8 жовтня відбулося засідання секції «Цифрові трансформації бібліотек: пріоритети та перспективи. До 10-річчя Інституту інформаційних технологій НБУВ» у рамках проведення Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього».

До роботи секції було подано 42 доповіді від співробітників Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Державної науково-технічної бібліотеки України, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН України, Видавничого дому «Академперіодика» НАН України, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. Формат засідання було обрано змішаним, що дозволило долучитися онлайн понад 20 користувачам та безпосередньо поспілкуватися з 30 колегами в очному режимі. Окрім співробітників НБУВ, були присутні колеги з Інституту проблем реєстрації, ВД «Академперіодика» НАН України, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та інших установ.

Засідання розпочав директор Інституту інформаційних технологій (ІІТ) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидат наук із соціальних комунікацій, старший дослідник С. С. Гарагуля з доповіддю «Десять років цифрового поступу: Інститут інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у 2016– 2026 роках». Він проаналізував результати діяльності Інституту за десятиліття, охарактеризував проєкти, які були реалізовані співробітниками:  портал «Наука України: доступ до знань», Бібліотечний портал НАН України LibNAS UA,  цифрова платформа підтримки досліджень ResearchUA. Доповідач окреслив основні стратегічні пріоритети, які логічно продовжуватимуть уже пройдений шлях Інституту в царині цифрових трансформацій. Виступ отримав високе схвалення колег та був доповнений запитаннями про майбутню співпрацю з МОН України та ВД «Академперіодика».

Роботу секції продовжили колеги та багаторічні партнери НБУВ з Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. Директор ІПРІ, доктор технічних наук А. А. Крючин представив колективну доповідь «Перспективи застосування великої мовної моделі у технології інформаційного пошуку в базах даних наукової інформації». У презентації продемонстровано  нові можливості застосування великої мовної моделі для здійснення інформаційного пошуку в базах даних наукової інформації на прикладі реферативної бази даних (РБД) «Україніка наукова». А. А. Крючин розповів про  співпрацю з Міністерством цифрової трансформації України щодо створення та тренування Української національної великої мовної моделі «Сяйво». Під час обговорення значна увага колег була зосереджена на практичному застосуванні ШІ для повсякденної роботи освітян та ризиках зловживання ШІ.

Логічним продовженням розповіді про РБД «Україніка наукова» стала доповідь молодшої наукової співробітниці ІПРІ С. В. Добровської «30 років українському реферативному журналу «Джерело»: місце в національній системі реферування». Було подано історію створення та формування РБД від друкованого журналу до цифрового інформаційного ресурсу, статистичний аналіз публікацій за 2020-2025 роки та популярність серед користувачів. Колеги попросили доповнити розповідь практичними моментами щодо пошуку джерел для реферування, їх публікації на сайті та кадрового забезпечення процесу.

Значну цікавість викликала спільна доповідь директорки Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, докторки філософії з філології І. К. Журавльової, генеральної директорки Одеської національної наукової бібліотеки І. О. Бірюкової та старшої наукової співробітниці НБУВ О. І. Вощенко «Променисте Розстріляне Відродження: про створення зведеного електронного каталогу та повнотекстової електронної колекції». Співдоповідачки почергово розповіли про шлях до створення спільного проєкту, наявні напрацювання та плани на майбутнє. Вони детально зупинилися на історичному екскурсі, персоналіях і долях представників доби Розстріляного Відродження та їхніх творів. Ідея формування зведеної бази даних про публікації та їх повнотекстові електронні копії цілої когорти письменників, які були знищені фізично чи заборонені для читачів, є чудовим прикладом відновлення історичної справедливості,  збереження унікального культурного надбання та не залишає нікого байдужим у контексті повномасштабної війни і можливого повторення історії. Кожна з учасниць проєкту представила структуру, навігацію та наповнення відповідних баз даних на сайтах їхніх установ. Всі погодилися, що слід детально опрацювати методологію відбору творів для публікації, їх систематизацію та формування метаданих для якнайширшого представлення для користувачів. У запитаннях колег ішлося про способи уникнення дублювання під час роботи, основного розміщення зведеного каталогу та можливості доповнення записів про авторів біографічними довідками.

Роботу секції продовжила директор ВД «Академперіодика» НАН України, кандидат геологічних наук, старший дослідник А. І. Радченко з доповіддю «Актуальні питання інтероперабельності розповсюдження наукових видань та книгообміну». Доповідачка акцентувала на важливості забезпечення інтероперабельності  наукових даних для розвитку відкритої науки та інтеграції зі світовими видавничими платформами. А. І. Радченко наголосила, що набутий досвід є передумовою розвитку взаємодії з НБУВ в аспекті створення механізму передання електронних контрольних примірників.

Доповідь наукової співробітниці НБУВ А. Ю Кубко «Цифрове збереження об’єктів національної історико-культурної пам’яті України за допомогою ініціативи GLAM–Wiki» була присвячена проєкту «Open GLAM in Ukraine-Training Program», історії його створення та залучення НБУВ до співпраці. Доповідачка наголосила, що ресурси Вікімедіа є одним із важливих засобів цифрового збереження національної історико-культурної спадщини під час війни.

Міжнародний досвід створення бібліотечних колекцій було представлено у доповіді провідного бібліотекаря Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, кандидата наук із соціальних комунікацій І. П. Перенесієнка «Електронні бібліотечні колекції Західних Балкан: порівняльний аналіз тематичного доступу та організації». Доповідач охарактеризував історичний контекст створення електронних колекцій в кожній країні, що зумовило їх тематичну наповненість. Виступ було чудово проілюстровано прикладами бібліотек, цікавими історичними фактами. Окрему увагу було зосереджено на представленні україніки в бібліотеках та ставленні до України в державах загалом. Колег зацікавили прикладні моменти організації каталогізації і систематизації кожної колекції.

Проблемі впровадження ШІ в роботу бібліотеки, ризикам та перевагам присвятив свою доповідь молодший науковий співробітник НБУВ О. Ю. Кузнєцов «Пріоритети вітчизняної бібліотечної діяльності в епоху цифровізації суспільства». Автор наголосив на відмінностях у способі мислення людини та машини, неможливості їх взаємозаміни. Також було звернено увагу на некоректність вживання самого терміну «штучний інтелект» як алогізму. 

Тему технічного опрацювання метаданих продовжив аспірант НБУВ В. Б. Маленчак у своїй доповіді «Трансформація бібліографічних даних як засіб забезпечення інтероперабельності бібліотечних інформаційних систем». Він детально описав роботу конвертера даних, який може бути корисним під час зміни видавничих платформ, переходу між різними АБІС. Присутніх зацікавила розробка та можливість її використання в інших установах.

Питання оновлення інтерфейсу та сервісів вебсайту НБУВ стали головною темою доповіді аспіранта НБУВ О. О. Савенка «Модернізація вебпорталу Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського для запровадження нових електронних сервісів у межах трансформації методологій наукових досліджень: від концепції до прототипів». Він детально розповів про початок роботи над сайтом, формування команди розробників, етапи модернізації та апробації. Також було показано напрацювання команди, зовнішній вигляд головних сторінок структури сайту, можливості для користувачів. Значний інтерес викликала демонстрація «Персонального кабінету користувача». Під час обговорення порушувались питання про можливості мовної підтримки сайту, інтеграцію зі старою версією, зміни структури та майбутню модерацію сайту. Доповідь отримала загальне схвалення та підтримку оновленої версії від колег.

Підсумовуючи роботу секції, можемо зауважити, що найбільш актуальними темами цього року стали: впровадження ШІ, інтеграція зі світовими ресурсами в контексті розвитку відкритої науки, поглиблення співпраці між установами задля збереження культурної та наукової спадщини.

Переглянути  всі доповіді секції можна на сайті конференцій НБУВ за покликанням: https://conference.nbuv.gov.ua/site/reports/id/36/section/200

Сергій Сергійович Гарагуля,

директор Інституту інформаційних технологій НБУВ,

 кандидат наук із соціальних комунікацій,

старший дослідник

Людмила Володимирівна Коновал,

завідувачка відділу технологій електронного

науково-інформаційного обслуговування

Інституту інформаційних технологій НБУВ,

кандидатка наук із соціальних комунікацій