21 грудня 2016 року на розширеному засіданні Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського  обговорили звіти про виконання у 2016 році відомчих науково-дослідних проектів.

Результати першого року роботи над темою НДР «Біографіка, біобібліографія та біографістика в сучасному науково-комунікаційному просторі України» (термін виконання: І кв. 2016 – ІV кв. 2018 р.») представив науковий керівник теми – генеральний директор НБУВ, член-кореспондент НАН України, директор Інституту біографічних досліджень НБУВ  Володимир Попик.

В межах теми НДР досліджується еволюція наукових поглядів на біографічне знання, проблеми вітчизняної біографіки та біобібліографії як інформаційного ресурсу науки, освіти і культури, суспільно-політичного життя; досвід і перспективи розвитку галузевої та регіональної біографіки; здійснюється систематизація бібліографії новітньої вітчизняної біографічної літератури; опрацювання джерельної бази української біографіки, зокрема такої її важливої складової, як мемуарій; опрацювання методичні питання комплексних біографічних досліджень, присвячених постатям вітчизняної науки і культури. Практично-прикладною метою дослідження є обґрунтування організаційних та методичних засад, вироблення рекомендацій щодо об’єднання зусиль провідних бібліотек і наукових установ у формуванні розподіленого ресурсу біографічної та біобібліографічної інформації як важливої частини національного науково-інформаційного простору.

Найважливіші наукові розвідки, підготовлені за результатами першого року виконання теми НДР, опубліковані та подані до друку у збірнику наукових праць ІБД НБУВ «Українська біографістика» (Київ, 2016. – Вип. 13 та Вип. 14), колективній монографії «Вітчизняні ресурси біографічної та біобібліографічної інформації: проблеми формування й використання» (Київ, 2016), окремих статтях.

Про результати розробленння НДР за темою «Екологічні та технологічні питання уповільнення процесів старіння паперових носіїв інформації в умовах бібліотечного середовища» (2015–2017) доповіла науковий керівник теми – заступник генерального директора НБУВ, канд. іст. наук  Людмила Муха.

У рамках зазначеної теми проводився моніторинг стану збереження фондів у бібліотеках науково-дослідних установ НАН України, обстеженим бібліотекам надано обгрунтовані рекомендації з питань стабілізації документів на паперових носіях. Для обгрунтованого вибору пріоритетів у питаннях збереження фондів виконані науково-прикладні обстеження документів спеціалізованих фондів НБУВ, розпочато експериментальні дослідження впливу тривалості прискореного штучного старіння на фізико-хімічні показники модельних зразків паперу згідно з вимогами ДСТУ ISO 5630-1:1991; вперше за останні десять років проведено вимірювання кількісного вмісту забруднення (пил,сірчистий ангідрид, диоксиду азоту та хлор) в повітрі приміщень Бібліотеки в семи підрозділах.

Результати досліджень оприлюднено в наукових публікаціях та на наукових заходах .

Про виконання проміжного етапу відомчої науково-дослідної роботи НДР за темою «Рукописні фонди бібліотек у системі сучасної історико-культурної  комунікації» (2016–2018) (науковий керівник - директор Інституту рукопису НБУВ, член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна) доповіkа завідувач відділу кодикології та кодикографії ІР, канд. іст. наук Марина Філіпович.

Протягом І-го етапу ІР НБУВ здійснювалося наукове дослідження складу і змісту рукописних фондів, складання науково-інформаційного та джерелознавчого опису рукописних книжок, історичних документів різними мовами, архівних джерел особового походження. Нарощування інформаційного масиву супроводжувалося вдосконаленням системи атрибуції, наукового опису, методів дослідження та репрезентації джерельної інформації, у зв’язку з чим удосконалено систему аналізу та наукового опису окремих видів рукописної спадщини. Опрацьовувалися теоретичні аспекти інтегрованої археографічної методики, що розширюють комунікаційні можливості репрезентації рукописних ресурсів.

За результатами виконання НДР вийшли друком: 4 монографії: Пастушенко О. В. Книга і періодика в дисертаційних дослідженнях назалежної України: соціокомунікаційний аспект (К., 2016); Іванова О. А. Кирилична рукописна книга XVI ст. у фондах НБУВ: історико-кодикологічне дослідження (К., 2016); Гнатенко Л.А. Палеографо-орфографічна атрибуція староукраїнської кириличної рукописної книги: уставні та півуставні кодекси (К., 2016); Корчемна І. С. Система комплектування та обліку архівних фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: створення електронного інтегрованого ресурсу ( К., 2016); публікація пам’яток і документальної спадщини – Чернухін Є. К. Архів протоієрея Тріфілія Карацоглу: публікація джерел з історії греків Криму та Надазов’я ХVIII ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського (К., 2016); збірник наукових праць «Рукописна та книжкова спадщина України» (вип. 20); збірник матеріалів конференції «Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур: матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 24 травня 2016 р.).

Підготовлено до друку: науково-довідкове видання «Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.): матеріали до енциклопедичного словника» (Л. В. Гарбар); монографічне дослідження «Польща і Німецький орден у ХІІІ – на початку ХV ст.: Inter bellum et pacem (Між війною та миром)» (Т. С. Горбач); публікація пам’ятки «Новий Завіт: переклад новою українською літературною  мовою П. С. Морачевського (1864)» (підгот. до вид. Гнатенко Л. А., спільно з Інститутом української мови НАН України).

Результати досліджень фахівців Інституту книгознавства НБУВ за темою «Історія книжкової культури в Україні: дослідження книжкових, музичних, образотворчих, картографічних пам’яток та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» (2016–2018), (науковий керівник директор Інституту книгознавства, д-р іст. наук Галина Ковальчук) представила завідувач відділу стародруків і ріднісних видань, канд. іст. наук Наталія Бондар.

У межах теми НДР реалізовано дослідницькі завдання за наступними взаємопов’язаними напрямами:

• здійснення книгознавчого чи мистецтвознавчого опису джерел – як одиничних пам’яток, так і колекцій, в системних зв’язках;
• наповнення баз даних, що ведуться в кожному з підрозділів Інституту;
• узагальнення здобутої інформації, її науковий аналіз, підготовка на цій основі окремих видань, виставок, виступів на наукових заходах, публікація статей у фахових виданнях та науково-популярних матеріалів на порталі НБУВ і в соціальних мережах;
• підготовка блоку документів стосовно книжкових пам’яток в установах НАН України, їхнього зберігання та використання.

Дослідження мало наслідком створення джерельної бази для подальших книгознавчих, історичних, музикознавчих, мистецтвознавчих, бібліотекознавчих, бібліографознавчих, культурологічних досліджень у формі наукових каталогів різних за знаковою природою передачі інформації, хронологією, тематикою груп документів, у тому числі з описом особливостей примірників. Проведений комплекс досліджень віддзеркалив такі аспекти книжкової культури, як пріоритети певних видів і жанрів видань у різні історичні періоди; історію побутування примірників, їхні особливості – наявність екслібрисів, характерних оправ, власницьких записів на давніх книгах. Підготовка кількох наукових каталогів дозволила проаналізувати репертуар окремих друкарень, відтворити цілісну історію книговидання в них і, разом з тим, виявити окремі невідомі факти видавничої справи.

Одним із аспектів вивчення вітчизняної культури книги є й папір стародруків, що аналізувався за його філігранями, і це надало цікавий та новий матеріал історико-книгознавчого характеру.

Науково-дослідна робота відділу образотворчих мистецтв була спрямована на дослідження та розкриття фондів аркушевих образотворчих документів (гравюр, плакатів, образотворчих поштових карток, запрошень на мистецькі заходи).

Досліджувалися також музичні, картографічні пам’ятки, фонд літератури української діаспори, історичні бібліотечні зібрання. Напрацьовано методики студіювання пам’яток різних видів, за якими вивчення спеціалізованих фондів буде продовжуватися в наступні роки.

Виконавцями теми підготовлено і здано до друку 1 монографію, 3 наукових каталоги, опубліковано близько 130 статей, організовано книгознавчі читання/секції на міжнародних конференціях, цикл засідань «Книгознавчих студій», екскурсій по книжкових виставках, лекцій, інтерв’ю для радіо та телебачення.

Проміжні підсумки реалізації відомчого науково-дослідного проекту «Історія Національної академії наук в документах» (2015–2017 рр., науковий керівник академік НАН України Олексій Онищенко) доповіла директор Інституту архівознавства НБУВ, канд. іст. наук Лідія Яременко.

За результатами комплексних наукових досліджень розвитку структури, формування та інформаційних ресурсів Архівного фонду НАН України в контексті отримання Академією нових наукових знань та розвитку її інфраструктури і документного відображення головних тенденцій розвитку і здобутків НАН України за період від її заснування у 1918 р., розроблено план-проспект видання «Національна академія наук України – 100: головні тенденції розвитку і здобутки» у трьох книгах та інструктивні матеріали до нього, сформовано робочий варіант видання кн. 1 за 1918–1945 рр. із 50 документів обсягом понад 1000 арк. та блок із 80 фотодокументів; складено план-проспект видання «Історія Національної академії наук України. 1961–1965», відібрано з 25 архівних фондів академічних установ 700 документів обсягом понад 2000 аркушів для внесення до Археографічного реєстру джерел з історії української науки, продовжено формування наукових інформаційних розробок до видання. Таким чином, сформовано блоки архівних документів, що повнотекстово репрезентують історичні процеси, які відбувалися в системі Академії наук протягом 1918–1945 рр. та 1961–1965 рр. і мали вплив на її подальший розвиток.

Продовжувалось наукове дослідження епістолярію академіка, першого президента Української академії наук В. І. Вернадського і листів вчених до нього, з питань, що стосуються історії України, вітчизняної науки, Академії наук, а також її видатних діячів, за результатами якого попередньо сформовано блок документів, що вміщує 880 листів обсягом понад 1500 арк. для подальшої їх публікації.

Підготовлено і подано до затвердження Президією НАН України масив нормативних документів для впровадження в архівну систему НАН України.

Також у 2016 році ІА започатковано новий проект в рамках співпраці з Галузевим державним архівом Служби безпеки України щодо виявлення, оцифрування та передачі до ІА особових-судових справ репресованих вчених Академії, вже виявлено 16 справ.

Опубліковано електронне видання Шаповал А. І. Документи С. Я. Парамонова у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: джерелознавче дослідження : науковий каталог ( Київ, 2016).

Відповідно до порядку денного, на засіданні розглянули та схвалили до друку низку рукописів наукових праць, підготовлених в межах зазначених вище НДР.

Прес-служба НБУВ