Науковці Інституту біографічних досліджень НБУВ разом  з Київським університетом імені Бориса Грінченка стали співорганізаторами XV Грінченківських читань «Біографічний наратив: текст і дискурс», що пройшли 9 грудня 2022 року в онлайн-форматі, а також активними їх учасниками.

Цьогоріч Читання були присвячені теоретико-методологічним аспектам біографічних досліджень як постаті Бориса Грінченка, творчого натхненника Київського університету, який носить його ім’я, так і іншим особистостям в українській науці й культурі.

У роботі конференції взяли участь близько 50 вчених і освітян з різних міст України, але, на жаль, не всі з них змогли доєднатися через перебої в електроенергії та інтернет-зв’язку.

Вступним словом роботу конференції відкрила доктор філологічних наук, професор Ірина Євгеніївна Руснак, декан Факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, професорка кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства. З привітанням до учасників Читань виступив доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Володимир Іванович Попик, директор Інституту біографічних досліджень НБУВ.

На пленарному засіданні В. І. Попик виголосив доповідь «Біографіка в українській гуманітаристиці та національному інформаційному просторі: сучасне бачення». Він наголосив на особливому місці біографічного знання в інтелектуальному й духовному житті України, яка віками вела і нині змушена продовжувати боротьбу за своє самоствердження. Біографіка завжди знаходилася біля самої серцевини національного буття, вона є важливим чинником утвердження національної свідомості, патріотичного згуртування українців, виступає оберегом світоглядних, духовних цінностей народу, його моральних засад і традицій.

І в наш час біографіка, значною мірою завдяки можливостям інформаційних комунікацій, увійшла до життя мільйонів громадян. Постав фенỏмен «віртуального» духовного діалогу наших сучасників з людьми попередніх поколінь. Це явище пов’язане також зі становленням нових поколінь читачів / користувачів біографічної інформації  – людей освічених, самостійних, відповідальних за себе, які прагнуть самоствердитися в житті, реалізувати свій потенціал, покладаються на власні сили, готові до значних «внутрішніх інновацій». Біографічну літературу читають нині для того, щоб переймати досвід попередників, порівнювати себе з ними, що є важливим для власної самореалізації в наш дуже непростий час.

Звідси – зовсім інші вимоги до біографічної книжки, до інформації. Цікавлять уже не гучні імена, а людський досвід, обернутий обличчям не до минулого, а до сучасності й до майбутнього. Сучасний читач вимагає не глорифікації героїв, не повчання на їх прикладах, а розкриття людського шляху в усьому його драматизмі, у перемогах і поразках, у сумнівах і ваганнях – у всьому тому, що дійсно притаманне людині. Саме це чи не найбільшою мірою стимулює дослідників удосконалювати свою майстерність, вдаватися до сміливих експериментів із засобами побудови біографічних наративів, шукати нових форм комунікації з окремими адресними, цільовими читацькими аудиторіями.

Біографіка, як і вся вітчизняна гуманітаристика, звільняється нині від стереотипів посттоталітарної свідомості, травматичних синдромів, симулякрів, міфів. Тому біографістам нині конче необхідно оновлювати теорію й методологію, і практику, і саму організацію роботи. Дуже важливо усвідомлювати при цьому, що біографіка не може й надалі розумітися як частина історичних досліджень, допоміжний інструмент для вивчення минулого. Біографіка – результат напрацювань і науковців, і літераторів, і публіцистів, і митців. Вона в реаліях давно вже вийшла за межі науки, опанувала весь культурно-мистецький простір: кіно, телебачення, інтернет, соціальні мережі, театр і арт-проєкти. Біографіка постала в наш час багатовимірним фенόменом і науки, і культури, і гостро запитуваним інформаційним ресурсом суспільства. У фокусі її уваги – неповторна людська особистість, творча, діяльна, зі своїм суб’єктивним баченням світу, досвідом, цінностями.

Крім того, не можна, щоб біографіка й надалі замикалася у вузькому колі фахового наукового співтовариства: вона за самою своєю природою – не для видань накладом у 200 примірників. Покликання біографіки – працювати на соціум, на інтелектуальне й духовне зростання людей, у тому числі й майстерно застосовуючи так звані «м’які» гуманітарні технології. Тому надзвичайно важливим і перспективним є створення спеціалізованих видань, веб-сайтів, платформ для поширення біографічних знань.

Нині в умовах війни окреслилися нові напрями, у яких професійна праця біографів має дієво себе проявити. Йдеться про вивчення й донесення до широкого загалу досвіду українців, окремих особистостей і цілих поколінь у протистоянні викликам долі, трагічним, часто непереборним обставинам. Цей досвід є часом дуже драматичним, але він необхідний нашим співвітчизникам задля зміцнення власного духу, згуртованості, солідарності, осмислення й подолання гострих травматичних переживань. Тому-то й набуває розвитку записування, фіксація людських свідчень, спогадів, інтерв’ю учасників і свідків війни, постраждалих, переселенців. Це – теж творення біографіки сучасності. Ця робота дасть потім багаті джерела для наукових студій, але нині її перше призначення – це психологічна допомога людям. Так біографіка шукає і знаходить свої місце в наш нелегкий час.

Доповідачем у Лінійці 1 «Актуальні питання грінченкознавства» виступила кандидат філологічних наук, старша наукова співробітниця Оксана Іванівна Шалак, Її доповідь «“Опыт южнорусского словаря” Каленика Шейковського в рецепції Бориса Грінченка» присвячена листуванню науковців, а також рецензії майбутнього автора «Словаря української мови» на «Опыт южнорусского словаря» в часописі «Зоря» (1888). Б. Грінченко захоплювався працьовитістю упорядника, назвав його фундаментальну працю «першою науковою і докладною пробою так довго жданого і сподіваного словаря». Доповідачка розкрила особливості епістолярію К. Шейковського та наголосила на творчій співпраці вчених, на доброзичливості та їхній взаємній підтримці.

Виступи співробітників відділу теорії та методики ІБД НБУВ було заслухано також на Лінійці 2 «Сучасна біографістика». Зокрема в доповіді «30-річчя науково-педагогічної діяльності професора М.І. Стороженка (1836–1906): стратегія і практика відзначення ювілею» доктор філологічних наук, провідна наукова співробітниця Галина Андріївна Александрова наголосила на тому, що на межі XIX–XX століть активно почали широко відзначати «круглі» дати від народження чи початку діяльності видатних осіб. Приводом для проведення урочистостей і спробою осмислити наукову спадщину відомого літературознавця родом із України Миколи Ілліча Стороженка стало 30-річчя його науково-педагогічної діяльності, що відзначалося 1902 року (1872 року він очолив у Московському університеті кафедру всезагальної літератури). До цієї річниці були опубліковані статті, збірник «Під прапором науки», рецензії на нього, спогади про святкування. Усі ці матеріали – важливі біографічні джерела, що продемонстрували великий інтерес і повагу до наукової, викладацької й бібліотечної діяльності М. І. Стороженка, підкреслили унікальність творчого і людського дару вченого, а також значення й актуальність його доробку, який важливо вивчати і нині.

Старша наукова співробітниця, кандидат історичних наук Наталя Петрівна Марченко в доповіді «Особливості біографічних реконструкцій у сучасних українських виданнях для дітей і юнацтва» означила основні відмінності між біографічними виданнями для дітей і загальною біографічною літературою, як от подвійна адресація та вікові особливості сприйняття читача, різниця між біографічним дискурсом минулого та сьогоденням тощо. Також вона проаналізувала типологічні риси та тематичні різновиди видань для дітей періоду російсько-української війни.

Старша наукова співробітниця Олена Валентинівна Бугаєва, кандидат історичних наук, у доповіді «Українська музична біографіка: галузева дисципліна чи міждисциплінарні студії» наголосила, що теми «галузевих дисциплін» і «міждисциплінарних студій», а також конфігурацій їхньої дії / взаємодії / «взаємопроникнень» доволі часто обговорюються дослідниками-гуманітаріями протягом останнього десятиріччя. Саме біографічне знання / біографічний метод пізнання стали одними з основних факторів «втручання», що кардинально змінило картину міждисциплінарних зв’язків між різними напрямами споріднених наук, запрограмувавши їх на внутрішню  активацію й трансформацію в широкому колі галузевих дисциплін, не обмежуючи останні в індивідуальності, а навпаки – збагачуючи та поглиблюючи потенціал їхньої своєрідності й неповторності. Отже, контекстуальний підхід до цієї теми є яскравим тому підтвердженням і одним із прикладів відповіді на актуальні питання «окремішності» чи «діалогу» галузевого й міждисциплінарного у сфері української гуманітаристики сьогодні.  

Непередбачувані обставини сповненого повітряними тривогами дня, у який проводилися Читання, не дали, на жаль, можливості приєднатися до ефіру онлайнової конференції співробітницям відділу теорії та методики біобібліографії ІБД НБУВ: доктору історичних наук, професору Ларисі Іванівні Буряк, яка підготувала доповідь і презентацію на тему «Візуалізована біографія: простір можливого», кандидату історичних наук Надії Іванівні Любовець з доповіддю на тему «Автокомунікаційний складник у мемуарах Олексія Заклинського», кандидату філологічних наук, доценту Оксані Валентинівні Плющик, кандидату філологічних наук, доценту, з підготовленою презентацією до теми «Артінсталяція в біографічних наративах російсько-української війни 2014–2022 рр.».

На завершення роботи конференції під час круглого столу відбулася творча дискусія, що засвідчила велику зацікавленість освітян і науковців у розвиткові творчої співпраці. Зокрема було озвучено задум організаторів про підготовку до відкриття освітньої програми з напрямів біографістики та текстології.

Колеги обмінялися запрошеннями до друку в низці фахових і наукових видань: «Літературний процес: методологія, імена, тенденції», «Синопсис: текст, контекст, медіа», «Мовознавчий вісник», «Українська біографістика», «Biography. Біографіка. Біографістика».

Оргкомітет Читань запросив у 2023 році взяти учать у XVI Грінченківських читаннях «Епоха Грінченка: просвіта, нація, ідентичність», присвячених 160-річчю з дня народження Патрона Університету.

Усі матеріали XV Грінченківських читань планується розмістити на ютуб-каналі Інституту біографічних досліджень НБУВ «Biography. Біографіка. Біографістика» https://www.youtube.com/@biography..5055.

Оксана Плющик,

старша наукова співробітниця ІБД НБУВ,

кандидат філологічних наук, доцент