Єврейська автономна область Адміністративний центр – Біробіджан

Єврейська автоно́мна о́бласть (рос. Евре́йская автоно́мная о́бласть; їдиш ייִדישע אױטאָנאָמע געגנט — ідише ойтономе ґеґнт) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Далекосхідного федерального округу.


Адміністративний центр — м. Біробіджан.

Межує на півдні з Китаєм (по річці Амур), на заході — з Амурською областю, на сході — з Хабаровським краєм. За своїми природними і кліматичними умовами область належить до одного зі сприятливих куточків Далекого Сходу Росії. Клімат помірний, мусонний. Зима мало сніжна й холодна (середні температури -25…-40 °C), літо тепле й вологе.

Головне багатство області — родючі землі, різноманітні корисні копалини, ріки Амур, Біра, Біджан і їхні припливи, великі ліси. З 2,2 млн га лісових угідь 170 тис. га зайнято кедровими лісами, 223 тис. га — ялиново-ялицевими, 145 тис. га — листяними. Запас деревини становить 167 млн м³.

        

Флора області налічує сотні найменувань рослин, у тому числі більше 200 медоносних, близько 300 видів лікарських, тайга багата ягодами, грибами й горіхами. Різноманітний тваринний світ: тут водяться бурий та гімалайський ведмеді, непальська куниця, лисиця, норка, соболь, кабан, лось, ізюбр, фазан, різні породи качок.
У водоймах області живе 73 виду риб, у тому числі білий і чорний амур, верхогляд, желтощек, калуга, кета, ленок, амурський лящ, осетер, короп, минь, таймень, товстолоб, харіус, щука й інші. Сім видів, що перебувають під особливою охороною, занесені в Червону книгу Росії.П'ять державних природних комплексних заповідників займають 225 тис. га, що становить 7% території області.
Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, значна тривалість вегетаційного періоду, висока річна сума позитивних температур і достаток опадів у теплий період року дозволяють вирощувати багато сільськогосподарських культур — зернові й зернобобові (у тому числі сою), овочі, картоплю, баштанні. Важливими галузями сільськогосподарського виробництва є м'ясне й молочне тваринництво, птахівництво.

Історія
28 березня 1928 Президія ЦВК СРСР приймає постанову «Про закріплення за КОМЗЄТом для потреб суцільного заселення працюючими євреями вільних земель у приамурській смузі Далекосхідного краю». 20 серпня 1930 ЦВК РРФСР приймає постанову «Про утворення в складі Далекосхідного краю Біро-Біджанського національного району».
Після перетворення всіх інших автономних областей РРФСР/РФ у республіки на початку 1990-х років Єврейська АО залишилася єдиною автономною областю РФ. Від інших національних автономій у складі Росії (а раніше й усього СРСР) Єврейська АO відрізняється унікальною історією; вона створена на початку 1930-х років як національно-територіальне утворення для переселенців, що прибули туди вже в роки Радянської влади, на території, що ніколи раніше не була місцем компактного проживання цього народу. Євреї-переселенці, що прибули в Приамур'я в 1930-і роки, і їхні нащадки ніколи не становили більшості населення АO, а після масштабної еміграції в Ізраїль в 1990-і роки стали дуже невеликою меншістю. Однак назва й статус автономної області, що підтримується неповторним символічно-культурним колоритом і історичною долею, зберігається.

Населення

Народ

Чисельність, 2002, тис. (*)

Росіяни

171 697 осіб (89,94 %)

Українці

8 483 осіб (4,44 %)

Євреї

2327 осіб (1,22 %)

Татари

1196 осіб (0,63 %)

Білоруси

1182 осіб (0,62 %)

Релігія
На 1 жовтня 2004 р. в області зареєстровано 34 релігійні іудейські організації, а також 17 організацій євангельських християн-баптистів та інші. У дні святкування 70-річчя Єврейської автономної області відбулося відкриття Головної синагоги, побудованої по всіх канонах іудаїзму.

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 2 тисяч 2007 рік

Біробіджан

74,7

Приамурський

3,9

Облуч'є

10,8

Бабстово

3,8 (2003)

Ніколаєвка

7,7

Біра

3,7

Ленінське

7,0 (2003)

Птичник

3,0 (2003)

Смідович

5,4

Біракан

2,5

Амурзет

5,4 (2003)

Ізвестковий

2,0

Теплоозьорськ

5,0

 

 

Мінеральні ресурси
На території ЄАО виявлені й розвідані родовища більше 20 видів корисних копалин, у тому числі великі родовища заліза, марганцю, олова, золота, графіту, брусита, магнезитів, цеолітів, будматеріалів, є цілющі мінеральні джерела. По насиченості родовищ і рудопроявлений, концентрації корисних копалин область є однієї з найбагатших територій Росії. Однак потенціал її природних ресурсів до кінця не вивчений і не розвіданий. До того ж переважна частина продукції мінерально-сировинного комплексу вивозиться,переробних підприємств украй мало. Найперспективніші поклади корисних копалин можуть і повинні привернути увагу вітчизняних і закордонних інвесторів. Це дозволило б повніше використовувати мінерально-сировинну базу ЄАО.