’янських фольклорних джерел щодо тварин, активно дискутували й пропонували приклади наративів про собак у просторі російсько-української війни тощо.

На жаль, час роботи секції був обмежений, і тому не всі присутні й бажаючі змогли виголосити доповіді. За нагоди керівник секції повідомив, що всі доповіді секції будуть розміщені на ютуб-каналі Інституту біографічних досліджень НБУВ «Biography. Біографіка. Біографістика» (https://www.youtube.com/channel/UCGF9jvYgmWTUJ30RZ1iqdOg).

Робота секції завершилася побажаннями миру, здоров’я, стійкості в надважких умовах війни, а також успіхів і нових ідей для втілення у вітчизняну науку.

Оксана Плющик,

учена секретарка

ІБД НБУВ