ЖИТЕЦЬКИЙ ГНАТ ПАВЛОВИЧ (1866–1926) – фундатор відділу рукописів Всенародної бібліотеки України

Житецький Ігнат (Гнат) Павлович (крипт.: Ж.; Ж-ий, И.; Жит-ц-кий, И.; Ж-кий, Игн.; Ж-цкий, И.; Ж-цкий, Иг.; И. Ж.; Иг.-цкий; И.-кий; И-цкий; Иже; -цкий, И.; -цкий, Иг.; 15.02.1866, Кам’янець-Подільський – 08.04.1929, Буча Київського пов. і губ.) – історик літератури, педагог, громадський та бібліотечний діяч. Народився в родині відомого вченого-мовознавця, викладача словесності Колегії Павла Галагана – П.Г. Житецького (1836–1911), сина Кременчуцького протоієрея Спаської церкви. Мати походила з роду незаможних поміщиків Демченків з Миргородського пов. Полтавської губ. Навчався в Київській 2-й гімназії (1876–1880). Закінчив Колегію Павла Галагана (1884); історично-філологічний факультет Київського імператорського університету св. Володимира (1889). Кандидатська праця: «Відношення текстів Овідія та К. Флакка до питання про людські жертвоприношення у давніх римлян». Працював помічником секретаря редакції журналу «Киевская старина» (1888–1890); викладачем історії і російської словесності Петровського комерційного училища (Петербург, з 1890), жіночої гімназії Л.С. Таганцевої (з 01.09.1890), Миколаївського кадетського корпусу (з 31.05.1892), Миколаївського кавалерійського училища, жіночої гімназії А.І. Болсунової (Петербург, до 1915); одночасно – викладачем педагогіки та психології учительського педагогічного інституту (18.10.1896–1918), Олександрівського ліцею Пажеського корпусу (1911–1918); редактором відділу російської і української історії «Большой энциклопедии» (Петербург, 1898–1904); вчителем Києво-Фундуклеївської жіночої гімназії (Київ, 1918–1924), трудшколи № 24 (з 1924); старшим бібліотекарем (23.08.1918–01.08.1919), позаштатним старшим бібліотекарем кабінету рукописів (з 29.05.1921), старшим бібліотекарем (з 01.11.1922), завідуючим відділу рукописів (1922–1929) Всенародної бібліотеки України (далі – ВБУ). Дійсний член НТШ у Львові (з 1903), Комітету з охорони пам'яток старовини та мистецтва УАН (1920), Археографічної комісії ВУАН (1926). Друкувався в багатьох часописах, зокрема, «Киевской старине», «Вестнике Европы», «Современном мире», «Педагогическом сборнике», «Вестнике воспитания», «Русской школе», «Южных записках» тощо; співпрацював з редакцією енциклопедичного словника Брокгаузена і Ефрона (1893–1897). Член українського товариства «Громада». Член (23.08.1918–1921) та голова Тимчасового Комітету для заснування Всенародної (Національної) бібліотеки України в м. Києві. Засновник та редактор «Книжного Вісника» (1919). Член Науково-дослідної комісії бібліотекознавства ВБУ (1926–1927). Упорядник архіву «Киевской старины», Київської Старої Громади та особового архівного фонду М.О. Максимовича (1920). Співпрацював з редакціями журналів «Книгар» та «Україна» (1918–1927). Член Археографічної комісії Української академії наук, Українського бібліологічного товариства. Дослідник та автор праць з питань української та російської історії та літератури, педагогіки та психології, а також праць, присвячених проблемам роботи рукописного відділу ВБУ.

Як член Тимчасового Комітету по заснуванню Бібліотеки та перший завідуючий її рукописним відділом Г.П. Житецький був особисто причетний до збирання найціннішого рукописного фонду ВБУ в 1918–1928 рр., складав перші реєстри рукописного матеріалу, особисто описував рукописні книги та збірки документів, створював перший алфавітний та хронологічний каталоги, розробляв інструкції з описування рукописних книг та документів, закладав підвалини теоретичного обґрунтування розподілу рукописного матеріалу між архівами, бібліотеками та музеями.

Особовий архівний фонд Г.П. Житецького, згідно з постановою Рукописної комісії при Соціально-економічному відділі ВУАН, у 1931 р. з кафедри історії України ВУАН був переданий до Бібліотеки і нині зберігається в ІР НБУВ (ф. 86, 64 од. зб.). Крім того, матеріали Г.П. Житецького є й в архіві його батька П.Г. Житецького (ф. І, 3134 од.зб.) та у ІІІ-му фонді (Листування) Інституту.

Серед документів архіву Г.П. Житецького – його наукові та творчі матеріали: праці з історії України ХІХ ст., про громадські рухи 1860-х років, дослідження про Т.Г. Шевченка, О.С. Пушкіна, М.О. Максимовича, М.І. Костомарова, М.В. Ломоносова, М.В. Гоголя, зокрема: «О Пушкине к 26 мая 1899 г.», «Новые произведения Т.Г. Шевченко», «Современная литература по малорусской истории», «Киевский период древнерусской литературы», «Художественные произведения Гоголя», «Двенадцать лет скитаний Гоголя», «Граматика Мелетія Смотрицького», «Покажчик листів, що зберігаються в т. зв. «Третьому відділі» у відділі рукописів ВБУ», «До останньої подорожі М.П. Драгоманова за кордон», «Звідки пішла назва Києва?», «ВБУ і моя праця в ній», «Рукописні книги бібліотеки, відділ рукописів ВБУ і наукова праця у відділі», «Відділ манускриптів Всенародньої національної бібліотеки», «Перші роки «Київської старини» і Костомаров» та багато ін. Доповіді, лекції та матеріали до них ілюструють науково-педагогічну діяльність Г.П. Житецького, якою він займався в Науково-дослідній комісії бібліотекознавства та бібліографії. Це, зокрема: доповідь «К вопросу о типографии, археологии и истории древнего и старого Киева в остатках и следах прошлого как теме историко-географических экскурсий», «Архівна справа та відділи рукописів по наукових бібліотеках»; лекції «История греческой литературы», «История римской литературы», «На спомин про Шевченка», з української мови, з філософії, історії України та ін.

Серед біографічних матеріалів: посвідчення Комісаріату в справах України в Петрограді, Комітету українського громадянства в Петрограді, Тимчасового комітету для заснування Національної бібліотеки Української держави в м. Києві; членські квитки, розрахункові книжки; похвальні листи та атестати Київської гімназії, Колегії Павла Галагана та Полтавської духовної семінарії; записні книжки із записами біографічного характеру; біографічна довідка та списки праць; привітання від співробітників ВБУ з нагоди ювілею, щоденники.

Матеріали службової та громадської діяльності репрезентовані записниками із записами про роботу у Петропавлівському та Кавказькому училищах, воєнному і морському корпусах, жіночих гімназіях Болсунової, Таганцевої, Фундуклеєвській тощо.

Значну частину архіву Г. Житецького складає листування, зокрема із С. Єфремовим, М. Василенком, П. Стебницьким, І. Корольковим, В. Перетцом, Б. Грінченком, Ю. Діаковським, В. Модзалевським, І. Стешенком та ін.; листи Г. Житецького до матері висвітлюють події 1917–1918 рр.; серед офіційних кореспондентів – Археографічна комісія ВУАН, Державний банк УНР, Київський державний український університет, Міністерство народної освіти УНР, Наукове товариство імені Шевченка у Львові, редакція часопису «Громадське слово», Українська академія наук, Музей українських діячів науки та мистецтва, Український науковий інститут книгознавства, Український політичний клуб в Петербурзі та ін.

Для дослідників історії України важливе значення мають наукові напрацювання вченого, документи та листування, що стосуються проблем культурного і громадського життя України ХІХ – початку ХХ ст.

Праці: Граматика Мелетія Смотрицького // Книж. вісн. – 1919. – № 2. – С. 67–86; Лист і вірші Свидницького про селянські екзекуції // Україна. – 1924. – № 4. – С. 93–98; «Київська старина» за часи Ф. Лебединцева (1882–1887) // Там само. – 1925. – № 6. – С. 113–120; Дещо про рукописний відділ ВБУ // Бібл. журн. – 1925. – № 2/3. – С. 17–20; Архівна справа та відділи рукописів по наукових бібліотеках : Спроби перегляду рукописного матеріалу та його розподілу поміж архівами, музеями та бібліотеками : конспект доп., прочит. в прилюд. засіданні Наук.-дослід. ін.-ту бібліотекознав. ВБУ 7.VI.1926 р. // Там само. – 1926. – № 4–5. – С. 48–53; Олександр Олександрович Русов : біобібліогр. нарис // Україна. – 1926. – № 1. – С. 182–186; Останній виїзд М.П. Драгоманова за кордон // Там само. – № 2/3. – С. 29–37; Перші роки «Київ. старовини» та М.І. Костомаров // Там само. – № 4. – С. 97–120; Куліш і Костомаров : недруковане листування 1860–1870 рр. // Там само. – 1927. – № 1–2. – С. 39–65; Листування О.М. Лазаревського і М.І. Костомарова // Там само. – № 4. – С. 98–104; Життя М.О. Максимовича // Там само. – № 6. – С. 14–24; Листування М.С. Лєскова з проф. П.О. Терновським // Там само. – № 21. – С. 182–193; О.О. Потебня і Харківська громада в 1861–63 рр. : із щоденника та листування В.С. Гнилосарова // За сто літ. – К., 1927. – Кн. 1 : Зап. б[увшої] іст. секції УНТ в Київі. – Т. ХХІV. – С. 73–76; Відділ рукописів ВБУ : рукописні книги й бібліотеки. Відділ рукописів ВБУ та наукова праця у відділі // Бібл. зб. – 1927. – № 2. – С. 66–73; До листування М.С. Лєскова // Україна. – 1928. – № 2. – С. 111–114; «Описная экспедиция» Аральського моря і Шевченко (1848–1849 рр. ) // Там само. – Кн. 3. – С. 58; Заходи коло організації історичного товариства в Києві // Там само. – 1929. – № 1. – С. 23–30; Архівна справа та відділи рукописів по наукових бібліотеках : спроба розгляду рукописного матеріалу та його розподілу поміж архівами, музеями та б-ками. – Арх. НБУВ, оп. 1, спр. 142, арк. 49; Арх. НБУВ, оп. 1, спр. 336а, арк. 74; До проекту Музею книги. – Арх. НБУВ, оп. 1, спр. 142, арк. 49; Розподіл рукописного матеріалу між архівами, б-ками та музеями. – Арх. НБУВ, оп. 1, спр. 336а, арк. 123 зв.

Література: Плачинда В.П. Архів Житецьких з рукописних фондів ЦНБ ім. В.І. Вернадського АН України // Рукоп. та книж. спадщина України. – К., 1993. – Вип. 1. – С. 134–139; Дубровіна Л.А. Гнат Житецький як засновник та перший керівник відділу рукописів ВБУ (1918–1929) // Вісн. Харків. держ. акад. культури. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика. – 1999. – Вип. 1. – С. 111–119; Сохань С.В. Внесок Г.П. Житецького в розробку перших нормативних документів для описування рукоп. зібрань від. рукоп. ВБУ (20-ті роки ХХ ст.) : збірка ЦАМ КДА // Рукоп. та книж. спадщина України. – К., 2000. – Вип. 6. – С. 36–41; Степченко О.П. Українські вчені – фундатори спеціалізованих відділів Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського (1918–1934). – К., 2008. – С. 135–152; Дубровіна Л.А., Онищенко О.С. Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті. – К., 2009. – С. 91, 94, 135, 153, 198, 212, 224, 478.

виставку підготувала: 

н.с. відділу фондів рукописної спадщини ІР НБУВ, к.і.н. – Л.В. Гарбар