Доторкнутись до вічних святинь

Поділитися: 
Дата події: 
Вівторок, Листопад 27, 2018

27 листопада 2018 року в Національній бібліотеці України імені В. І.  Вернадського  відбулась презентація унікальної книги – «Лавришівське Євангеліє XIV століття. Видання факсимільного типу. Дослідження» — К. : Горобець, 2018. — 468 с., іл. Видавництво «Горобець».

 Це четверта книга із запланованої серії видань, які здійснюються видавництвом «Горобець» в рамках програми «Повертаємо в Україну культурну спадщину», повідомила менеджер видавництва Діана Шамрай.  Вона також відзначила, що видання здійснено за сприяння і коштом Українського культурного фонду, з яким вони тісно співпрацюють.

Ще 2009 року видавництвом започатковано проект «Повертаємо в Україну культурну спадщину». Його мета – відкрити й зробити доступними для науковців та всіх, хто цікавиться історією, культурою й мовою нашої держави, середньовічні рукописні пам’ятки, що знаходяться за межами України. Тобто старовинна книга одержує друге життя завдяки виданню факсимільного типу. І видавництво прагне повернути таких пам’яток якомога більше. Як сказала Діана Шамрай – «Стільки, скільки встигнемо».

Втілення цього проекту супроводжувалося значною дослідницькою роботою. За висновками фахівців, від найбагатшої книжкової спадщини Київської Русі збереглося не більше одного відсотка всіх рукописів, створених у князівських скрипторіях, – це книги релігійні, історичні й державотворчі. Небагато їх лишилося й від наступних часів. Тому кожен збережений рукопис є не лише цінним історичним джерелом, але й скарбом української середньовічної культури.

Проте, на жаль, переважна більшість українських середньовічних книжних пам’яток знаходиться далеко від тих центрів, в яких вони були створені. Ці рукописи є перлинами книжкових зібрань Австрії, Білорусі, Італії, Польщі, Росії, Франції та інших країн. Їх старанно оберігають, виставляючи як музейні експонати у вітринах світових культурних скарбниць. Частина з них є недоступною як для дослідників, так і для тих, хто цікавиться історією кириличної рукописної книги.

І саме тому видавництво «Горобець» прагне повернути сучасникам ці книжкові пам’ятки. Вже побачили світ факсимільні видання таких книг, як Холмське Євангеліє XІІІ століття, Луцьке Євангеліє XIV століття, що зберігаються в Російській державній бібліотеці (Москва, Росія), та Луцький Псалтир 1384 року, який знаходиться в Бібліотеці Медичі Лауренціана (Флоренція, Італія).

А цього разу учасники презентації змогли ознайомитися  з новим унікальним факсимільним виданням рукописної книги Лавришівського Євангелія XIV століття. Оригінал його зберігається в Національному музеї в Кракові (Польща) у зібранні Бібліотеки князів Чарторийських.

Один з перших примірників, повідомила Діана Шамрай, буде подарований Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, як і три попередні згадувані книги видавництва.

Видавець підкреслила також безумовну актуальність твору для науковців та фахівців. А ще вона переконана, що це видання наповнює кожного, хто з ним знайомиться, гордістю за свою країну й патріотизмом. Воно свідчить про те, що в Україні культура книги – і рукописної, й друкованої – в усі часи була високою.

Детальніше про унікальність презентованої книги розповіла старший науковий співробітник відділу кодикології та кодикографії Інститут рукопису  НБУВ Людмила Гнатенко, яка брала безпосередню участь у наукових дослідженнях Лавришівського Євангелія.

За всіма дослідженнями очевидно, відзначила дослідниця, що це Євангеліє було створено наприкінці ХШ – на початку ХІУ століття. Саме завдяки зусиллям видавництва «Горобець» і особисто його директора Ганни Горобець польська сторона дала нам дозвіл на публікацію цього видання. Адже й білоруси вважають рукопис своєю святинею, навіть хотіли його купити. Та власники відмовились їм продати й не погодились на перевидання.

У випадку ж українськими видавцями дозвіл вони дали, але з певними сумнівами. Проте коли побачили готове видання – у Польщі вже відбулась така презентація, – то директор музею навіть вибачився за недовіру й високо оцінку результат, з гордістю повідомила Людмила Гнатенко .

Видання супроводжують наукові дослідження, здійснені вченими України та Польщі, які пов’язують створення цього пергаментного кодексу, що отримав подальше життя в Лавришівському монастирі (Білорусь) і від якого здобув цю назву, зі становленням православ’я та литовсько-руської писемності Великого князівства Литовського, що розвивалась за галицько-волинською писемною традицією (Україна).

Книга налічує 183 пергаментних аркуші. До того ж,  це одна з найбільш ранніх так гарно ілюстрованих пам’яток: вона включає 18 мініатюр і малюнків, дуже яскравих, оформлених різнокольоровими фарбами і золотом. Відрізняється також гарною оправою, оздобленою позолотою й коштовним камінням – смарагдами, рубінами, бірюзою.

Людмила Гнатенко запросила учасників презентації доторкнутись до книги, ознайомитись поближче, погортати її. З оригіналом того зробити неможливо, відзначила вона, а це якісне факсимільне видання дає таку можливість – відчути історію на дотик.

Ще одну невелику презентацію – виставки ікон зі Святої Гори Афон (Греція) зробив присутнім голова Парафіяльної Ради Української Православної Церкви "Всецариця" Київського Патріархату Євген Навара. Він повідомив, що ці ікони прибули з Афону й подаровані афонськими старцями всьому народові  України. Представники УПЦ «Всецариця» проїхали з цими святинями понад 400 церков України. Ікона, яка теж називається «Всецариця», неоднораз мироточила, люди також повідомляли про випадки  зцілень завдяки їй. Ще одна ікона – «Іверська» – побувала в зоні АТО, серед українських захисників, і, як повідомив  Євген Навара, в тих місцях у дні перебування ікони не було не тільки загиблих, а навіть поранених.

Крім того, в НБУВ експонуються також афонські ікони «Ігуменя Святої Гори», «Пояс Богородиці», «Скоропослушниця», «Чесні дари волхвів». Ці скарби читачі ще можуть побачити в залі картографії бібліотеки до 8 грудня.

Фотоматеріали: 

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62 3-й поверх, к.307; 4-й поверх,
к. 403.
+38 (044) 288-1418
irnbuv@gmail.com
9:15 до 17:30 (понеділок - субота)
Відділ фонду юдаїки:
9:15 до 18:00 (понеділок - п’ятниця)