До 200-річчя від дня народження Миколи Івановича Костомарова

Поділитися: 

16 травня виповнюється 200 років від дня народження визначного українського й російського історика, громадсько-політичного і культурного діяча, письменника, публіциста, етнографа і фольклориста, член-кореспондент Петербурзької Академії наук, ідеолога слов'янського відродження, одного із засновників Кирило-Мефодіївського братства і журналу «Основа» – Миколи Івановича Костомарова (1817–1885).

На вшанування пам’яті про Миколу Івановича Костомарова в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського розгорнуто книжквово-документні експозиції.

У виставковому холі НБУВ (просп. Голосіївський, 3) усі охочі можуть ознайомитися з книжковою виставкою «Визначні мислителі людства: Микола Іванович Костомаров. 1817–1885». Перший розділ виставки репрезентує історіографічну рефлексію наукової спадщини Костомарова. Це численні монографічні дослідження (Козачок Я.В. Українська ідея: з вузької стежки на широку дорогу; Козачок Я.В., Чекалюк В.В. Горизонти українотворення в публіцистиці М.І. Костомарова; Дудко О.М. Педагогічні погляди та науково-просвітницька діяльність М.І. Костомарова; Сокіл Т. Історія України в драматургії Миколи Костомарова та ін.), довідкові видання (Смолій В.А., Пінчук Ю.А., Ясь О.В. Микола Костомаров: Віхи життя і творчості: енциклопедичний довідник), збірники наукових праць («Микола Костомаров у вимірах сучасності», «Історіософія Миколи Костомарова» та ін.), мемуари (Пінчук Ю. Мемуари про М. Костомарова; Барсуков М. Воспоминания о Н. И. Костомарове и А. Н. Майкове; Грушевский А.С. Из харьковских лет Н. И. Костомарова) та матеріали до бібліографії Миколи Костомарова.

Другий розділ виставки «Визначні мислителі людства: Микола Іванович Костомаров. 1817–1885» присвячено прижиттєвим виданням і книжкам, що вийшли друком після смерті Миколи Костомарова. Тут широко представлені його історичні монографії («Мазепа» (1882), «Руїна. Гетманство Бруховецького» (1882), «Гетманство Виговского» (1891), «Монографії до історії Галицької Руси» (1886) та ін.) історичні дослідження («Богдан Хмельницький» (1857), «Бунт Стеньки Разіна» (1859), «Ливонская война» (1864), «Последние годы Речи-Посполитой» (1870)), а також праці, присвячені питанням місцевого самоврядування, козацтва, народництва.

Ще одну експозицію, присвячену 200-річчю від дня народження Миколи Івановича Костомарова, розгорнуто у відділі формування газетних фондів НБУВ (вул. Володимирська, 62). Організатори виставки акцентують увагу на прижиттєвих публікаціях, присвячених Миколі Костомарову, у газетній періодиці. На пожовклих сторінках українських газет «Зоря», «Діло», «Батьківщина», «Село», «Громадська думка», «Нова Україна» та ін. можна прочитати статті Миколи Грушевського, Олександра Грушевського, Омеляна Огоновського, Юрія Шевельова, в яких автори аналізують науковий доробок Миколи Костомарова, а також дізнатися, про проект Відкритих університетів, коментарі на окремі зауваження колег та звинувачення у сепаратизмі й мовному питанні, що висували дописувачі російських газет Миколі Костомарову.

На порталі НБУВ представлено електронну виставку «М.І. Костомаров – перший класик української історичної науки». Виставка презентує фотокопії титульних сторінок примірників видань праць М.І. Костомарова із бібліотеки Київського університету Св. Володимира, яка нині зберігається і є складовою книжкового фонду відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Деякі з представлених книжок є прижиттєвими виданнями та мають цінні автографи.

Запрошуємо всіх зацікавлених ознайомитися з книжково-документними експозиціями до ювілею Миколи Івановича Костомаров.

Прес-служба НБУВ

Фотоматеріали: