15 серпня 2024 року українська наукова громада відзначила поважну дату – 100-річчя від дня народження Івана Марковича Кулинича, видатного германіста, доктора історичних наук, професора Інституту історії НАН України. Роль Івана Марковича у формуванні української історичної германістики важко переоцінити. Його наукові студії, педагогічна діяльність, активна громадська робота, а також внесок в просування української гуманітарної науки надають йому заслуженого статусу одного з провідних діячів української історичної науки свого часу. Відомий своїми історико-культурними  дослідженнями Німеччини, українсько-німецьких зав’язків, німецької громади України, Іван Кулинич започаткував чимало наукових напрямів у цій сфері, створив школу молодих учених та сприяв наведенню містків між українською та західноюєвропейською науками.

Виставка, присвячена століттю з дня народження вченого, пропонує згадати його науковий шлях у світлі унікальних архівних документів, а також осягнути масштаб його внеску в українську та світову науку. Сьогодні ми з гордістю згадуємо людину, ім’я якої залишається у золотому фонді української германістики.

Особовий архівний фонд І.М. Кулинича (Ф. 412), який зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського є винятково цінним. Він містить розлогий комплекс біографічних матеріалів, рукописів, наукових статей, листування з українськими та зарубіжними колегами. Серед його кореспондентів – провідні науковці України, НДР, СРСР, редактори наукових журналів, організатори міжнародних конференцій. У фонді також зберігається значний масив документів, що відображають громадську діяльність ученого.

Народився Іван Маркович 15 серпня 1924 року в селі Грушківка Кам’янського р-ну (нині – Черкаський р-н) Черкаської обл. в селянській родині. Після закінчення місцевої семирічної школи навчався у Смілянському механіко-технологічному технікумі цукрової промисловості. У роки німецько-радянської війни був мобілізований до Червоної армії, служив у складі гвардійської Черкаської повітряно-десантної дивізії ІІ Українського фронту, брав участь у Корсунь-Шевченківській битві та Яссько-Кишинівській операції, де зазнав тяжкого поранення, внаслідок якого втратив зір. Попри інвалідність, продовжив навчання: після закінчення Ніжинської школи для сліпих інвалідів війни у 1948 році вступив на історичний факультет Львівського університету, який закінчив із відзнакою у 1953 році.

Подальше життя Івана Марковича було нерозривно пов’язане з Інститутом історії АН УРСР (нині – Інститут історії України НАН України). У 1958 році він захистив кандидатську дисертацію на тему становища робітничого класу Болгарії на початку ХХ ст., а в 1970 році – докторську дисертацію, присвячену агресивній політиці німецького імперіалізму щодо України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. З 1961 року працював старшим науковим співробітником, а з 1986 року – головним науковим співробітником Інституту історії АН УРСР.

Наукова спадщина Івана Кулинича охоплює дослідження історії Німеччини, українсько-німецьких відносин, німецької спільноти в Україні, а також проблем історії міжнародних зв’язків. Його праці стали вагомим внеском у становлення та розвиток української германістики. Значна увага вченого була зосереджена на вивченні ролі німецьких інвестицій в Україні, історії німецьких колоній та взаємозв’язків української і німецької культур.

Іван Кулинич був активним учасником міжнародної наукової співпраці: входив до складу Комісії істориків СРСР і НДР, Українського відділення Товариства дружби з НДР, брав участь у численних міжнародних конференціях, співпрацював із науковими центрами Німеччини, Росії та інших країн. Він був членом редколегій провідних історичних видань, його наукові рецензії та виступи мали широкий резонанс у науковому середовищі.

За вагомий внесок у розвиток науки І.М. Кулинич відзначений почесним званням «Заслужений діяч науки УРСР» (1984), йому було присуджено вчене звання професора (1992). Нагороджений орденами, медалями, почесними відзнаками Товариства німецько-радянської дружби та іншими почесними нагородами.

Постать Івана Марковича Кулинича займає гідне місце в історії української науки. Його доробок і особистий приклад незламності та відданості науці надихають сучасних дослідників. Вшановуючи його пам’ять, ми визнаємо його одним із засновників і провідних представників української германістики.

Виставку підготував м.н.с. відділу джерелознавства Інституту рукопису НБУВ Сергій Коваленко