Юрій Шевельов: життя як текст Книжки, дослідження, інтелектуальна спадщина. До ювілею видатного вченого

Поділитися: 
Дата події: 
20-12-2018

У відділі зарубіжної україніки розгорнуто виставку, присвячену книжкам, дослідженням і загалом інтелектуальному спадку Юрія Шевельова, ювілейний рік  якого (110-а річниця з дня народження) вперше  відзначається в Україні на державному рівні.

 Юрій Володимирович Шевельов (1908–2002) – видатний сучасний учений-гуманітарій, українець німецького походження. Активний учасник наукового та культурного життя української еміграції, професор Гарвардського і Колумбійського університетів, іноземний член української Академії наук, лауреат Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка (2000), почесний доктор університету Альберти (Канада, 1983), Лундського університету (Швеція, 1984), почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» (1992),  Харківського Національного університету ім. В. Каразіна (1999).

         Основну частину життя Ю. Шевельов прожив у Європі та Америці. В Україні до 1990-го року його ім‘я було заборонене, адже офіційна радянська ідеологія звинувачувала його в  колабораціонізмі (співпраці з німцями під час Другої світової війни)  і в буржуазному націоналізмі. Тому його праці та інтелектуальна спадщина почали входити в науковий обіг в Україні з початком незалежності.

Юрій Шевельов – один з найвизначніших представників української інтелектуальної еліти в еміграційному середовищі ХХ століття, що надав нових вимірів українознавcтву як культурологічному дискурсу. Його постать і внесок у розбудову української науки актуалізована нині у зв‘язку з відзначенням 100-річчя Академії наук.

Знавець багатьох  мов, Шевельов писав свої дослідження українською, англійською, німецькою, російською, польською, французькою мовами. Працював у різних галузях – історії слов‘янських мов, дослідженнях писемних пам ‘яток, соціолінгвістики, літературознавства, культурології та ін.

Важливою ділянкою шевельовознавства є бібліографія праць ученого. На виставці представлено одну з перших таких бібліографій Я. Гурка (Мюнхен, 1971), а також одну з останніх – А. Даниленка та Л. Чабана (Нью-Йорк, 1998), яка містить 872 позиції. Нині вона вже значно доповнена, зокрема в книжках О. Забужко.

Важливий етап творчого життя Ю. Шевельова почався з середини 1940-х років. У 1944 –1949 він перебував у таборах Ді-Пі в Німеччині, де  ініціював та організував  у середовищі української еміграції український мистецький рух (МУР), який дав поштовх модерним українознавчим літературним пошукам. На виставці експонується часопис «Арка», той таборовий часопис, який редагував Ю. Шевельов і де вміщував програмові публікації (свої літературознавчі праці підписував псевдонімом Ю. Шерех).

Представлено також знакову промову Ю. Шевельова на Першому з‘їзді Міжнародної асоціації Україністів (27.08.1991 року в Києві, публікація в журналі «Сучасність», 1990, №12)  «У довгій черзі: проблеми реабілітації», в якій подано глобальний погляд на розвиток української науки в зарубіжжі і в материковій Україні та на проблеми  злиття цих двох частин. Зокрема в ній він говорив про Україну: «Країна зі спотвореною, заарештованою, украденою історією, себто без історії, може існувати тільки силою інерції, яка вічно не триватиме. Нам треба визначатися, реабілітувати події, людей, керуючись дороговказами великої історії, щоб бути  ефективними і справедливими в побудові нового суспільства». У цій доповіді прозвучало «Не ждіть рятунку ні від кого…». Та ось уже майже 30 років українці продовжують усвідомлювати, що побудова власної держави і створення власного культурного поля, яке є фундаментом держави, це справа тільки наша, і ніхто нам не допоможе здійснити цю працю. У цій, як і в інших  публікаціях Шевельова, висловлено думку про потребу  долати  історичну роздвоєність української культури, творити її спільний материк, де органічними частинами її будуть і зарубіжна, й материкова складові.        

Розвідки Шевельова в галузі славістики присвячені різним слов‘янським мовам, але в центрі його уваги українська мова. З його іменем пов‘язаний фундаментальний і революційний злам у науці про нашу спадщину у галузі мовознавства: в студіях походження і розвитку української мови.

Видана у 1979 році в Нью-Йорку фундаментальна студія «A Historical Phonology of the Ukrainian Language» ( «Історична фонологія української мови» (переклад з англійської українською, Харків, 2002) професора Колумбійського університету Юрія Шевельова  ерудовано і високопрофесійно заперечує  «общеруську», прийняту в радянському дискурсі, схему історичного і мовного минулого. Подібно тому, як колись праці Грушевського в українській історіографії стали переломними у сприйнятті української історії, книга Шевельова – це переломна точка у слов’янському мовознавстві. Адже вона доводить окремішність процесів формування української і російської мов у ранніх стадіях розвитку, заперечуючи гіпотезу про існування однієї спільної древньоруської мови. Грунтовно проаналізований матеріал і його докази про походження української та російської мов із різних діалектних груп остаточно розвінчали імперську гіпотезу про існування однієї спільної «древньоруської мови» (а себто й єдиного «древньоруського народу»).

Відтак далекосяжне значення книжки Шевельова для майбутнього розвитку слов’янського мовознавства і наших уявлень про процес формування східнослов’янських мов та народів без перебільшення епохальне. Цей факт, що його вперто замовчують російські мовознавці, визнали уже видатні європейські спеціалісти.

На виставці представлено книжку «До брами світла» невтомного пропагандиста Юрія Шевельова в Україні Романа Корогодського, завдяки якому з’являлися мало не всі раніші видання творів Шереха/Шевельова на батьківщині, включно із надзвичайно цікавими мемуарами «Я — мене — мені — і довкруги» (2002 р.). У 2017 році вийшло підготовлене  до 110-річчя від дня народження Ю. Шевельова нове видання: Юрій Шевельов  «Я — мене — мені... (і довкруги): Спогади. 1. В Україні». Видання спогадів видатного українського філолога Юрія Шевельова здійснене втретє (зусиллями О. Савчука, Харків). В порівнянні з попередніми цей текст звірено з авторським машинописом, що зберігається в архівному фонді Юрія Шевельова (Бібліотека Колумбійського Університету). Видання супроводжують 248 чорно-білих ілюстрацій, частина з яких оприлюднюється вперше. До авторського тексту подано коментарі у вигляді прикінцевих приміток, загальним числом 1626. Іменним покажчиком охоплено основний текст і примітки. Ця книжка – видатний внесок у шевельовознавство.

Праці Ю. Шевельова різних напрямів гуманітарного спрямування,  дослідження і мемуари про вченого різних людей з його оточення висвітлюють життя Юрія Володимировича  Шевельова як відданого патріота України й одного з найвидатніших у світі українців ХХ століття.

Загалом наша виставка не претендує на узагальнено-проблемну повноту, вона покликана дати огляд найважливіших напрямів досліджень Ю. Шевельова та досліджень про нього. Прагнемо надати вдумливим відвідувачам виставки імпульс краще пізнати цей величний культурно-історичний універсум – інтелектуальний спадок Юрія Шевельова. А висновок з основних думок у представлених на виставці книжках, заповіт вченого нам, його нащадкам такий: нині Україні найбільше потрібні перемоги над своїми комплексами і страхами, ми повинні позбутися всіх  штампів, нав‘язаних нам радянською ідеологією, наше головне завдання – подолання постколоніальної вторинності. Ми повинні створити свою власну українську історію, усвідомлювати, що  історія Київської Русі – це історія України.

За словами провідного українського мовознавця Павла Гриценка, осмисленняя й використання праць Ю. Шевельова ще не співмірне з їх науковою і загальнокультурною цінністю, воно здебільшого принагідне, несистематичне. Загалом же його інтелектуальний творчий спадок залишається непізнаним і неосвоєним. У багатьох ділянках філології, суспільної думки Шевельова тільки відкривають.

 

Оксана Супронюк,

кандидат філологічних наук, старший  науковий співробітник    відділу зарубіжної україніки.

Фотоматеріали: 

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 3-й поверх, к. 302.
+38 (044) 288-1434
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)