Виповнилось 200 років Угорській Академії наук (МТА)

12 листопада 2025 року Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського та Посольство Угорщини в Україні провели науково-просвітницький захід  «Наука без кордонів: до 200-річчя Угорської Академії наук». Участь  у ньому змогли взяти не лише присутні в залі образотворчих мистецтв приміщення НБУВ на вулиці Володимирській, але й науковці, спікери та інші слухачі у форматі онлайн на платформі Zoom.

Варто зазначити, що угорські дипломати  є доволі частими гостями в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, беручи участь у заходах НБУВ, виступаючи на міжнародних наукових конференціях, сприяючи обміну української та угорської сторін видавничими фондами, надаючи іншу предметну допомогу. Тож продовженням такої плідної співпраці став той факт, що саме нашу найбільшу наукову бібліотеку України Посольство Угорщини обрало місцем відзначення такого поважного ювілею – 200-ліття заснування Угорської Академії наук.  

Відкриваючи захід, генеральний директор НБУВ, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України Любов Андріївна Дубровіна наголосила на цій обставині й відзначила, що науковий розвиток, пошук думки  взагалі не знають кордонів, адже учені всіх країн об’єднуються у важливих дослідженнях, взаємно збагачуючись і розвиваючи світ. А зв’язки й нашої  бібліотеки, й Національної академії наук України з Угорською Академією наук взагалі є давніми, потужними, тож генеральний директор НБУВ висловила сподівання, що зміцнюватимуться вони й надалі.

З вітальним словом та доповіддю про історію заснування Угорської Академії наук виступив Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні Антал Хеізер. Він розповів про надзвичайно важливу роль, яку зіграв у долі Академії угорський кавалерійський капітан граф Іштван Сечені. Коли в 1825 році на засіданні палати парламенту представник опозиції звинуватив магнатів у байдужості до рідної мови й культури, граф Сечені оголосив, що передає свій річний дохід «на покращення моєї національної мови, щоб її переклад та розподіл для бажаної мети завжди залежали від національних зборів». Ця сума складала 60 000 срібних форинтів і, власне, стала стартовим капіталом, який згодом, наслідуючи приклад графа, збільшили інші меценати до 250 000 форинтів. Відсотки з цього капіталу фонду стали основним джерелом для функціонування утвореної Академії наук. Пан Посол окреслив також основні віхи 200-річного шляху цього центру наукової думки країни.

Аби учасники заходу відчули дух того часу і початок становлення закладу, угорські дипломати продемонстрували відеофільм «Берег нашого національного існування» про заснування Угорської Академії наук.

Гості Бібліотеки та учасники на платформі Zoom послухали й побачили низку цікавих доповідей і презентацій.

«Угорська Академія наук в історії Європи: українсько-угорські наукові зв’язки» – такою була тема доповіді завідувача відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії наук України, почесного доктора Ужгородського національного університету, члена іноземної секції Угорської академії наук (м. Будапешт, Угорщина) Степана Васильовича Віднянського.

Про українсько-угорське міжакадемічне співробітництво на терені гуманітаристики розповіла, оперуючи цікавими фактами й прикладами, головний науковий співробітник відділу української і зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, член-кореспондент НАН України,  член зовнішнього корпусу Угорської АН, почесний член Угорського етнографічного товариства Леся Георгіївна Мушкетик.

Експресивною онлайн-розповіддю про ще не надто вивченого в Україні, але видатного філософа ХІХ століття Василя Довговича, члена-кореспондента Угорської академії наук, захопив учасників український філософ, письменник, публіцист, заступник голови Вченої ради Національного університету «Острозька академія», завідувач кафедри теорії та історії держави і права, доктор філософських наук Петро Михайлович Кралюк.

Багато нового й цікавого дізналися учасники заходу з презентації «Угорська мова подібна до музичного інструменту», яку представила кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця, доцент кафедри історії та суспільних дисциплін, старша дослідниця Науково-дослідного центру імені Тіводора Легоцькі Закарпатського угорського університету імені Ф. Ракоці ІІ Маріанна Михайлівна Марусинець.

Широкий арсенал документів, чимало з яких є унікальними,  продемонстрував у презентації «Наукові зв'язки та співпраця вчених України та Угорщини в світлі архівних документів» колектив науковців Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: доктор історичних наук, старший науковий співробітник, директор Інституту архівознавства НБУВ Андрій Іванович Шаповал,  кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археографії Інституту архівознавства НБУВ Анжела Андріївна Майстренко, науковий співробітник відділу археографії Інституту архівознавства НБУВ Ірина Григорівна Кіржаєва.  Презентувала цю колективну роботу Анжела Андріївна Майстренко.

До цього заходу була підготовлена виставка архівних документів на тему

«Наукова комунікація вчених України та Угорщини». 

Окремо варто сказати про приємний і зовсім не випадковий збіг з нашим заходом ще однієї події: 13 листопада відзначається День угорської мови, свято, засноване нещодавно на честь прийняття закону 1844 року, який проголосив угорську мову державною. Тож Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського щиро вітає з цим святом працівників Посольства Угорщини в Україні та наших угорських партнерів і колег.