17 вересня 2026 року Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) провів книгознавчі читання до 500-річчя міста Дніпра «Історія регіонів: Стара Самар – Новий Кодак – Катеринослав – Січеслав – Дніпропетровськ – Дніпро» та презентацію цифрових копій двох комплектів катеринославських журналів «Дніпрові хвилі» та «Южное хозяйство», а також деяких рідкісних видань з історії Самарського монастиря та історії Катеринослава.

Головна мета проєкту «Історія регіонів» – зберегти в цифровій формі й надати дослідникам можливість вільного доступу до рідкісних видань певного регіону України, наразі – Катеринославщини початку ХХ ст. Ця потреба є актуальною насамперед через обстріли і загрозу нищення фондів бібліотечних установ східних, північних і південних регіонів України під час російської агресії. Тож проєкт має важливу захисну і популяризаторську функцію: оцифровувати і розміщувати у вільному доступі цифрові копії рідкісних видань з історії регіонів країни. Саме на цій об’єднувальній  функції проєкту наголосила у вступному слові директор Інституту книгознавства НБУВ Галина Ковальчук і завершила виступ девізом: «Ми разом!».

Директор Наукової бібліотеки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Людмила Лучка презентувала історичні колекції катеринославських навчальних закладів у складі університетської книгозбірні, а саме Катеринославської гімназії, Кременчуцького духовного училища, Катеринославського реального училища, Катеринославської духовної семінарії та викладачів Харківського університету.

До читань долучився завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Олег Журба, який говорив про перспективи викорстання періодики в практиці історичних студій. Зокрема він зазначив, що багатьох видань у Дніпрі немає, і такий джерелознавчий ресурс дуже важливий і потрібний для дослідників і студентів.

Завідувачка відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ Олена Заєць розповіла про знахідку під час роботи над електронним каталогом – книгу Йосипа Флавія 1641 року з бібліотеки Межигірського монастиря, яка була в складі бібліотеки Катеринославської семінарії. Відомо, що коли закрили Межигірський монастир у Києві в 1787 року, його бібліотеку передали в Полтавський Хрестовоздвиженський монастир; книги латиною віддали до Катеринославської семінарії, а інші книги і предмети з ризниці за наказом Синоду передали ченцям із закритих Межигірського і Самарського, Покровського Січового, Пацисельського, Рогівського, Нефорощанського монастирів, які поїхали на Кубань і заснували Катерино-Лебяжу пустинь. Книги Межигірського монастиря не згадуються в каталозі стародруків авторства Є. М. Самінського бібліотеки Дніпровського національного університету. Власне, і з бібліотеки Катеринославської духовної семінарії в бібліотеці університету є лише чотири одиниці, що підтверджує: бібліотеки Дніпропетровська дуже постраждали в роки Другої світової війни. Наявність у НБУВ 19 книг з Катеринославської семінарії (їхні бібліографічні описи є в електронному каталозі відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ) свідчить, що під час реституційних процесів, коли повертали з Німеччини вивезене на початку війни майно, печатка на книжках «Библіотека духовной семинаріи Екатеринослав» могла призвести до помилки при сортуванні, адже такого міста в СРСР вже не було. Через це, можливо, невелика кількість книжок потрапила тоді до фонду концентрації головної бібліотеки Академії наук і найбільшої книгозбірні в Україні (нині НБУВ).

Ольга Гуль, молодша наукова співробітниця відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ, представила перші українські журнали Катеринослава «Добра порада» (1906) та «Дніпрові хвилі» (1910–1914), їхніх редакторів, видавців, форми роботи з підписниками. Звернено увагу на заборону «Доброї поради» з перших номерів, а також загальну україномовність та популярність таких видань регіону на початку ХХ століття.

У виступі старшої наукової співробітниці  відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ Тетяни Мяскової надано характеристику сільськогосподарського журналу «Южное хозяйство», що виходив у Катеринославі в 1912–1917 роках як офіційний друкований орган Катеринославського товариства сільського господарства. Розкрито передумови заснування часопису, його тематичну структуру та основні напрями публікацій, серед яких агротехніка, рослинництво, тваринництво, ветеринарія, агрономічна діяльність, кооперативний рух, діяльність земств та ін. Подано інформацію про численні печатки на окремих примірниках журналу, що дають можливість простежити шляхи поширення і використання журналу. З повнотекстовими копіями журналу можна ознайомитися на сторінці «Колекції» розділу «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини» сайту НБУВ https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0005513.

Завідувачка відділу образотворчих мистецтв НБУВ Людмила Гутник представила сторінку «Катеринослав на поштових листівках з фондів відділу образотворчих мистецтв» на сайті НБУВ. Багато видів і пам’яток міста зараз уже не існують,зокрема, й через масштабне промислове будівництво. Молодша наукова співробітниця цього ж відділу Тетяна Галькевич продемонструвала друковані видання з зображеннями видів Катеринослава–Дніпропетровська, які також можуть бути цікавими для дослідників.

Старша наукова співробітниця  відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ Іванна Гуржій розповіла про неповний комплект у відділі «Летописи Екатеринославской ученой архивной комиссии». Видання виходило в 1904–1915 раках і охоплювало багато тем з історії та етнографії Південної України. Тут друкувалося багато архівних матеріалів Коша Запорозької Січі; значний інтерес становлять і протоколи засідань архівної комісії. Увага приділена ХІІІ-му Археологічному з’їзду в Катеринославі, що відбувся 1905-го року. Велику роль серед дописувачів «Летописи» грав Яків Новицький, який публікував архів і документи, що стосувалися діяльності останніх років Запорозької Січі. Серед членів Катеринославської ученої архівної комісії і дописувачів були Василь Біднов, Дмитро Яворницький. Редактором і упорядником протягом усього часу був Антін Синявський. Наявні у відділі випуски (1, 4–9) планується оцифрувати найближчим часом.

Старша наукова співробітниця відділу зарубіжної україніки Оксана Супронюк, яка готує до друку покажчик змісту збірника «За державність: матеріяли до історії Війська Українського», що видавало Українське воєнно-історичне товариство та Український воєнно-історичний інститут, звернула увагу на участь міста Січеслава у Визвольних Змаганнях у публікаціях збірника. Цю назву мало місто замість імперського «Катеринослава» за часів Центральної Ради, проте через її усунення офіційне перейменування тоді не відбулося. Але цією назвою ще довго користувалася  українська еміграція.

Ірина Шекера, наукова співробітниця відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ, наголосила на тому, що в історичних книжкових колекціях відділу є багато статистичної літератури. Це, зокрема, «Статистический отдел Екатеринославской городской управы. Екатеринославская городская статистика 1918 г.», «Материалы к оценке земель Екатеринославской губернии» тощо. Є, наприклад, «Отчет по Екатеринославской губернской земской больнице за 1898 год», в якому надано фактографічні дані щодо заснування Катеринославської лікарні, богадільні та будинку божевільних. Питання щодо освітніх процесів в Катеринославській губернії можна побачити в звітах училищних рад, інспекторів шкіл, училищ та ін. Зокрема, доповідачка назвала «Отчет епархиального училищного совета о состоянии школ церковно-приходских и грамоты в  Екатеринославской епархии», «Отчет Екатеринославского епархиального наблюдателя церковных школ», «Отчет о состоянии Екатеринославского епархиального женского училища по учебно-воспитательной части».

Книгознавчі читання не лише засвідчили наявність у фондах відділів Інституту книгознавства НБУВ давніх видань, важливих для вивчення історії міста Дніпра, а й продемонстрували новостворені електронні ресурси – цифрові копії журналів «Дніпрові хвилі» та «Южное хозяйство»,  опубліковані на сайті НБУВ. Проведена зустріч і обговорення теми переконали у важливості й необхідності продовжувати проєкт «Історія регіонів», і не тільки для Дніпропетровщини. А й для інших областей, зокрема, сходу й півдня держави, насамперед, через збройну російську агресію, екзистенціальну війну росії проти України. Тож далі буде! Ми разом!