Актуальні проблеми збереження бібліотечних та архівних фондів

Поділитися: 
Дата події: 
4-10-2023

Розвиток та інновації, перспективи та завдання – ці основні аспекти діяльності в епоху цифрової трансформації системи збереження фондів Національної бібліотеки  України імені В. І. Вернадського (НБУВ) та інших закладів культури обговорювалися на секції «Актуальні проблеми збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України» в режимі відеоконференції (науковий керівник: Юрій Славович Ковтанюк, заступник генерального директора з наукової роботи НБУВ, кандидат історичних наук, учений секретар: Любов Петрівна Затока, наукова співробітниця відділу наукових технологій збереження фондів (ВНТЗФ).

У роботі секції брали участь  фахівці у галузі консервації документів НБУВ, співробітники НБУВ, науковці установ НАН України і провідні фахівці бібліотек та архівів України, які опікуються проблемами забезпечення збереження бібліотечних та архівних фондів у сучасних умовах.

До обговорення на секції було подано 11 тем виступів, опубліковано 11 тез доповідей. Проблематика доповідей охоплювала широке коло питань, пов’язаних із визначенням пріоритетних завдань, що постають перед бібліотечними та архівними установами України в умовах модернізації забезпечення фізичного збереження фондів, системного підходу до створення електронних ресурсів масивів особливо цінних документів та окремих унікальних примірників, використання інноваційних технологій для забезпеченні наукового супроводу з метою пошуку додаткової прихованої інформації на матеріальному носії та для уточнення фізико-хімічних властивостей ослабленої матеріальної основи документів на папері та нетрадиційних носіях з метою конкретизації їх стабілізації – консервації чи реставрації.

  У вступній доповіді Ю.С. Ковтанюка, заступника генерального директора  з наукової роботи НБУВ, кандидата історичних наук, підкреслювалося, що на сьогодні  важливими є перспективи розвитку нового структурного підрозділу НБУВ – Центру збереження і оцифрування фондів. У доповіді наведено чинники вмотивованого відродження центру, основні завдання якого спрямовані на забезпечення збереженості фондів НБУВ з урахуванням сучасних викликів щодо цифрової трансформації усіх напрямів діяльності людства, зокрема, застосування сучасних технологій для превентивної консервації, реставрації та оцифрування фондів на підставі науково обґрунтованих методик. Доповідач підкреслив, що створення Центру збереження і оцифрування фондів НБУВ як єдиного науково-дослідного та координаційно-методичного органу з питань забезпечення збереження фондів НБУВ та установ Національної Академії Наук України та такого, що спроможний здійснювати наукову розробку технологічних, організаційних і методичних засад забезпечення фізичного збереження інформаційних ресурсів НБУВ у процесі їх формування, зберігання та використання.

Доповідачем також було окреслено декілька функцій Центру, деякі з котрих уже реалізовано – запровадження сучасного обладнання для автоматизації; залучення молодих кадрів; створення внутрішньої бази даних про матеріальну складову одиниць зберігання та їх властивості, стан та заходи, методи превентивної консервації та реставрації, що застосовувалися до цих одиниць зберігання на підставі визначеної класифікації матеріальної основи документів НБУВ. Для конкретизації сказаного доповідачем були оприлюднені цікаві слайди сучасного обладнання для сканування фондів НБУВ, отриманого як благодійна допомога від зарубіжних організацій, що дозволило пришвидшити цей процес майже у чотири рази, а також моделі необхідних сканерів для копіювання великоформатних документів.

На думку учасників секції, підґрунтям для подальшого розвитку Центру збереження і оцифрування фондів НБУВ має стати застосування технологій спектрального аналізу документів, що дасть можливість значно підвищити точність визначення походження документів за хімічним складом їх матеріалів, створити базу даних типового елементного складу документів, які притаманні для певної місцевості; виявляти приховані від звичайних способів виявлення шкідників та проблемних складових, зокрема непомітних точок і плям, які підлягають, насамперед, мікробіологічному дослідженню, що в комплексі дозволить визначати кращу стратегію проведення заходів превентивної консервації та реставрації.

Матеріалознавчі дослідження фізичного стану раритетів як складової частини культурного надбання України, надання рекомендацій для їхнього подальшого зберігання, реставрації, оцифрування були і залишаються сьогодні важливими для забезпечення довготривалого зберігання фондів. Наукова співробітниця відділу наукових технологій збереження фондів (ВНТЗФ) Л.П. Затока  окреслила практичні проблеми та перспективи забезпечення збереження бібліотечних фондів з нетрадиційними матеріальними носіями. Вона розповіла, що діагностика та прогнозування у часі змін фізико-хімічних властивостей використаних матеріалів є тим технологічним процесом, який оптимізує забезпечення довготермінового зберігання особливо цінних документів, тобто гарантує певною мірою їх довговічність.

Деякі книжкові пам’ятки незмінно викликають захоплення та бажання знову й знову торкатися до унікальних перлин світового книгодрукування. Тож реставрація цих раритетів як у повному обсязі, так і окремих частин книги, наприклад, оправи, є необхідною складовою забезпечення їх збереження для наступних поколінь користувачів бібліотеки. Цьому питанню була присвячена  співдоповідь співробітників Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Л.С. Дзендзелюк, завідувачки відділу реставрації та консервації рідкісних  видань, молодшої наукової співробітниці відділу рідкісної книги Л.М. Льоди. У їхній доповіді було детально та змістовно відображено всі способи реставрації оправ рукописів та стародруків, які застосовувалися реставраторами минулих століть, а також ретельно проаналізовано види пошкоджень шкіряних оправ раритетних видань, методи їх реставрації та консервації. Темі консервації вірменського рукописного Євангелія з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, методам дослідження та реставрації цього документа була присвячена доповідь Л.А. Сорокіної, завідувачки відділу реставрації НБУВ. Вона зазначила, що у 2017 році вірменські рукописи з фондів НБУВ вперше були представлені широкому загалу на унікальній виставці «Вірменська книга в Україні: 400-вікова історія». У майбутньому, після публікації на вебсайті НБУВ, з цими документами можна буде ознайомитися всім зацікавленим особам.

На секційному засіданні у низці доповідей було висвітлено особливості збереження різних видів документів НБУВ з традиційними та нетрадиційними носіями.  Так, у доповіді Л.М. Волосатих, молодшої наукової співробітниці ВНТЗФ, йшлося про особливості збереження документів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Вона підкреслила, що до найважливіших завдань НБУВ належить забезпечення відповідних умов для збереження наших фондів. Ці завдання полягають у правильній організації зберігання різних видів документів, зокрема архівних, як рукописних, так і друкованих, утриманні їх у належному фізичному стані для запобігання втратам. Цю тему також було розкрито молодшою науковою співробітницею ВНТЗФ Н.Б. Баляницею в доповіді про стабілізацію рукописних документів, традиційні та нові підходи цього процесу, сучасні матеріали і необхідні речовини.

Під іншим кутом було висвітлено інформацію про весь спектр використаних матеріалів для створення фондів НБУВ, необхідних реставраційних, витратних матеріалів та хімічних речовин. У  доповіді молодшого наукового співробітника ВНТЗФ Т.І. Власюка, кандидата технічних наук, було розглянуто декілька аспектів класифікації матеріалів: за матеріалами носія; за матеріалами для фіксації інформації на носії; за способом фіксації інформації на носії тощо. Доповідач  запропонував використовувати наведену класифікацію для оптимізації моніторингу фізичного стану фондів НБУВ за визначеними характеристиками матеріалів документів. 

Обговорення результатів мікробіологічних досліджень для гарантування біологічної безпеки приміщень і фондів, а також профілактики біологічного пошкодження документів на різних матеріальних носіях завжди є невід’ємною частиною тих питань, що порушуються на засіданнях, де приділяється увага проблемам збереження документів. Тож декілька доповідей була присвячено цим проблемам. Так, у співдоповіді  в. о. заввідділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного, наукового співробітника  НБУВ, кандидата біологічних наук Я. І. Савчука та молодшої наукової співробітниці відділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАНУ, кандидатки біологічних наук Ю. Б. Письменної викладено інформацію про нетривіальні результати дослідження грибостійкості на модельних зразках паперу щодо мікроміцетів – типових контамінантів мікобіоти повітря книгосховищ за умов імітації їх замокання з подальшим заморожуванням. Доповідачами було встановлено, що ця методика усунення наслідків замокання фондів на паперових носіях не має однозначного характеру, адже вона дещо підвищує грибостійкість матеріальної основи документів, однак знижує механічні характеристики паперу. В доповіді молодшого наукового співробітника  НБУВ Л.М. Куяви проаналізовано можливі ризики впливу біологічних чинників на збереженість документів з нетрадиційними носіями у сховищах бібліотек та архівів, наведено необхідні заходи для профілактики біологічного пошкодження. Отримані результати експериментальних досліджень грибостійкості різних видів паперу та науково-прикладних обстежень примірників з нетрадиційними носіями вкотре довели, що мікологічний моніторинг документів є одним з основних компонентів системи належного зберігання фондів.

Захід відбувся у змішаному режимі. Частина учасників взяли участь у режимі відеоконференції, зокрема й доповідачі. Доповіді супроводжувалися змістовними науковими презентаціями, що сприяло атмосфері підвищеного інтересу до кожного виступу. Основною темою секції стало обговорення необхідності створення умов для забезпечення збереження фондів бібліотек, насамперед цінних документів, що означає сьогодні запозичення та адаптацію ефективних технологічних прийомів для вирішення основного завдання – унеможливлення руйнуванням та мінімізацію старіння найрізноманітніших матеріалів, які застосовані у конструкції цих примірників.

Фотоматеріали: