3 жовтня 2023 року Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського спільно з Навчально-науковим інститутом журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка провели кілька важливих заходів, присвячених пам’яті і значенню для нашої історії британського журналіста Ґарета Джонса.

Він був першим іноземним журналістом, якій побачив і відкрив світові шокуючу правду про Голодомор в Україні.  1933 року Ґарет Джонс, почувши про голод, нелегально поїхав до Радянського Союзу, аби дізнатись про це. 29 березня він випустив пресреліз, у якому заявив про те, що в Україні людей спеціально морять голодом, і зібрані свідчення оприлюднив не пресконференції. Пізніше опублікував кілька репортажів на цю тему у британських, американських і німецьких газетах.  Цього СРСР, який всіляко заперечував голод і приховував будь-яку подібну інформацію, йому не пробачив. Комуністичний режим робив усе, аби його дискредитувати, залучивши до цього навіть частину західних журналістів, яких всіляко й системно  «заохочував». Наклепи й несправедливий удар по його репутації у своїй країні Джонс прагнув спростувати своєю роботою, вирушивши у «всесвітню подорож  за правдою», проте у 1935 році його та німецького журналіста, що його супроводжував, у Китаї захопили бандити. Німця відпустили, а Ґарет Джонс загинув – за нез’ясованих тоді обставин. І лише набагато пізніше виявилось, що той німецький журналіст був агентом Комінтерну, а фірма, яка надала їм машину для мандрівки, мала тісні контакти з НКВС.

Тож постать Ґарета Джонса для нас є знаковою в сенсі правдивих досліджень злочинів радянської імперії щодо вчинення голодомору й геноциду в Україні.

Заходи розпочалися з урочистого відкриття меморіальної дошки на честь Ґарета Джонса. Пам’ятну дошку встановлено на 3-му поверсі в корпусі бібліотеки по вулиці  Володимирській, 62 біля читальної зали відділу образотворчих мистецтв. Генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Любов Андріївна Дубровіна зазначила, що це місце було обрано не випадково, адже відвідувачами цієї читальної зали часто є читачі, науковці та дослідники, які звертаються до теми Голодомору та фондів зарубіжної україніки НБУВ.

Володимир Володимирович Різун, директор Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у своєму вступному словi наголосив усiм присутнiм, в тому числi студентам – майбутнім журналiстам, що Ґарет Джонс став уособленням репортерської вiдваги, суспільно відповідальної журналістики, чесностi та прикладом професiоналiзму для всiх майбутнiх поколiнь. Інститут журналістики свого часу заснував відзнаку Ґарета Джонса і вже кілька років вручає її дослідникам цієї великої трагедії українського народу.

Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять усiх загиблих пiд час Голодомору 1932—1933 рокiв.

Церемонiю нагородження лауреатiв 2023 року вiдзнакою «Медаль Ґарета Джонса. Правда i честь» проводив Володимир Володимирович Рiзун. Медалі й посвідчення отримали: Олександр Іванович Панченко – журналіст і дослідник, науковець, автор сотень журналістських публікацій про Голодомор і політичні репресії проти українців, десятків книг політичної публіцистики та україністики, книг споминів і збірок статей про визначних діячів українського національно-визвольного руху, приват-доцент Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН); Михайло Олексійович Сидоржевський – журналіст і літератор, головний редактор «Української літературної газети», автор публікацій про трагедію голодоморів на Житомирщині, зокрема книги «Солотвин: з глибин минулого до наших днів» (2023), голова Національної спілки письменників України; Надія Іванівна Лук’яненко, вдова Левка Григоровича Лук’яненка – правозахисника, публіциста, почесного голови Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду в Україні (1994–2000), автора публікацій про голодомори в Україні, Героя України.

Володимир Михайлович В’ятрович, народний депутат України,  науковець, історик, публiцист, полiтик, громадський дiяч презентував присутнім свою нову книгу V. Viatrovych, L. Luciuk. Enemy Archives. Soviet Counterinsurgency Operations and the Ukrainian Nationalist Movement – Selections from the Secret Police Archives, 2023 (Ворожі архіви. Радянські протиповстанські операції та Український націоналістичний рух, 2023). Видання англомовне, співавтором Володимира В’ятровича є професор кафедри політичних наук Королівського військового коледжу Канади, доктор філософії  Любомир Луцюк.

Як зазначив Володимир В’ятрович, книга має зв’язок з темою цього заходу і завдяки особі Любомира Луцюка, який давно і плідно досліджує постать Ґарета Джонса та трагедію Голодомору в Україні, і завдяки тому, що саме англійською мовою відкриваються для західного читача багато документів, що проливають світло на діяльність радянського режиму проти українського націоналістичного руху. Цей рівень обізнаності дасть можливість зупинити російські інсинуації й інформаційні спецоперації, спрямовані на дискредитацію всього українського.

Тема «Ґарет Джонс: постать журналіста у дослідженні історії Голодомору в Україні» продовжилась засіданням круглого столу, проведеного в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек», що відбувається 3-5 жовтня. Низка науковців приєднались до обговорення онлайн на платформі Zoom.

Учасники ознайомилися з онлайн-інтерв’ю Любомира Луцюка «Ґарет Джонс. Правда, яка об’єднує», яке він надав Олександру Москальцю, молодшому науковому співробітнику відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв'язків НБУВ.

Від імені професора кафедри політичних наук Королівського військового коледжу Канади, доктора філософії  Любомира Луцюка Любов Андріївна Дубровіна передала електронний архів Ґарета Джонса. Його прийняла Олеся Іванівна Дзира, завідувачка відділом зарубіжної україніки НБУВ.

Обговорення теми круглого столу було ґрунтовним і дискусійним.  З великим інтересом вислухали присутні доповіді дослідниці історичного факультету Вільнюського університету (Литва), кандидатки історичних наук, доцентки Тетяни Геннадіївни Боряк «Документування голоду Ґаретом Джонсом: нотатки про чекістський нагляд», головного наукового співробітника відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України Національної академії наук України,  доктора історичних наук, професора Василя Івановича  Марочка «Ґарет Джонс: подорож у пекло Голодомору», етнологині, дослідниці Голодомору-геноциду 1932–1933 років, голови Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців, докторки історичних наук Олесі Олександрівни Стасюк «Ґарет Джонс: життя заради правди». Вона, зокрема, також презентувала книгу «Диктатори ХХ-ХХІ століть: тоталітарні режими та наслідки для суспільства», у якій тему злочинів проти людства і зокрема Голодомору  розкриває велика група науковців, письменників, журналістів.

Дослідниці теми  «Ґарет Джонс у контексті журналістської освіти: досвід Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка» Марина Іванівна Женченко, професорка кафедри видавничої справи та редагування Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спів-ініціаторка проєктів, присвячених Голодомору, співвидавчиня книжок «Журналіст Ґарет Джонс» та «Ціна правди. Ґарет Джонс», докторка наук із соціальних комунікацій, та Ярослава Василівна Прихода, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ініціаторка і керівниця видавничого проєкту «Журналіст Ґарет Джонс», кандидатка філологічних наук, ознайомивши учасників круглого столу з етапами й висновками досліджень, подарували  Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського книги зазначеної тематики.

 Прикметно, що в НБУВ теж було чим означити тему круглого столу: у відділі науково-бібліографічної інформації підготовлено бібліографічний покажчик "Ґарет Джонс: джерела до біобібліографії" (http://www.nbuv.gov.ua/node/6281). Пошук джерел здійснювався у каталогах бібліотек України, в інформаційному та медійному просторах. Покажчик включає книжкові видання, статті з періодичних та продовжуваних видань, збірників, фільми та відеозаписи, електронні ресурси освітніх, наукових установ та ЗМІ.

Варто відзначити, що, власне, майже всі учасники круглого столу (та й дехто з гостей)  дарували бібліотеці презентовані й інші книги, збагативши таким чином фонди НБУВ.

Підсумовуючи роботу, співмодератор круглого столу, журналіст, ініціатор медійних заходів та радіопередач про Голодомори в Україні, президент Національної радіокомпанії України (1999 – 2010 рр.) Віктор Іванович Набруско наголосив, що ми живемо в інформаційному світі, інформаційний світ – це технології, які впливають на розвиток суспільства, але вони теж мають сприяти збереженню знань людства від початків цивілізації до сьогодення.

Підтримавши його, Любов Андріївна Дубровіна підтвердила велику цінність бібліотеки як інституції в сучасному інформаційному світі, її ролі в дослідництві минулого в ім’я розвитку майбутнього.  Адже бібліотека акумулює в собі і знання, й історію, й духовність, це спадок тисяч і тисяч людей, які закладали історичний процес. Але бібліотека – не  тільки книжки, рукописи, журнали, бібліотека – це сьогодні ресурси. Вона має портал, через який спілкується зі всім світом, обмінюється знаннями. Ось чому нам так важливо, підкреслила Любов Андріївна,  мати електронні копії всіх фондів, серед яких є неоціненні. Через ресурси ми належимо світові, а світ належить нам. Будь-яка крапля правдивого, чесного знання про історію знаходить своє місце й у фондах, і у світовому знанні.  І це надважливо для сьогодення й майбутнього.