Давнє українське книговидання в оптиці сьогодення: до 450-ліття заснування першої української друкарні Івана Федоровича у Львові

Поділитися: 
Дата події: 
5-10-2023

5 жовтня 2023 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» у читальній залі відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ відбулось засідання круглого столу «Давнє українське книговидання в оптиці сьогодення: до 450-ліття заснування першої української друкарні Івана Федоровича у Львові» (науковий керівник – завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства, кандидатка історичних наук Н. Бондар; учений секретар – старша наукова співробітниця відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства, кандидат історичних наук Ю. Рудакова). У програмі круглого столу було заявлено 13 доповідей, найактивнішу участь взяли науковці відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ.

Роботу круглого столу розпочала завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Н. Бондар зі вступним словом і доповіддю, присвяченою переосмисленню постаті та доробку українського першодрукаря Івана Федоровича в контексті відходу вітчизняного наукового середовища від російської імперсько-радянської спадщини, активізованого російською агресією проти України. Доповідачка розглянула видавничу діяльність визначного видавця на тлі становлення кириличного друку, охарактеризувала примірники Апостола 1574 року з ранніми провенієнціями, відзначила важливість доступних для широкого кола дослідників електронних копій видання, відзначення цьогорічного ювілею підготовкою ювілейних виставок і презентацій, проанонсувала вихід друком факсимільного перевидання пам’ятки.

Велику увагу учасників круглого столу викликала доповідь викладача Київської школи економіки, кандидата історичних наук О. Охріменка «Україніка з колекції книг Даніеля Сальтена за каталогом аукціону 1751 р.», в якій було порушено питання каталогізації книг, дотичних до України або з української тематики, в європейських каталогах XVII–XVIII століть; розмежування понять «славіка», «московика», «русика», «україніка», «рутеника» тощо; використання відповідної термінології для позначення територій як данину традиції або відображення поглядів укладачів каталогів.

Наступні доповіді були присвячені результатам практичних досліджень, які проводять співробітники відділу стародруків та рідкісних видань ІК НБУВ. Тематика представлених виступів відзначалась різноманітністю й охопила історію книговидання й окремих друків, поєднала історичні теми із сучасністю. Зокрема, у виступах учасників йшлося про виявлення та аналіз київських конотацій в оформленні та змісті збірника «Огородок Марії Богородиці» Антонія Радивиловського – у виданні 1676 року та авторському рукописі, що зберігається у фондах НБУВ (О. Максимчук); про дослідження примірників і кількісні характеристики латиношрифтних стародруків, виданих у Львові до 1800 року, у фонді відділу стародруків у рамках роботи з підготовки наукового каталогу з їх описом (Ю. Рудакова); про вшанування почаївської чудотворної ікони Богородиці у почаївських кириличних стародруках у формі численних іконографічних зображень, друкованих текстів, наприклад, духовних пісень на її честь у складі Богогласника, описів чудес у збірнику «Гора Почаївська» (Н. Заболотна). Також виголошені доповіді стосувалися купівельних записів XVII–XVIII століть на сторінках стародруків книгозбірні Луцького єзуїтського колегіуму, їх інформативної наповненості і значення як історичного джерела в дослідженнях монастирських фондів (І. Ціборовська-Римарович); видань ХІХ століття з авторськими та народними українськими казками для дітей різного віку (О. Петренко); книг з особистої бібліотеки М. М. Лозинського, їх тематичного складу й ознак для ідентифікації зібрання (А. Бондарчук).

Загалом було заслухано вісім доповідей, які супроводжувалися зацікавленим обговоренням. Вони продемонстрували, що евристична робота з першоджерелами – примірниками із фондів бібліотек залишається основною формою дослідження книжкових скарбів, що є національним і світовим надбанням, вивчення історії давнього книговидання, бібліотекознавства та бібліографії давніх книжкових пам’яток. В більшості виступів звучали тези про те, що українці мають нагоду скористатися сьогоденням для популяризації власного духовного спадку, в тому числі й пов’язаного з давніми книжковими фондами, для представлення своєї самобутності широкому світовому загалу.

Тези доповідей усіх учасників заходу, в тому числі й тих, які не змогли долучитися до очного спілкування, доступні у збірнику матеріалів конференції за посиланням http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004726

Робота круглого столу завершилася оглядом примірників первістка українського видання – львівського Апостола 1574 року, а також інших видань Івана Федоровича. З ними ознайомила учасників заходу Н. Бондар.

Н. Бондар, Ю. Рудакова

Фотоматеріали: