Агатангел Кримський – всесвітньо відомий орієнталіст і один з фундаторів Всенародної бібліотеки України

Поділитися: 

15 січня виповнюється 145 років від дня народження акад. Агатангела Кримського (1871–1942) – видатного українського вченого-історика, мовознавця, орієнталіста, тюрколога, семітолога, письменника і перекладача.

Наукову діяльність акад. Кримського важко переоцінити. Саме він створив школу орієнталістики в українській науці, заклав підвалини основних напрямів сходознавства, написав і видав значну кількість академічних підручників і окремих праць з філології, історії та культури країн Близького Сходу, викладав у Київському університеті курси семітських мов, перекладу арабською мовою, вивчення Корану, історії арабської літератури.

За часів правління гетьмана Павла Скоропадського вчений Агатангел Кримський став одним із засновників Української Академії наук, упродовж багатьох років обіймав посаду Незмінного секретаря УАН, очолював історико-філологічний відділ і Кабінет арабо-іранської філології при УАН, був директором Інституту української наукової мови, головував у правописній і діалектологічній комісіях, а також у комісіях словника живої мови та історії мови.

Втім, діяльність акад.  Кримського не вичерпується лише його науковими працями. У вітчизняній і світовій культурі він добре відомий як письменник і  перекладач. Агатангел Кримський є автором роману «Андрій Лаговський», численних поетичних і прозаїчних творів, що увійшли до збірок «Пальмове гілля», «Бейрутські оповідання», «Повістки й ескізи з українського життя». Неперевершеними є його переклади творів Антари, Омара Хайяма, Сааді, Хафіза, Міхрі-хатун, Фірдоусі та ін.

Агатангел Кримський і Всенародна бібліотека України

Становлення Всенародної бібліотеки України (нині – Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського) тісно пов’язане з ім’ям Агатангела Кримського.  

У 1918 році гетьманський уряд на чолі з Павлом Скоропадським затвердив «Закон про утворення Фонду Національної бібліотеки Української Держави», яким було утворено Тимчасовий комітет для заснування Бібліотеки. Акад. Володимир Вернадський (голова) запропонував увійти до складу цього комітету акад. Агатангелу Кримському,  акад. Сергію Єфремову, Гнату Житецькому, акад. Дмитру Багалію, Веніаміну Кордту. До часу створення Ради бібліотекарів (науково-методичного органу) Тимчасовий комітет фактично вирішував внутрішні питання організації Бібліотеки.

Агатангел Кримський брав участь у підготовці першого Статуту Бібліотеки (1918), ініціював створення  в тому ж році відділу орієнталії, що мав на меті накопичувати і вивчати рукописні і друковані матеріали східними мовами та перекладами зі східних мов, у яких висвітлювалося життя Сходу в усіх його проявах. Окрім того Агатангел Кримський разом з Володимиром Вернадським започаткували в 1919 році зібрання єврейських рукописів і друкованих видань на підтримку нового наукового напряму УАН – дослідження єврейської культурної спадщини в Україні.

Не можна обійти увагою ставлення Агатангела Кримського і всіх членів Тимчасового комітету до питання комплектування бібліотечного фонду. Фундатори Бібліотеки проводили свідому політику збирання її фонду з найцінніших для української історії та культури раритетів, архівних і книжкових зібрань учених. Для оцінки архівної і книжкової спадщини вчених були створені компетентні комісії з представників УАН та професорів університетів. Відомо, що акад. Кримський відповідав за перегляд книжок з гуманітарних наук.

Завдяки цій роботі до Всеукраїнської бібліотеки України у перші роки її існування надійшли книжкові колекції та архіви історика Степана Голубєва, мовознавця Павла Житецького, економіста Миколи Яснопольського, ентомолога Юлія Вагнера, а також бібліотека Київської духовної академії, яку Агатангел Кримський фактично врятував від перевезення до Москви.

Книжкова колекція Агатангела Кримського у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Цьогоріч виповнюється 65 років з часу передання найбільшої частини книжкової колекції акад. Кримського до фондів Бібліотеки, хоча формування колекції почалося задовго до того.

Перші книжки зі свого зібрання Агатангел Кримський передав до Бібліотеки ще в 1919 році. Понад 2 тис. книжок з бібліотеки Кабінету арабо-іранської філології, який  він очолював, було передано вченим до Бібліотеки у 1934 році за умови збереження цілісності та не розпорошеності колекції задля майбутніх дослідників-сходознавців.

У 1951 році Бібліотека придбала найбільшу частину (10 151 книжка і 2 659 журналів) книжкової колекції Агатангела Кримського. Ще майже півтисячі книжок родичі вченого передали Бібліотеці в 1961 році.

Загалом книжкова колекція Агатангела Кримського налічує 14 897 видань XVII–XXст. Це, переважно, галузеві енциклопедії, словники (живих і мертвих мов Близького і Середнього Сходу), довідники, бібліографічні покажчики, повні комплекти російських та іноземних сходознавчих журналів.

Колекція містить також твори східних і європейських авторів мовою оригіналу та в перекладі; видання з історії релігій Сходу, історичної географії, етнографії, археології, антропології, міфології, мовознавства, історії літератури і мистецтва, права, філософії, релігії; пам’ятки писемності і народної поезії. Представлені арабістика, іраністика, тюркологія, візантинознавство, семітологія, індологія та китаїстика, а також славістика, зокрема майже всі твори Агатангела Кримського російською та українською мовами.

Книжкова колекція акад. Кримського зберігається у відділі наукової організації та обслуговування основним фондом і відображена в генеральному алфавітному каталозі.

Особовий фонд Агатангела Кримського в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Акад. Кримський був переконаний, що для комплектування фонду головної бібліотеки країни величезне значення мають не лише колосальні за складом і змістом особові бібліотеки вчених, а й їх архівні матеріали. Власне, архівна спадщина Агатангела Кримського зберігається в Інституті рукопису НБУВ.

Особовий фонд акад. Кримського містить наукові і творчі матеріали зі сходознавства й українознавства, навчальні плани і програми, художні твори та переклади; біографічні матеріали (похвальний лист, записні книжки з нотатками і перекладами віршів, посвідчення, довідки); рецензії на праці  Агатангела Кримського; матеріали службової та громадської діяльності (доповіді, плани роботи, доповідні записки); матеріали господарчо-майнового характеру; листування; фотографії; образотворчі матеріали та ін.

Ознайомитися з архівною спадщиною Агатангела Кримського можна в читальному залі Інституту рукопису.

Валентина Здановська, прес-служба НБУВ

Фото: Кирило Леванюк

Для підготовки матеріалу використано:

Дубровіна, Л. А. Історія Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, 1918–1941 / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. – К. : НБУВ, 1998. – 337 с.

Циганкова Е. Сходознавча колекція Агатангела Кримського у фондах Національної бібліотеки України імені В. I. Вернадського.

Фотоматеріали: 

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62 3-й поверх, к.307; 4-й поверх,
к. 403.
+38 (044) 288-1418
irnbuv@gmail.com
9:15 до 17:30 (понеділок - субота)
Відділ фонду юдаїки:
9:15 до 18:00 (понеділок - п’ятниця)

Контактна інформація