7 жовтня в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» відбулася робота секції № 5 «Українська музична культура і музичні фонди бібліотек в умовах цифровізації». Науковий керівник секції – Лариса Івченко, завідувачка відділу музичних фондів (ВМФ) Інституту книгознавства НБУВ; учений секретар – Людмила Руденко, старший науковий співробітник відділу музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ. У роботі секції взяли участь фахівці в галузі музикознавства, музичного джерелознавства, бібліографії, історичних наук та культурології. До обговорення було представлено 22 доповіді.

З привітальним словом виступила керівник семінару Л. В. Івченко. Вона окреслила коло питань, що пропонуються до обговорення учасниками секції, представила актуальні практичні й теоретичні проблеми розвитку та популяризації української музичної культури, наголосила на необхідності й значимості цифрової трансформації пам’яток музичної культури, що зберігаються у відділі музичних фондів НБУВ.

Під час роботи секції були виголошені доповіді, присвячені питанням дослідження та популяризації музичних документів, що є складовою національного культурного надбання. На висвітленні провідних теоретичних і науково-прикладних аспектів формування наукових документних комплексів у цифрову епоху побудувала свою доповідь Лариса Івченко, кандидатка мистецтвознавства, яка сконцентрувала увагу на необхідності оцифрування музичних документів, надання доступу до них широкому колу користувачів. Марина Черкашина-Губаренко, докторка мистецтвознавства, зосередилась на оприлюдненні інформації про розмаїття творчого доробку української композиторки, поетки та театральної діячки Ірини Губаренко. Доповідачка подарувала ВМФ нещодавно опубліковані матеріали Ірини Губаренко. Валентина Кузик, кандидатка мистецтвознавства, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України,  присвятила свій виступ творчості видатних українських композиторів Миколи Леонтовича та Левка Ревуцького. В. Кузик повідомила про співпрацю Українського культурного фонду з видавництвом «Музична Україна» та з нею особисто, що сприяє розповсюдженню та популяризації творчості композиторів.

Окремий напрям роботи секції становили доповіді учасників, що торкалися дослідження музичної спадщини видатних українських композиторів XVIII століття – Максима Березовського, Артемія Веделя, Степана Дегтярьова, а також непересічної ролі оригінальної східнослов’янської церковної нотної збірки – Ірмолоя – в історії та розвитку українського церковного співу. У доповіді докторки мистецтвознавства, професорки кафедри теорії музики Львівської Національної музичної академії імені М. В. Лисенка Ольги Шуміліної були представлені питання встановлення авторства музичних творів, що належать композиторам XVIII століття. Зокрема, йшлося про музичну спадщину композитора Андрія Рачинського, концерти якого доповідачка віднайшла та здійснила їх атрибуцію.

Зацікавлення викликали доповіді, присвячені документам з фондів ІР НБУВ. Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри спеціального фортепіано Національної музичної академії імені П. І. Чайковського Андрій Кутасевич повідомив про духовні твори українських композиторів XVIII століття, що знаходяться у фонді 177 ІР НБУВ, частина з яких потребує атрибуції та дослідження. В спільній доповіді наукового співробітника Історичного музею України Владислава Безпалька та кандидата мистецтвознавства, старшого викладача Національної музичної академії імені П. І. Чайковського Івана Кузмінського було підкреслено надважливу значущість Ірмолоя в історії, вивченні та розвитку церковного співу в Україні.

Інтерес викликала й доповідь Альони Хайло, наукового співробітника відділу ретроспективної бібліографії Книжкової палати України імені Івана Федорова, що була присвячена джерелознавчому і філологічному аналізу видань пісенного фольклору 1919−1921 років. Про дослідження автографа видатного композитора Артемія Веделя у мистецтвознавчому та культурологічному аспектах йшлося у доповіді Ігоря Тилика, кандидата мистецтвознавства, старшого викладача Київського Національного університету культури і мистецтв.

Дослідженню маловідомих сторінок музичної культури Галичини присвячено доповіді доктора мистецтвознавства, директора Українського католицького університету Юрія Ясіновського та докторки мистецтвознавства, професорки кафедри україністики Львівської Національної музичної академії імені М. В. Лисенка Уляни Граб (вони були надіслані електронною поштою і з ними можна ознайомитися на сайті НБУВ). Так само, як і з доповідями докторки мистецтвознавства Ольги Зосім, доцентки Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України та докторки гуманістичних наук у галузі мистецтвознавства Оксани Шкурган з Варшавського політехнічного університету.

Увагу привернули доповіді, присвячені дослідженню нотних документів, що зберігаються у ВМФ НБУВ. В них порушувались надважливі наукові й науково-практичні питання, що стосуються атрибуції документів і популяризації української музичної культури в умовах сучасних інформаційних технологій. Цій тематиці присвятили свої повідомлення співробітники ВМФ НБУВ Ірина Савченко, Олена Цибульська, Олександр Москалець, Євгенія Кожушко, Лариса Івченко, Людмила Руденко, Світлана Літвінова.

Робота секції № 5 пройшла в атмосфері продуктивного діалогу та обміну думками.

.

 Л. В. Івченко,

керівник секції, завідувачка відділу музичних фондів

Інститу книгознавства;

Л. Г. Руденко,

учений секретар, старший науковий співробітник відділу музичних фондів Інституту книгознавства.