Михайлу Вербицькому присвячується (до 200-річчя від дня народження і 150-річчя першого публічного виконання національного гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля...»)

У березні 2015 року відзначається одразу два ювілеї, пов’язані з іменем Михайла Вербицького (04.03.1815, с. Явірник Руський Бірчанського повіту, тепер Польща – 07(19).12.1870, с. Млини, Польща) – композитора, хорового диригента, музичного діяча, священика, автора музики пісні «Ще не вмерла Україна», що стала українським національним гімном, а з 1996 р. – Державним гімном України.

Відомо, що Михайло Вербицький навчався у Львівській греко-католицькій духовній семінарії, був сільським священиком. Музичну освіту отримав у Перемишлі у співацько-музичній школі, організованій єпископом І. Снігурським, а також у чеських педагогів А. Нанке та Ф. Лоренца. 

Аналізуючи творчу спадщину композитора, знаходимо багато творів, невідомих широкому загалу. Серед них музика до народно-побутових оперет, водевілів, історичних драм «Верховинці», «Козак і охотник», «Проциха», «Жовнір-чарівник» «Гриць Мазниця», «Школяр на мандрівці», «Запропащений котик» та ін., оркестрові твори (увертюри, симфонії), чисельні вокальні композиції, хорові та духовні твори (велика кількість з яких втрачена). За змістом світські твори – це патріотичні пісні, невеликі пейзажні чи ліричні замальовки.

Тривалий час твори українського композитора були в репертуарі західноукраїнських виконавських колективів, його музика входила до репертуару домашнього музикування, на його композиціях зростали покоління західноукраїнських музикантів, які поважали та високо цінили Михайла Михайловича та його твори. Видатний український композитор Валентин Сільвестров висловлював своє захоплення: «Гімн України — дивовижний. Спочатку він начебто не справляє враження, але це лише на перший погляд. Насправді його створив Михайло Вербицький — церковний композитор середини ХІХ стотілля. Він жив в Австрійській монархії, мабуть, дуже любив Шуберта, у нього був мелодійний дар — це помітно з його літургій. Він був церковним композитором. І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів (наспівує). У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір: це — гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають».

На виставці експонуються особисті листи Михайла Михайловича Вербицького, твори композитора, теоретичні праці, присвячені його життєвому та творчому шляху, а також дослідження, в яких вивчається онтологія Державного національного гімну України, слова до якого написав ще один український патріот Павло Чубинський.

Запрошуємо всіх завітати до корпусу НБУВ по вул. Володимирській 62 та познайомитися з представленими на виставці експонатами з фондів Інституту рукопису, відділів музичних фондів та зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ, відділу газетних фондів. Для тих, хто позбавлений такої нагоди, пропонуємо завітати до електронної виставки на порталі НБУВ та оглянути представлені документи.

Виставку підготували: Івченко Л. В., Куркова І. С.

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 3-й поверх, к. 305.
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)