100-річний шлях українського книгознавства

Поділитися: 
Дата події: 
5-10-2022

5 жовтня 2022 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» у приміщенні відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ відбулось засідання секції «Трансформація українського книгознавства: до 100-річчя Українського наукового інституту книгознавства» (керівник секції – Г. Ковальчук, директор Інституту книгознавства, доктор історичних наук, професор; учений секретар – Т. Мяскова, старший науковий співробітник відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства, кандидат історичних наук). У програмі секції було заявлено 20 доповідей від 22 учасників, найактивнішу участь взяли науковці відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУ.

Роботу секції було розпочато відкриттям експозиції видань Українського наукового інституту книгознавства (УНІК, 1922–1936) та Інституту книгознавства НБУВ (2015–2022)». Екскурс в історію УНІКу, характеристику його наукового доробку здійснила директор створеного в 2015 році Інституту книгознавства Г. Ковальчук. Вона наголосила на основних наукових напрямах, які розробляв УНІК, – історія вітчизняної книги, мистецтво української книги, історія української періодики, національна бібліографія, а також дослідження взаємопов’язаного комплексу «книга – читач», з акцентом саме на вивчення читачів. Доповідачка підкреслила аналогії, які яскраво проглядаються між знищенням вітчизняних книгознавців на початку 1930-х років, звинуваченнями їх в українському буржуазному націоналізмі і фашизмі, та  подіями 2022 року – нападом РФ на Україну з обвинуваченнями в націоналізмі та метою «денацифікації» України. Вчена також коротко охарактеризувала основні етапи розвитку вітчизняного книгознавства, визначила головні книгознавчі школи сьогодення, окреслила стан книгознавчої науки в Україні сьогодні, напрями досліджень і проблеми, а також презентувала видання Інституту книгознавства НБУВ, намітила переспективи роботи.

 Наступні доповіді були присвячені українським книгознавцям, які співпрацювали з УНІКом, чиї імена свого часу були  незаслужено  забуті певною мірою, насамперед активним жінкам, які наполегливо й плідно працювали на книгознавчій та бібліотекознавчій ниві. Зокрема, емоційна доповідь Л. Поперечної, головної бібліотекарки Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, редакторки Української бібліотечної енциклопедії стосувалась діяльності Ганни Марголіної, чиє життя було пов’язане з розвитком дитячих бібліотек; вона ж досліджувала дитячу книгу, питання дитячого читання, дитячих бібліотек, очолювала провідну дитячу бібліотеку Києва в 20-х роках минулого століття.

Дослідженню дарчих написів, виявлених на окремих примірниках видань Українського наукового інституту книгознавства, що зберігаються у фонді Національної історичної бібліотеки України – А. Іванової-Артюхової, С. Маслова, П. Попова та інших, була присвячена доповідь завідувачки відділу рідкісних книг цієї бібліотеки С. Смирнової. Доповідачка розповіла не лише про дарувальників, але й про осіб, яким були подаровані книжки. В контексті історії УНІКу кандидаткою філологічних наук, старшою науковою співробітницею відділу стародруків і рідкісних видань ІК О. Кургановою було представлено нереалізований проєкт С. Маслова, викладений в архівному документі «Інструкція до складання «Збірника присвят та передмов з українських друкованих видань XVI–XVIII ст.».

Викликала зацікавлення фахівців доповідь наукової співробітниці відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій ІК НБУВ Л. Деменко, яка 7–9 вересня цього року у Відні в Австрійській національній бібліотеці (Österreichische Nationalbibliothek, Bildarchiv und Grafiksammlung) брала участь у навчанні в Літній школі безпеки колекцій Консорціуму європейських дослідницьких бібліотек (Collection Security Summer School 2022 Consortium of European Research Libraries). Доповідачка детально розповіла про роботу Австрійської національної бібліотеки, безпеку цінних фондів. На відміну від наших бібліотек книгосховище у Відні розташоване під землею на глибині 50 метрів.

Наступні доповіді були присвячені результатам практичних досліджень, які проводять співробітники відділів – структурних підрозділів ІК НБУВ. Тематика представлених книгознавчих досліджень виявилась найрізноманітнішою, зокрема: використання електронного контенту при дослідженні стародруків (Н. Бондар); рідкісні видання політичних творів Л. Цегельського (А. Бондарчук); авторські зміни в редакціях проповідей Й. Галятовського (О. Максимчук); україніка у виданнях гражданського друку (О. Петренко); художнє оздоблення видань друкарні Львівського єзуїтського колегіуму (Ю. Рудакова); книжки з провенієнціями роду Сулим (І. Римарович). Отже, історико-книгознавчий напрям досліджень, що ґрунтується на вивченні конкретних джерел – книжкових пам’яток з ретроспективних бібліотечних фондів, залишається провідним, притаманним книгознавчим студіям у великих бібліотеках держави.

Загалом було заслухано 11 доповідей, відбулась жвава дискусія між учасниками, яка переконала: дослідники скучили за живим спілкуванням.

 

Г. Ковальчук, Т. Мяскова