Напередодні Дня біографа, який відзначається в усьому світі 16 травня, Інститут біографічних досліджень НБУВ спільно з Факультетом української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка 11 травня організували на базі Університету Всеукраїнський круглий стіл «Українська біографіка в умовах повномасштабного вторгнення: простір творення бренду національної ідентичності».

На Круглому столі обговорювалося широке коло проблем, які постали перед дослідниками-біографами, видавцями і фахівцями бібліотечно-інформаційної справи в умовах війни, коли біографічне знання перетворилося на важливу складову патріотичної консолідації нації і психологічної підтримки наших співвітчизників. Проблематика Круглого столу, що об’єднала викладачів і студентів-магістрантів освітнього закладу та науковців, тісно пов’язана з реалізацією освітньо-наукової програми «Біографістика і текстологія», започаткованої на Факультеті в роки війни за методичної підтримки Інституту біографічних досліджень.

На зібранні було представлено низку доповідей, присвячених теоретичним і прикладним аспектам біографічних досліджень, поширення та функціонування біографічного знання в сучасному українському суспільстві. Відкриваючи роботу Круглого столу, директор ІБД, член-кореспондент НАН України Володимир Попик проаналізував роль вітчизняної біографіки в процесах творення концепту національної ідентичності на різних етапах розвитку українського національного руху в минулому і боротьби за утвердження української державності та патріотичної консолідації суспільства в роки незалежності, особливо нині, у час протистояння російській агресії.

Завідувачка відділу теорії та методики біобібліографії ІБД, доктор історичних наук Надія Любовець у своїй доповіді розкрила роль і значення українського мемуарію як простору громадянської дії, особливо акцентувавши на функціях особистих свідчень у формуванні національної самосвідомості під час війни.

Провідна наукова співробітниця ІБД, доктор філологічних наук Галина Александрова на прикладі життєпису професора М.І. Стороженка продемонструвала важливість використання мемуарних та епістолярних джерел у сучасних дослідженнях задля повернення до надбання української науки й культури імен співвітчизників, які працювали за межами Батьківщини, та презентувала свою монографію «Постать Миколи Ілліча Стороженка в сучасному біографічному просторі» (2024).

Старша наукова співробітниця ІБД, кандидат філологічних наук Оксана Плющик у доповіді «Біографія ”nonhumah animals” у контексті війни: чи мають тварини право на власну історію?» порушила нове для української гуманітаристики питання про складні культурно-психологічні проблеми людського ставлення до тварин в умовах війни.

На думку старшої наукової співробітниці ІБД, кандидата історичних наук Наталії Марченко, яка виступила з доповіддю «Серія книг ”Родина – Україна” як інструмент брендування національної ідентичності: синтетичні форми біографіки для дітей та підлітків», такі видання – це формат «м’якої сили», оскільки такі книги не нав’язують ідеологію, а закохують у рідну культуру через цікаву історію. Серія «Родина – Україна» стає фундаментом, на якому підліток будує свою власну відповідь на питання «Хто я є?».

Співробітники кафедри інформаційних комунікацій Факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка представили досвід впровадження спеціалізованих дисциплін і цифрових проєктів як бази для підготовки майбутніх біографістів і текстологів: Олена Григоревська, професор кафедри («Цифрові проєкти як ресурсна база практичної підготовки здобувачів вищої освіти ОНП ”Біографістика і текстологія”»), Ігор Стамбол, доцент кафедри («Досвід впровадження вибіркової дисципліни ”Біографічні проєкти в Україні і світі”»). Тетяна Вірченко, професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, у доповіді «Енциклопедія для дітей: від теоретичної моделі до жанрових модифікацій» узагальнила власний досвід роботи над подібними проєктами і презентувала розмаїтість жанру за допомогою показової таблиці – фліпчарту.

Студентка Ольга Матвієнко в доповіді «Ілюстрована енциклопедія ”Марія Грінченко: 64 факти життя і творчості”: від біографічної реконструкції до видання для підлітків» представила майбутню книгу, розробкою якою займається, і поділилася секретами підготовки видання.

Наукові повідомлення студентів магістратури Дмитра Васильєва «Життєвий шлях Семена Сороки: від алгоритмів реконструкції до дизайну дослідження», Зої Погребової «Мемуари та листування Сержа Лифаря як історичне джерело», Олени Куц «Літературне середовище 1920-х у біографіях і его-документах»,  Дар´ї  Яценко «Творчість Ірини Вільде в контексті сучасних медійних наративів», Валерії Петренко «Микола Сом: багатогранність особистості» відзначалися високим методичним рівнем та підготовкою змістовних презентацій. Вони стали важливим етапом апробації їхніх майбутніх кваліфікаційних робіт.

Учасники круглого столу дійшли висновку, що в умовах боротьби українського народу проти повномасштабного російського вторгнення біографіка все більше стає потужним інструментом зміцнення національного бренду та збереження колективної пам’яті. Співпраця між академічною наукою та закладами вищої освіти сприяє підготовці нового покоління дослідників, здатних працювати в умовах гострих викликів сучасності.

З деякими доповідями можна ознайомитися на YouTube-каналі «Biography. Біографіка. Біографістика» Інституту біографічних досліджень: «https://www.youtube.com/playlist?list=PLVqzIULRBr4bmE9PxO7xC6f1dWn_Xx_eE

Матеріал підготувала

Оксана Плющик,

старша наукова співробітниця ІБД НБУВ