2 жовтня 2025 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» відбулося засідання секції «Бібліотечно-інформаційний комплекс: міжнародна взаємодія та сталий розвиток» у читальній залі НБУВ та онлайн на платформі Zoom (модераторка заходу – О. Л. Сокур, кандидатка наук із соціальних комунікацій, завідувачка відділу науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

У роботі засідання, яке вели його наукові керівники О. М. Василенко, кандидатка історичних наук, директорка Інституту бібліотекознавства НБУВ, та В. В. Добровольська, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка, в. о. завідувача кафедри арт-менеджменту та івент-технологій  Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, провідна наукова співробітниця відділу теорії та історії бібліотечної справи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, взяли участь учені та спеціалісти українських бібліотек і наукових установ, зокрема Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної історичної бібліотеки України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Державної науково-технічної бібліотеки України, Одеської національної наукової бібліотеки; викладачі закладів вищої освіти (Київського національного університету культури і мистецтв, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Київського університету культури, Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Національного університету «Одеська політехніка», Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «ХАІ»); фахівці мережі Національної академії наук України (Інституту археології НАН України, Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України, Головної астрономічної обсерваторії НАН України, Державного природознавчого музею НАН України); голови редакційних колегій (головні редактори) провідних фахових часописів («Бібліотечний вісник», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук»), Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій та інші Закордонні гості представляли Австрійську національну бібліотеку, Національну бібліотеку Республіки Молдова та Посольство Угорщини в Києві.

Загалом було заявлено 32 доповіді (35 доповідачів і співдоповідачів), з яких на секційному було виголошено 8 виступів, котрі супроводжувалися презентаціями, насиченими цікавим ілюстративним матеріалом. Було висвітлено широке коло питань міжнародної взаємодії і комунікації бібліотек: культурної спадщини в контексті досягнення Цілей сталого розвитку; стратегій удосконалення бібліотечної системи України згідно з політикою цифрової трансформації; зарубіжного та українського досвіду функціонування бібліотек в умовах війни; цифрових технологій у діяльності українських бібліотек і зарубіжжя; ролі бібліотеки України як амбасадорів дипломатії знань і культури в реаліях сьогодення тощо.

З вітальним словом до учасників засідання звернулася наукова керівниця секції кандидатка історичних наук, директорка Інституту бібліотекознавства НБУВ О. М. Василенко і передала слово дипломатці з питань культури та освіти Посольства Угорщини в Києві Єві Хеїзерне Хегедюш для виголошення доповіді «Роль бібліотек в угорській культурній дипломатії». Доповідачка детально розкрила історію започаткування, становлення та функціонування інституційної мережі культурної дипломатії Угорщини. Єва Хеїзерне Хегедюш наголосила, що сьогодні за кордоном діють 26 угорських інститутів культури в 24 країнах світу (в Україні є куточки угорської культури в Хмельницькому та на Закарпатті, у НБУВ створено угорську книжкову поличку), чільна мета діяльності яких полягає у формуванні позитивного іміджу Угорщини, популяризації її вікової історії і надбань культури. Ця доповідь викликала хвилю запитань, серед яких – принципи відбору видань для книжкових полиць, як здійснюється комплектування бібліотек тощо.

Доповідь «Національна бібліотека Молдови: нові тенденції у міжнародних відносинах» виголосила головна спеціалістка секції «Управлінська підтримка і міжнародні зв’язки» Національної бібліотеки Республіки Молдова Маріана Кіріактов. Доповідачка детально розкрила основні напрями та завдання, нові тенденції у міжнародних відносинах Національної бібліотеки Республіки Молдова. Серед великих проєктів Маріана Кіріактов виокремила співпрацю відповідно до угоди з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського та наголосила, що в сучасних умовах головним стратегічним партнером є Румунія, зокрема Центральна університетська бібліотека Бухареста. Доповідачка охарактеризувала основні проєкти, участь у яких Національної бібліотеки Республіки Молдова сприяє популяризації установи в Європі, зокрема в таких країнах, як Австрія, Італія, Литва, Латвія та ін.

Оксана Качмар, бібліотекарка сектору каталог-сервісу відділу обробки та каталогізації Австрійської національної бібліотеки, кандидатка економічних наук, доцентка у доповіді «Проєкт «Austrian Books Online» в Австрійській національній бібліотеці» висвітлила історію, основні напрями та пріоритети діяльності головної бібліотечної установи країни. Вона репрезентувала ґрунтовну характеристику всіх складників Цифрової бібліотеки Австрійської національної бібліотеки та навела детальний опис технологічного процесу оцифровування документів з фондів бібліотеки за 1501–1900 роки, у межах проєкту «Austrian Books Online». Цей проєкт за своєю суттю є державно-приватним партнерством, який було започаткованого 2007 року, а остаточний договір з Google було підписано у 2010 році.

«Пов’язані дані у контексті каталогізації» – надзвичайно актуальна за рівнем порушених питань для сучасної бібліотечної практики тема виступу докторки історичних наук, старшої наукової співробітниці, провідної наукової співробітниці відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Надії Стрішенець. Доповідачка розкрила зміну змісту поняття «бібліографічний запис» відповідно до «Декларації про міжнародні принципи каталогізації» ІФЛА 2016 року та висвітлила принципово нові підходи до каталогізації на основі пов’язаних даних, джерела пов’язаних даних для бібліотек. Доповідачка наголосила, що у моделі пов’язаних даних бібліографічний запис вже не є сукупністю сталих елементів опису, зібраних на картці чи у MARC запису. Це – зібрання елементів, взятих не лише традиційно з джерела опису, а зібраних з різних місць мережі Інтернет і пов’язаних між собою. Відповідно, сформоване століттями поняття бібліографічного запису зазнає нині принципових змін.

Участь у міжнародних проєктах бібліотек наукових установ Національної академії наук України була розкрита у двох доповідях: «Міжнародне співробітництво науково-технічної бібліотеки Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України» (завідувачка науково-технічної бібліотеки Головної астрономічної обсерваторії НАН України Наталія Печерога) і «Роль міжнародних проєктів у збереженні бібліотечних фондів під час воєнного стану в Україні» (Ірина Сусуловська, головна бібліотекарка наукової бібліотеки Державного природознавчого музею НАН України, Оксана Вовк, кандидатка біологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Державного природознавчого музею НАН України, Роман Гураль, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України).

Наталія Печерога висвітлила досвід міжнародного співробітництва науково-технічної бібліотеки Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України, зокрема щодо міжнародного документообміну та меж проєкту мережі астрономічних бібліотек світу AstroLib, який був започаткований задля налагодження і підтримки астрономічного співтовариства, розширення контактів із зарубіжними бібліотеками та установами задля оперативного задоволення інформаційних потреб користувачів-науковців. Упродовж останніх кількох років бібліотека ГАО НАН України підтримує тісні міжнародні зв’язки з багатьма установами світу. Завершуючи виступ, доповідачка наголосила, що в умовах повномасштабної війни міжнародна бібліотечна взаємодія, зокрема тісні зв’язки зі світовим фаховим співтовариством у межах проєкту AstroLib, відіграють дедалі важливішу роль у забезпеченні українських дослідників-астрономів актуальною науковою інформацією.

Ірина Сусуловська назвала основні міжнародні проєкти, в яких бібліотека Державного природознавчого музею НАН України бере активну участь: «Реставрація та консервація стародруків Поторицької бібліотеки, що знаходиться в Державному природознавчому музеї НАН України» (2022–2024 рр.) за підтримки Союзу родини Дідушицьких гербу Сас та Міністерства культури, національної спадщини та спорту Польщі; «Розвиток технічних спроможностей бібліотеки ДПМ НАН України з метою збереження стародруків у час війни» (2023) за підтримки ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» та Whitley Fund for Nature, Великобританія; «Vois for Nature Foundation»; грантова програма з оцифрування культурної спадщини, яку підтримує Європейський Союз за програмою House of Europe, за темою «Створення цифрової колекції найцінніших книжкових видань наукової бібліотеки Державного природознавчого музею НАН України» (2024). Доповідачка наголосила, що досвід бібліотеки Державного природознавчого музею НАН України засвідчив, що міжнародні проєкти відіграють важливу роль у збереженні бібліотечних фондів в Україні, особливо під час війни, оскільки привертають увагу та підтримку з боку міжнародних організацій, які мають досвід у сфері збереження й реставрації культурної спадщини.

Професорка кафедри інформаційної діяльності та медіакомунікацій Інституту гуманітарних наук Національного університету «Одеська політехніка», докторка наук із соціальних комунікацій, професорка Олена Шевченко виголосила доповідь «Стратегія удосконалення бібліотечної системи України згідно з політикою цифрової трансформації», яка викликала жваве обговорення сучасного стану, реалій та перспектив підготовки фахівців для інформаційно-бібліотечної сфери України.

Завершила засідання секції докторка історичних наук, професорка кафедри інформаційної діяльності та звʼязків з громадськістю Київського національного університету культури і мистецтв Тетяна Новальська. У доповіді «Міжнародна співпраця бібліотек в епоху глобалізації: виклики та інновації» було розкрито такі концептуальні питання, як теоретичне підґрунтя міжнародної бібліотечної співпраці, основні напрями розвитку цієї сфери, міжнародна діяльність Громадської організації «Українська бібліотечна асоціація», основні міжнародні проєкти провідних українських бібліотек, серед яких – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського і Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. Підсумовуючи виступ, Т. Новальська аргументувала, що міжнародна співпраця бібліотек – це важливий інструмент побудови глобального суспільства знань, у якому поважають культурну різноманітність та сприяють формуванню зручного доступу до інформації. Успіх цієї співпраці залежить від здатності бібліотечних фахівців швидко адаптуватися до технологічних змін, дотримуючись при цьому основних завдань та місії бібліотеки у суспільстві.

Значну увагу учасники засідання приділили ключовій темі – сучасним викликам та завданням бібліотек в умовах воєнного стану, питанням збереження та відновлення фондів у повоєнній відбудові України. Учасники секційного засідання, котрих, незважаючи на тривалу повітряну тривогу в Києві, упродовж заходу було більше 90, онлайн і в чаті взяли активну участь в обговоренні виголошених доповідей. На завершення зустрічі О. М. Василенко подякувала всім фахівцям та побажала плідної роботи.

Оксана Клименко,

завідувачка відділу наукових видань

Інституту бібліотекознавства НБУВ,

кандидатка історичних наук, доцентка