У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відкрилась Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями»

Ця наукова конференція  стала традиційною й відбувається щорічно. Її організаторами є Інформаційно-бібліотечна рада Національної академії наук України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Асоціація бібліотек України й Рада директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук – членів Міжнародної асоціації академій наук. На жаль, минулоріч через пандемію організація конференції зазнала змін – захід довелося проводити в онлайн-форматі.

Цього року також було зважено на те, що поширення коронавірусу ще триває, тому формат участі в конференції має змішану форму, багато науковців прибули на захід особисто, інші ж беруть участь через цифрові платформи.

Конференція відкрилась у червоній залі НБУВ. З доповіддю, присвяченою 30-річчю незалежності України та досягненням Бібліотеки за цей період, виступила генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України Любов Андріївна Дубровіна.

Вона відзначила, що ці традиційні конференції, які в НБУВ проводяться щорічно, мають важливе значення ще й тому, що вони об’єднують колег, надають нового сенсу роботі, відкривають цікаві перспективи.

Власне, починаючи з 90-х років, коли звільнення від ідеологічних обмежень та стрімке входження в інформаційне суспільство уможливили принципові зміни в змісті й діяльності Бібліотеки, було опрацьовано концептуально нову модель нашого національного наукового закладу, наголосила Л.А. Дубровіна. НБУВ розглядалась як дослідницький, науково-інформаційний, науково-аналітичний, видавничий, культурно-освітній комплекс з розвинутою інфраструктурою формування та опрацювання із застосуванням новітніх інтелектуальних інформаційних технологій документних потоків і для забезпечення потреб науки, виробництва, освіти, культури, підтримки інноваційного розвитку. Було розроблено й затверджено нову структуру НБУ відповідно до нових програмних завдань, які перед нею постали. Бібліотека перетворилась на величезний комплекс, діяльність якого поширюється на всі сфери суспільного життя.

Генеральний директор охарактеризувала напрями у здійсненні тих фундаментальних змін, яких зазнала НБУВ у період незалежності. Зокрема, вона закцентувала на тому, що рушійною силою багатьох змін стало відкриття фондів, які до 90-х років минулого століття були практично не опрацьованими, оскільки минула влада не вважала їх актуальними. До цього додались також багато нових наукових напрямів і досліджень.

Надзвичайно важливим  етапом, потужним двигуном  стала інформатизація діяльності Бібліотеки та Національної академії наук України. І цей процес безперервно вдосконалюється, головний інформаційний портал НБУВ постійно нарощує свої можливості й обсяг та перелік послуг. А віднедавна, повідомила Л.А. Дубровіна, ми розпочали реалізацію нового інноваційного за принципом організації проєкту з розбудови бібліотечного порталу НАН України. Він був розглянутий і схвалений на засіданні Президії НАНУ.

Науково-інформаційна діяльність нашого наукового закладу, як і низки інших, стала помітним фактом суспільного розвитку. Але вона залежить від ступеня і темпів освоєння цифрової культури за умов збереження кращих досягнень культури друкованого слова. Гармонізація традиційної й цифрової культури – це правильний і надійний шлях нового піднесення інформаційної справи, як це завжди наголошує академік О.С. Онищенко, нагадала Л.А. Дубровіна. Водночас бібліотека як науково-дослідна інституція Академії наук робить великі кроки у традиційній видавничій справі, часто виступаючи «піонерами» й розробляючи такі напрями, які до цього не реалізовувались. Щороку у нас виходить понад 40 видань. НБУВ займає одне з перших місць за кількістю нових видань не лише в нашій бібліотечній справі, а загалом у мережі НАНУ.

Головне – що за ці 30 років НБУВ реалізувала концепцію національної бібліотеки як бібліотечно-інформаційного комплексу з розвинутими функціями, спрямованими на формування документальних та інформаційних ресурсів збереження й дослідження культурної спадщини і забезпечення розвитку науки, освіти, культури й державного управління. На думку генерального директора, за 30 років незалежності України  бібліотека вперше втілила ту концепцію, яку закладали її засновники у 1918 році, однак уже на новому історичному етапі, коли відкрилися нові можливості й нове прочитання ролі національної бібліотеки в сучасному знаннєвому суспільстві.

З повним текстом доповіді Л.А. Дубровіної можна ознайомитися в збірнику матеріалів конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями».

Робота конференції включає в себе засідання секцій, семінарів та круглих столів, тематичні виставки.

Зокрема, секція 1 розглядала тематику «Бібліотечно-інформаційний комплекс: управління в умовах трансформації наукових комунікацій» (модератор заходу – О.Л. Сокур, завідувачка відділу науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства НБУВ, кандидатка наук із соціальних комунікацій).

У роботі засідання, яке вела його науковий керівник директор Інституту бібліотекознавства НБУВ, кандидат історичних наук О. М. Василенко, взяли участь учені та спеціалісти зарубіжних та українських бібліотек і наукових установ, зокрема Національної бібліотеки Білорусі (Республіка Білорусь), Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної наукової медичної бібліотеки України, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», Наукової бібліотеки НПУ імені М. П. Драгоманова, Науково-технічної бібліотеки Національного авіаційного університету, бібліотеки Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського, Київського національного університету культури і мистецтв, Київського університету імені Бориса Грінченка та інших.

Почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доктор філософських наук, професор, академік Національної академії наук України, радник Президії Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України Олексій Семенович Онищенко в доповіді «Цифровізація – стратегічний шлях розвитку бібліотечної сфери» відзначив, що актуальне нині поняття цифровізації означає перехід людства до нового типу грамотності, культури, нових технологічних послуг. Цифровізація охоплює багато сфер, включаючи й бібліотечну. У ній вона реалізується за чотирма взаємопов`язаними напрямами: форми і розвиток моделі цифровізованої бібліотеки; формування фондів цифрових інформаційних ресурсів; розвиток цифрового сервісу; підготовка бібліотекарів високої цифрової компетентності.

Доповідач спростував поширену думку про те, що бібліотечна сфера зазнала кризи. Точніше було б говорити про кризові явища традиційного бібліотечного середовища, які викликані застарілими поглядами про бібліотеку лише як про книгозбірню. Цифровізація додала величезний позитивний і прогресивний електронний ресурс до бібліотечної сфери, результатом чого стало  збагачення інформаційної, культурно-виховної, комунікаційної функцій бібліотеки. Книгозбірні перетворюються у лабораторії комплексного опрацювання всіх видів інформації на всіх її носіях. Це – оптимістична тенденція, яка сприяє популяризації цифровізації. Особливо зростає роль цифрового обслуговування  у період пандемії і коронавірусних обмежень.

О.С. Онищенко звернув увагу на те, що бібліотеки використовують у своїх фондах архівні та музейні документи, що суттєво збільшує їх інформаційний потенціал. Вимальовується модель можливостей бібліотек як широкого комплексу інтегрованих бібліотечно-архівно-музейних ресурсів. Відповідно потрібен загін кваліфікованих спеціалістів, здатних опанувати і розвивати процес цифровізації великого матеріалу. А для цього необхідно на державному рівні визначити статус бібліотек, надати їм відповідне фінансове, технічне й технологічне забезпечення. Важливі також позиція бібліотечного товариства, присутність бібліотек у соціальних мережах.

На думку виступаючого, доля бібліотек і далі залежатиме від того, наскільки вони зуміють накопичити інтелектуальний ресурс. Тож слід звернути увагу на традиційне комплектування бібліотечних фондів; оцифрування документів на традиційних носіях інформації; збір цифрових документів; архівування контенту ресурсів  інтернету; системне наповнення  бібліотечних фондів архівними й музейними документами як в оригіналах, так і в електронних копіях.

Доповідач нагадав, що в Україні будується «держава в смартфоні», тож переважну частину державних послуг буде переведено в онлайн режим. Це викличе потребу в масовому освоєнні комп’ютерних навичок, необхідних для повсякденного життя. Тож Міністерство цифрової трансформації України реалізує план підготовки населення до роботи з цифровими засобами, і бібліотеки визначені серед провідних виконавців цього завдання.  Нас очікує серйозна конкуренція між бібліотеками та іншими інтеграторами інформації за її володіння, подекуди інформаційні структури намагатимуться відтіснити книгозбірні на периферію процесів, тож важливе значення має висока цифрова компетентність бібліотечних працівників, аби вони відповідали сучасним викликам.

Продовжили тематику наступні доповіді таких авторитетних освітян галузі, як  Г.В. Шемаєва, професор кафедри документознавства та української мови Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «ХАІ», доктор наук із соціальних комунікацій, професор («Роль бібліотеки в умовах трансформації системи наукової комунікації»); О.В. Воскобойнікова-Гузєва, завідувачка кафедри бібліотекознавства та інформології Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник («Новітні підходи до формування управлінської компетенції інформаційних фахівців»); Т.Ю. Гранчак, провідний науковий співробітник відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доктор наук із соціальних комунікацій, професор («Орієнтири розвитку бібліотечно-інформаційного комплексу в умовах переходу до бібліотеки 4.0»).

Пізнавальним за контентом для присутніх був виступ провідного бібліографа інформаційно-аналітичного відділу Національної бібліотеки Білорусі, кандидата історичних наук (Республіка Білорусь) Л.Г. Тупчієнко-Кадирової «Проєкти Національної бібліотеки Білорусі на основі газетного фонду», у якому репрезентовано огляд проєктів Національної бібліотеки Білорусі, створених на основі друкованих засобів масової інформації, та виділені шляхи їх використання й форми популяризації проєктів.

Фактично всі виголошені доповіді супроводжувалися презентаціями. Загалом було заявлено 50 доповідей, значна частина яких опублікована в збірнику матеріалів конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями». Значну увагу учасники засідання, котрих упродовж заходу було більше 90 (близько 40 з унікальними ip-адресами), приділили ключовій темі – управлінню бібліотечно-інформаційним комплексом в умовах трансформації наукових комунікацій та сучасним викликам, які успішно вирішують  наукові бібліотеки в період активної цифровізації. Змішаний формат проведеного заходу сприяв динамічному обговоренню виголошених доповідей онлайн і в чаті.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       Оксана Клименко,

кандидат історичних наук, доцент,

завідувачка відділу наукових видань ІБ НБУВ