Андрій Кирилович Гайдамаха (народився 27 листопада 1945 року, Бельгія) — визначний громадсько-політичний діяч, журналіст, інтелектуал і книголюб, колишній голова Проводу ОУН(б) (2001–2009). Його життя – це шлях людини, яка втілює духовну єдність України і світового українства.

Вихованець Спілки української молоді (СУМ), активний член українських студентських і наукових організацій у Бельгії, він студіював політологію в Лювені та славістику в Генті (Бельгія), працював у Мюнхені у редакції часопису «Шлях Перемоги» і на Радіо «Свобода», а після відновлення незалежності України став одним із засновників київського корпункту цього радіо в Києві. З часу відновлення Україною державної незалежності живе й працює у Києві.

Вочевидь, менш відомий, але не менш важливий його внесок — у збереження та популяризацію україніки, книжкової й духовної спадщини української діаспори. Це чи не найбільше знає й дуже високо цінує саме Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Адже Андрій Гайдамаха активно співпрацює з Відділом зарубіжної україніки НБУВ, передаючи до фондів бібліотеки унікальні видання з Бельгії, Німеччини, Канади, США — книжки, що документують історію української думки, культури й національного духу у світі.

Саме завдяки його ініціативам фонди бібліотеки поповнилися безцінними виданнями української діаспори. Серед подарованих ним видань — праці Валеріана Ревуцького, Сергія Кіндзерявого-Пастухіва, Петра Цимбалістого, Богдана Бочана, а також унікальні книги з Торонто, Бельгії й США, які стали частиною наукової колекції фондів НБУВ. Ці дари — не просто книжки, а мости пам’яті, що поєднують Україну з її культурними осередками у світі, що свідчать про безперервність української наукової думки у вигнанні.

Андрій Гайдамаха народився в багатомовній Бельгії, у родині, де поєдналися українські та німецькі традиції: батько був українцем, мати — німкенею. Його дитинство минуло під звучання українських молитов і пісень, а справжнє духовне дозрівання відбулося в Українській Папській Малій семінарії святого Йосафата в Римі. Цей унікальний навчальний заклад мав на меті об’єднати українську молодь, розсіяну повоєнною еміграцією по країнах Західної Європи — Великій Британії, Бельгії, Німеччині, Франції — і виховати з неї майбутніх священників.

Так постала українська гімназія у формі Малої семінарії, яка приймала хлопців віком від 12 до 18 років. Тут формувався духовний і національний світогляд юних українців, а всі предмети викладалися українською мовою. Семінарія була одним із ключових освітніх осередків українців у Європі — створеним з ініціативи митрополита Андрея Шептицького та під опікою єпископа Івана Бучка. В її стінах виростало покоління, що зберегло мову, культуру й віру в чужому світі, несло Україну у світ через слово, книжку, віру та освіту.

Ця семінарія стала колискою багатьох діячів української культури й науки, а її вихованці сформували важливу частину феномену, який нині називають українікою. Саме в цьому середовищі інтелектуального й духовного пошуку зародилися ідеї, що визначили життєвий шлях Андрія Гайдамахи.

Андрій Гайдамаха — людина щирої віри у своє покликання. Для нього українство — не географія, а стан душі. “Українська справа, — говорить він, — має бути зрозуміла в європейському освітленні, бо ми — частина Європи не лише територіально, а й духовно.” І ще: “Ми — європейці не лише територіально, а й ментально, культурно, духовно”. З глибокою вірою говорить про нову хвилю української еміграції: “Європа сьогодні відкрила для себе Україну ментально і зсередини. Українці довели, що вони — відкритий, глибоко людяний народ, який бореться за своє право бути вільним”.

Його бачення сучасної еміграції проникливе й мудре: “Діаспора без України не виживе. Але й побудувати Україну з діаспори неможливо. Україна побудується тільки в Україні.”

Своїм прикладом Андрій Гайдамаха доводить, що українська ідея — це живий організм, який розвивається через книгу, освіту, діалог і пам’ять. Він підтримує молодих дослідників, передає до бібліотек рідкісні видання, дбає про збереження української культурної спадщини у світі.

“Ми геніальні імпровізатори, — стверджує він. — Майдан і діаспора це довели. Це наша сила і гарантія, що ми житимемо вічно. Лише треба знайти форму. А форма — це держава.”

Його життєве кредо — “Покладатися на власні сили”. Він переконаний: українська ідея — не музейний експонат, а живий організм, який розвивається завдяки творчості, книжці, дослідженню. Тому він невтомно приносить до бібліотеки унікальні документи — машинописи, бюлетені, книги українських наукових осередків діаспори. Для нього це не просто речі — це енергія нації, яка живе в слові.

Сьогодні Андрій Гайдамаха продовжує свій шлях — світлий, натхненний, наповнений вірою в Україну. Його постать — приклад того, як особиста доля може стати віддзеркаленням долі народу. Його шляхетність, внутрішній аристократизм, енергія і безмежна любов до української книги творять духовний простір, у якому живе й формується нова, сучасна Україна.

Колектив Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського щиро вітає Андрія Кириловича Гайдамаху з ювілеєм і висловлює глибоку вдячність за його подвижницьку працю, за любов до української книги й культури, за служіння ідеї, що об’єднує Україну і світ.

Бажаємо ювілярові міцного здоров’я, невичерпної енергії, радості пізнання і творчого натхнення! Нехай Ваша подальша праця на благо України та єдності світового українства приносить нові духовні й наукові здобутки!

Від імені колективу НБУВ

Оксана Супронюк,

кандидат філологічних наук,

старший науковий співробітник Відділу

зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ