Візит Президента Польської академії наук Єжи Душинського до Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Поділитися: 
Дата події: 
12-07-2022

12 липня 2022 р. Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського відвідав Президент Польської академії наук Єжи Душинський. Президента супроводжували віце-президент НАН України, голова секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік С. І. Пирожков, начальник відділу міжнародних зв`язків НАН України А. С. Мирончук. Він ознайомився з історією Бібліотеки, рукописною та книжковою спадщиною України, що зберігається в її фондах.

Генеральний директор Бібліотеки Л. А. Дубровіна ознайомила Єжи Душинського з напрямами діяльності установи та історією її створення, наголосивши на тому, що фонди НБУВ – національна культурна спадщина України – нараховують понад 16 мільйонів одиниць зберігання і є найбільшими в Україні та  універсальними як за змістом, так і за видами документів.  З них 4 млн унікальних та рідкісних пам’яток науки та культури, що зберігаються у приміщенні Бібліотеки по вул. Володимирській, 62. Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам’яток слов’янської писемності та рукописних книг X–XVIІІ століть, писемні пам’ятки культур різних народів, архіви та книжкові колекції історико-культурної спадщини, видатних діячів української культури, представників світової науки. Л. А. Дубровіна  коротко охарактеризувала цінні колекції рукописів та книжок, що пов’язані   з польською історією і культурою.

Докладніше з раритетами Бібліотеки Єжи Душинський ознайомився у відділах Інституту рукопису та Інституту книгознавства, у тематичних експозиціях унікальних рукописів і стародруків, а також Інституту архівознавства НБУВ.

У відділі стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства старший науковий співробітник І. О. Римарович розповіла про історію підрозділу, виставку найбільш цікавих стародруків, що зберігаються у фондах Бібліотеки, коротко проінформувала про цінні книжки польського походження. Бібліотечна колекція інкунабул була представлена виданнями праць Аристотеля «Життя тварин», надрукованій на пергаменті, та Г. Лебедя «Всесвітньою хронікою» (1493) Г. Шеделя. Остання має дарчий напис бібліофіла І. Скімбаровича тодішньому власнику Вишневецького замку, теж бібліофілу В. Плятеру де Броелю. Бібліотечну колекцію палеотипів представляв примірник аугсбурзького видання поетичного твору М. Пфінцинга «Небезпечні пригоди достойного, хороброго і знаменитого героя і рицаря Тоєрданка» (1519), створеного за розпорядженням імператора Максиміліана І. У ньому змальовується його подорож до нареченої Марії Бургундської. Інтерес викликали стародруки полоністичної тематики: видання юридичних документів та історичних праць М. Бєльського «Хроніка всього світу» (1554), С. Сарницького «Статути і метрика коронних привілеїв…» (1594), А. Гваньїні «Хроніка Європейської Сарматії» (1611), Й. Пасторія «Історія Польщі» (1641), «Саксонське право» (1581) у перекладі польською мовою та друком писаря ради Львова П. Щербича. Унікальний дарчий запис має примірник віденського видання поеми С. Трембецького «Софіївка» (1815), присвячений Софії Потоцькій. Книжку подарував київському митрополиту Є. Болховитінову предводитель дворянства Київської губернії граф Г. Олізар. Багато ілюстровані атласи і видання ботанічної тематики: Г. Браун «Міста світу» (1577), Л. Фукс «Про історію рослин» (1542) і В. Вейман «Іконографія рослин» (1715) тощо. На виставці також було представлено стародруки з суперекслібрисами польських королів Сигізмунда ІІ Августа і Станіслава-Августа Понятовського та суперекслібрисом князя Михайла-Серватія Вишневецького. Пана президента було ознайомлено з результатами багаторічної співпраці українських і польських книгознавців.

Серед рукописної полоністики старшим науковим співробітником відділу кодикології та  кодикографії С. О. Булатовою були репрезентовані раритети Інституту рукопису, історична доля яких пов’язана з Україною. Для огляду представлені рукописи з бібліотеки Станіслава-Августа Понятовського, каталог математичних і фізичних інструментів, цінні фоліанти із зображеннями археологічних розкопок в італійському місті Велея ХІІІ століття, а також раритети родової бібліотеки Яблоновських з Ляхівців на Волині, серед яких латинський кодекс на пергаменті ХІІІ століття з повчаннями св. отців. Показані орієнтальні раритети, зокрема Малабарський рукопис на пальмових листах ХVІІ століття, подарований Яном Потоцьким Кременецькому ліцею. Унікальну картографічну інформацію містить "Опис польських парафій" у 12 томах, укладений Каролем Пертесом у ХVІІІ столітті, що походить зі Щорсівської бібліотеки графів Хрептовичів.  Цінність зібрання Волинського Краєзнавчого музею в Житомирі, де зберігаються автографи польських королів ХVI –XVIII століть, зокрема, автограф королеви Барбари Радзивілівни ХVІ століття. Важливим джерелом для істориків є ілюстрований Атлас м. Варшави 1771 р. із родового зібрання Мнішків. Змістовну інформацію  зі старопольської кулінарії містить Кухарська книга –  Збірка для кухмістра 1757 року з  бібліотеки  Розалії Потієвої на  Волині. Книга була  опублікована  у 2021 році завдяки українсько–польській науковій співпраці.  Також запропоновані увазі гостя унікальні автографи з Уманської збірки – історико–літературної колекції житомирського бібліофіла А. Жолкевського.  Особливо цінним є лист класика польської літератури Адама Міцкевича 1849 року.

З виставкою з відділу музичних фондів Інституту книгознавства присутніх ознайомила завідувачка відділу, кандидат мистецтвознавчих наук Л. В. Івченко. Серед примірників були «Rituale romanum», опублікований 1725 році у Кракові, один з дев’яти каталогів (1780-і роки) нотної колекції О. Розумовського (старшого сина гетьмана К. Розумовського), що представляв один з перших зразків музичної вітчизняної бібліографії, перші та прижиттєві видання Йозефа Гайдна, Вольфганга Моцарта, автограф опери «Збитенник» Дженаро Астаріти.  Окрему групу складали історичні й народні пісні Польщі та України, представлені збірниками Ю. Нємцевича «Співи історичні» (1811), В. Залеського (Львів, 1833), Т. Падури («Українки з нотою», Варшава, 1844), С. Карпенка «Васильківський соловей Київської Украйни» (1864), М. Маркевича «Южно-руські пісні з голосами» (1857).  Частину експозиції складали видання фірми «Леон Ідзіковський» – одного з найстаріших нотовидавництв на теренах України, заснованого у 1859 році, яке після Жовтневого перевороту продовжило діяльність у Варшаві. У  репертуарі видавництва представлено твори польських музикантів, зокрема і видання творів Фредерика Шопена (ця сторінка діяльності видавництва досліджується співробітниками відділу і стане внеском до загальносвітової «Шопеніани»). Унікальним експонатом було видання Сонати у 4 руки Яна Непомука Гумелля (Відень, 1821), на титульній сторінці якої зберігся підпис самого Фредерика Шопена.

На виставці було продемонстровано документи з історії українсько-польских наукових зв’язків з особових фондів видатних українських учених, які зберігаються в Інституті архівознавства НБУВ: фотографії, листування українських і польських учених, зокрема Г. С. Писаренка, О. П. Маркевича та інших.  Продемонстровані документи з архіву Президії НАН України про українсько-польське співробітництво (листи Польської академії наук та АН УРСР про співпрацю, листи від польських учених про співробітництво в окремих галузях науки, відгуки  польських учених про відвідування українських науково-дослідних установ, звіти українських учених про результати наукових відряджень за кордон) тощо. Репрезентовано видання Інституту архівознавства «Історія Національної академії наук України» за 1951–1965 рр., де відображалося співробітництво українських і польських учених.

Були продемонстровані українські книжки,  видані осередком української науки у Польщі Українським науковим інститутом, заснованим у 1930 році у Варшаві українською еміграцією, що залишила рідні терени внаслідок більшовицької окупації України і була підтримана Польським урядом при Міністерстві віровизнань та освіти як автономна українська наукова установа із завданням плекати українознавчі студії. Після нападу нацистської Німеччини у 1939 році Інститут припинив свою діяльність, а його бібліотека та архів були знищені, збереглися лише окремі матеріали. Серед експонатів - цінні видання Інституту, що є у фонді відділу зарубіжної україніки. Це праці українських істориків, політологів, мовознавців О. Лотоцького, Д. Дорошенка, Р. Смаль-Стоцького, О. Доценка.

Підсумовуючи свій візит до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Єжи Душинський високо оцінив роботу колективу Бібліотеки із зберігання і популяризації безцінних книжкових зібрань і висловив глибоку подяку академіку С. І. Пирожкову, генеральній директорці НБУВ члену-кореспонденту НАН України Л. А. Дубровіній за прийом та дбання про такі цінні колекції.  Зі свого боку він запевнив присутніх у своїй постійній підтримці провідної бібліотеки України, особливо під час російської навали, коли українсько-польська наукова співпраця набуває нового сенсу.

Фотоматеріали: