Людина науки у вітчизняній біографіці

Поділитися: 
Дата події: 
7-06-2023

7 червня 2023 року відбулися ХІХ Біографічні читання, присвячені пам’яті засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951–2003), організовані та проведені Інститутом біографічних досліджень НБУВ. Цьогоріч вони були присвячені розгляду сучасних моделей дослідження й репрезентації життєвого і творчого шляху, здобутків і спадщини діячів науки, реконструкції колективних портретів представників наукових колективів та шкіл, громадських організацій учених.

До програми ХІХ Біографічних читань було подано 59 заявок від дослідників з наукових установ і центрів, закладів вищої освіти, бібліотек, архівів, музеїв з різних міст України. Приєднатися до онлайн-конференції мали можливість близько 40 осіб.

У вітальному слові до учасників Володимир Іванович Попик, директор Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, наголосив, що 150-річчя від часу заснування Наукового товариства імені Шевченка – першої загальнонаціональної організації, яка об’єднала провідних інтелектуалів України, знаменувала їх входження до європейського наукового співтовариства, стала основою розбудови інших наукових організацій, насамперед – УАН-ВУАН, а також єднання сил українського наукового співтовариства на еміграції, є важливим приводом для сучасних роздумів про долю визначних українських учених – і окремих, і цілих поколінь.

Особлива значимість проблематики людини науки полягає у винятковій ролі наукового співтовариства в розвиткові національної ідеї, патріотичному згуртуванні суспільства, розбудові нації і держави, високого інтелектуального й духовного потенціалу України, який дозволив їй пройти через багато тяжких випробувань. Нині, в умовах протистояння російській навалі, боротьбі за майбутнє України, минуле, сьогодення і майбутнє нерозривно поєдналися. Тому в центрі досліджень українських біографів – досвід і традиції поколінь, те, що передається від одної генерації вчених наступним.

У доповіді «Українська наука і вчені у ХХ столітті: переосмислення феномену» В. І. Попик зосередив увагу на необхідності глибокого, без жодних спрощень і упереджень, осягнення з висоти сучасного досвіду долі, справ і спадщини кількох поколінь як провідних учених, так і широкого загалу вітчизняних науковців, які працювали в умовах суперечливих реалій, обумовлених пануванням тоталітарного комуністичного режиму.

Неможливість повною мірою реалізувіати власний творчий потенціал не повинна применшувати вагомий внесок учених радянської доби в розвиток інтелектуального й духовного потенціалу України, нехай і певним чином здеформований непереборними на той час обставинами. Україна не повинна відмовлятися від своїх імен, від тих, хто всупереч обставинам працював задля її добра.

Низка доповідей була присвячена персоналіям талановитих вітчизняних учених, з діяльністю яких пов’язані вагомі здобутки української науки. Відомі широкому загалу й більш вузькому колу прізвища прозвучали в доповідях доктора філологічних наук Галини Андріївни Александрової, провідної наукової співробітниці відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ («Микола Ілліч Стороженко (1836-1906): служіння культурі, науці, бібліотечній справі»); доктора історичних наук, професора Інни Олександрівни Демуз, головної наукової співробітниці сектору наукової бібліографії та біографістики Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН («Сокальський Леонід Петрович – український агроном, ґрунтознавець, метеоролог кінця ХІХ – початку ХХ ст.»), кандидата філологічних наук Олесі Романівни Дроздовської, старшої наукової співробітниці Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника («Журналістська і публіцистична діяльність Ярослава Падоха»). Директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» Олег Григорович Погорілець та заступник директора з наукової роботи Ігор Валентинович Западенко представили постаті вчених, дотичні до локальної історії Хмельниччини («Натураліст Войцех Зборжевський: початок наукового шляху в Меджибожі» та «Археологічна, пам’яткоохоронна і музейна праця Михайла Ягодзінського (до 100-річчя з дня народження).

Олександр Іванович Бонь, доцент кафедри історії України факультету суспільно-гуманітарних наук Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук, доцент, у доповіді «Олександр Довженко під наглядом ДПУ в 1920-х роках» акцентував на невідомих фактах, пов’язаних з формуванням так званих справ-формулярів на відомих митців в УССР, матеріали яких згодом використовувалися для тиску на режисера та використання його у впливі на мистецьке середовище України.

Галина Володимирівна Карпінчук, наукова співробітниця відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, кандидат філологічних наук, у доповіді «Внесок академічного шевченкознавства 1920-х – поч. 1930-х років у вивчення оточення Тараса Шевченка» озвучила прізвища багатьох дослідників – репресованих шевченкознавців – та підготовлені за їхньої участі видання, які раніше здебільшого не згадувалися, щодо розширених відомостей про родину Тараса Шевченка та низку осіб, з якими було пов’язано життя поета, його оточення.

Провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктор історичних наук, професор Лариса Іванівна Буряк у доповіді «Візуальні проєкти у просторі біографічних практик» окреслила потенційні можливості й наявні вже здобутки українських дослідників і видавців у використанні графічних методів репрезентації життєвого і творчого шляху діячів науки й культури. Зазначені форми в умовах загального тяжіння до візуалізації знання, покликаного інформаційною революцією, набувають особливого значення для ознайомлення широкого загалу з досягненнями української науки і культури.

Значна частина виступів стосувалася проблеми «місць пам’яті» діячів науки, які формуються в архівах, бібліотеках, на сторінках енциклопедій, словників, довідників та в хмарному середовищі у форматі електронних ресурсів. Лариса Дмитрівна Березівська, директорка Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, головна наукова співробітниця відділу педагогічного джерелознавства та біографістики, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, у доповіді «Енциклопедичний біографічний словник як форма представлення колективного портрета педагогів України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): критерії та підходи» акцентувала на тому, що в українській і зарубіжній історіографії до цього часу немає енциклопедичних і біографічних словників або довідників, де було б представлено колективний біографічний портрет педагогів України. З метою цілісної репрезентації педагогічної біографіки в ДНПБУ нині здійснюється підготовка такого енциклопедичного біографічного видання. Презентуючи тему «Структурно-змістові особливості зарубіжних біографічних словників педагогів», Олександр Петрович Міхно, директор Педагогічного музею України, доктор педагогічних наук, представив результати аналізу змісту восьми зарубіжних словників, а також визначив особливості їх структури (наявність додатків, поділ на розділи за історико-хронологічним та географічним принципами).

Олеся Іванівна Дзира, завідувачка відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ, кандидат історичних наук, у доповіді «Лариса Олександрівна Дегтяренко: півстоліття роботи на бібліотечній ниві» проаналізувала її дослідницьку діяльність, спрямовану на розкриття змісту утаємниченого свого часу від громадськості «спеціального фонду», що став у роки незалежності України основою формування Фонду зарубіжної україніки.

Наталія Миколаївна Климович, начальниця відділу використання інформації документів та комунікацій Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України,  в доповіді «Документи репресованих науковців з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України на міжархівному порталі “Український мартиролог ХХ ст.”» ознайомила з результатами діяльності працівників ЦДАМЛМ України з наповнення зазначеного інформаційно-пошукового онлайн ресурсу документами українських науковців – жертв репресій – з фондів архіву. Лариса Богданівна Оленич, завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, у доповіді «Джерельна база створення бібліографічних покажчиків “Наукове товариство Шевченка і Тернопільщина”» проаналізувала основні джерела інформації – традиційні та електронні, – які використовувались у процесі складання відповідних бібліографічних покажчиків.

Доцент кафедри біомедицини та нейронаук Київського академічного університету, кандидат біологічних наук Олексій Ігорович Болдирєв у доповіді «Оцінка втрат українських науковців у період 1918–1943 років за спогадами київського біолога Бориса Балінського»  розповів про виявлення в спогадах біографічної інформації щодо 23 репресованих київських науковців, а також 18 вчених-емігрантів.

Доцент кафедри тюркології ННІ філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук Володимир Миколайович Підвойний у доповіді «Специфіка просопографічних досліджень у сучасній тюркології та кримотатарознавстві» заторкнув питання структурування й організації просопографічних досліджень у відповідних галузях науки.

Зосереджуючись на ключових теоретико-методологічних і методичних проблемах розвитку сучасної української біографіки, учасники Біографічних читань провели плідну дискусію. Варто зазначити, що в програмі Читань були представлені доповіді не лише дослідників із соціогуманітарних дисциплін, – а це підтверджує актуалізацію та зацікавленість біографічною тематикою ширшими колами науковців

З тезами доповідей можна буде ознайомится в електронному науковому збірнику Інституту біографічних досліджень НБУВ «Biography. Біографіка. Біографістика» (Вип. 2), який нині готується. Відеозаписи виступів будуть оприлюднені на однойменному ютуб-каналі інституту https://www.youtube.com/@biography..5055. Також учасники Біографічних читань мають можливість подати доповіді до чергового випуску збірника наукових праць «Українська біографістика», відповідно оформивши їх за вимогами у форматі наукових статей.

 

Матеріал підготовлено

Оксаною Плющик,

кандидатом філологічних наук, доцентом,

старшим науковим співробітником,

ученим секретарем ІБД НБУВ