Секція 4. «Оптимізація бібліотечної діяльності у розвитку національного інформаційного простору»

Поділитися: 
Дата події: 
Середа, Листопад 7, 2018

7 листопада в рамках роботи Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. 100-річчя Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» відбулось засідання секції «Оптимізація бібліотечної діяльності у розвитку національного інформаційного простору».

У роботі секції взяли участь 46 осіб, зокрема провідні інформаційні фахівці ДП «Український інститут інтелектуальної власності (УКРПАТЕНТ)», Національної історичної бібліотеки України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, Національної бібліотеки України для дітей, Наукової бібліотеки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Роботу секції відкрив її керівник – заступник генерального директора НБУВ, керівник Служби інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ), доктор історичних наук професор В. М. Горовий, який окреслив сучасний стан розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності в Україні і ті проблеми, які постали перед бібліотечними інституціями в умовах впровадження в суспільну практику сучасних електронних технологій, а також закцентував перспективні підходи до вирішення актуальних завдань. Було зроблено наголос на тому, що потрібні рішення для модернізації бібліотечної справи можуть бути знайдені через налагодження ефективної взаємодії бібліотек із структурами громадянського суспільства, яке, з одного боку, формує запит на бібліотечні продукти і послуги, а з іншого – здатне надати комплексну підтримку різноманітних бібліотечних ініціатив і проектів.  

 

У той же час бібліотеки мають розширювати номенклатуру пропонованих продуктів і послуг, докладати зусилля для модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування і бібліотечної галузі в цілому з тим, щоб бути здатними задовольнити різноманітні інформаційні запити.

У цьому контексті було висвітлено підходи до впровадження в бібліотечну практику інноваційних технологій інформаційно-аналітичних підрозділів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, досвід яких засвідчив здатність сучасних бібліотек оперативно адаптуватись до реалій і потреб сьогодення.

У своєму виступі В. М. Горовий підкреслив, що стратегічне значення бібліотек та бібліотечно-інформаційних ресурсів особливо зростає в умовах глобальних інформаційних впливів та інформаційних війн. У зв’язку з цим розвиток інформаційного ресурсу бібліотек слід розглядати в контексті суспільного розвитку. Водночас розкриття бібліотечно-інформаційними ресурсами свого інформаційного потенціалу, реалізація ними своєї ролі як інформаційної основи державотворення можливі за умови глибокої інтегрованості бібліотек у суспільні процеси. У цьому випадку наявні бібліотечні фонди та створені на їх основі бібліотечно-інформаційні продукти стають чинником, який сприяє формуванню і збереженню національної ідентичності.

Під час роботи секції було також обговорено актуальні питання ролі бібліотек у формуванні й розвитку національного інформаційного простору, акумуляції та збереженні документів вітчизняного сегменту інтернет-середовища, підходів до участі бібліотек у формуванні медіа культури і медіа грамотності, у розвитку особи і суспільства, ефективного використання бібліотечно-інформаційних ресурсів у процесі соціальної комунікації та інформаційних обмінів, участі бібліотек у здійсненні політики пам’яті, впровадження в бібліотечну практику інноваційних підходів і технологій та оптимізації на цій основі науково-аналітичної діяльності.

У рамках роботи секції було представлено 49 доповідей, 11 з яких  детально обговорено.

Так, М. Закіров, завідувач відділу політологічного аналізу СІАЗ Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор політичних  наук,  виходячи з наявної потреби всебічного пізнання сучасної політико-комунікативної реальності у сукупності динамічних змін, розглянув контекст проблеми взаємозв’язку суспільного наративу і політичного міфу як складових трансформації комунікативного простору.

Питання інформаційних впливів, обумовлених процесами глобалізації та інформатизації, конструювання інформаційних проекцій політичних міфів, знайшли відображення в доповіді С. Полтавця, завідувача відділу Національної юридичної бібліотеки НБУВ, кандидата  політичних наук. Він також зробив акцент на українському досвіді сучасних «війн» пам’яті в контексті міждержавних відносин та місці і ролі бібліотек як інституцій пам’яті в цих процесах.

Т. Гранчак, старший науковий  співробітник відділу політологічного аналізу НБУВ, доктор наук із соціальних комунікацій, зупинилась у цьому контексті на питанні формування бібліотеками медіа грамотності в умовах посилення негативних інформаційних впливів. Було зроблено наголос на тому, що формування медіа компетентності користувачів є однією з умов найбільш повної реалізації бібліотекою своїх функцій, оскільки дасть змогу бібліотеці здійснювати комплектування різними документами, зокрема тими, що містять ознаки маніпуляцій, і надавати доступ до таких документів, не побоюючись їх негативного впливу на користувачів.

Досвід використання ресурсів наукової бібліотеки для дослідження економіко-інформаційних аспектів гібридної війни було розглянуто С. Кулицьким, старшим науковим співробітником НБУВ,  доцентом. Зокрема, на підставі опрацювання широкого кола джерел з бібліотечних фондів та середовища Інтернет щодо гібридної агресії Росії проти України було визначено переваги наукової бібліотеки для вивчення феномену гібридної війни.

Питанню акумуляції бібліотекою документів національного інформаційного простору в сучасних реаліях було приділено увагу в доповіді Ю. Половинчак, керівника Національної юридичної бібліотеки НБУВ, кандидата історичних наук.

Логічним продовженням різноаспектного розгляду виконання сучасними вітчизняними бібліотечними інституціями свого суспільного призначення став виступ Л. Чуприни, завідувача відділу оперативної інформації СІАЗ НБУВ, кандидата наук із соціальних комунікацій, стосовно ролі бібліотек у підвищенні соціальної значущості інформаційних обмінів у соціальних медіа.

Комунікаційний аспект діяльності бібліотек, а саме роль бібліотечно-інформаційних ресурсів як джерела соціальної комунікації між різними спільнотами, розглянув у своєму виступі О. Аулін, старший науковий співробітник Національної юридичної бібліотеки, кандидат філософських наук.

Сучасні підходи щодо розкриття інформаційно-комунікативного потенціалу бібліотек в розвитку суспільства і особи проаналізувала у своїй доповіді С. Горова, старший науковий співробітник  Національної юридичної бібліотеки НБУВ, кандидат наук із соціальних комунікацій.

Тема впровадження інноваційних підходів у діяльність бібліотечних інституцій була розвинена у виступі І. Хемчян, завідувача відділу науково-методичного забезпечення діяльності мережі освітянських бібліотек Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського,  керівника секції працівників шкільних бібліотек Української бібліотечної асоціації, яка основну увагу зосередила на викликах, що постали в сучасних умовах перед шкільними бібліотеками, а також окреслила підходи до вирішення нагальних питань.

В. Бондаренко, старший науковий співробітник НБУВ, кандидат наук із соціальних комунікацій, акцентувала у своєму виступі технологічний аспект функціонування бібліотек, особливо в контексті оптимізації науково-аналітичної діяльності. Зокрема, було висвітлено можливості використання сучасних веб-агрегаторів в інформаційно-аналітичній діяльності, проаналізовано їх особливості та специфіку використання, окреслено переваги. Вона також приділила увагу зручності використання веб-агрегаторів на прикладі підготовки інформаціно-аналітичного продукту.

Секція обговорила і схвалила до прийняття пропозиції рекомендацій до заключного документу конференції, в яких було зроблено наголос на тому, що:

  1. У зв’язку з входженням сучасного суспільства в інформаційний етап свого розвитку конференція констатує зростаюче значення бібліотек як науково-інформаційних центрів, що забезпечують інформаційно-комунікаційне підґрунтя процесу суспільних трансформацій. Бібліотеки мають стати осередками консолідації достовірної, актуальної, якісної, необхідної для суспільного розвитку інформації. Враховуючи інформаційно-знаннєвий потенціал і універсальність сукупного бібліотечного фонду України та зважаючи на особливості підпорядкування бібліотек різних видів, їх функціональну специфіку, розробити Концепцію бібліотечно-інформаційного простору, якою б забезпечувалась системність у формуванні бібліотечного сегменту національного інформаційного простору, окреслювались напрями роботи бібліотек різних видів з його наповнення, визначались підходи до корпоративної взаємодії бібліотек одного виду та бібліотечної міжвидової взаємодії загалом;
  2. У зв’язку з необхідністю ефективної адаптації бібліотечно-інформаційного обслуговування  до сучасних інформаційних потреб користувачів розробити пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової основи функціонування бібліотек різних видів, зокрема розробити пропозиції до нового закону «Про бібліотеки і бібліотечну справу», пропозиції щодо формалізації у нормативно-правовому полі ролі бібліотек у забезпеченні інформаційної безпеки;
  3. З метою підвищення ролі бібліотек у суспільних процесах, формування позитивного іміджу бібліотек та позиціювання бібліотечних установ як наукових, освітніх, культурних, громадських центрів розробити рекомендації щодо розвитку бібліотек як осередків інтенсивних інформаційних обмінів, комунікації та формування спільнот практики: інституційної, локальної, регіональної, національної.

Учений секретар секції Т. Ю. Гранчак

За матеріалами сайту Центру дослідження соціальних комунікацій

.

Фотоматеріали: