Геппенер Микола Володимирович народився 14 вересня 1901 р. у м. Кронштадт. Його батько, Володимир Андрійович Геппенер, військовий лікар, росіянин з Москви, одружився з українкою, Марією Леонтіївною Данилевською. Через два роки батько пішов у відставку й сім’я переїхала до Києва. За підтримки батька, М. В. Геппенер закінчив медичну гімназію і почав працювати санітаром у Київському військовому шпиталі та одночасно навчався в київському Інституті народної освіти. Невдовзі, 1921 p., через захворювання легень він був звільнений з військової служби, але навчання не залишив, і 1924 р. закінчив літературно-лінгвістичний відділ факультету Профосвіти.

Інтерес до давньоруської літератури, слов’янських рукописних книг та наративних джерел, їх палеографічного та археографічного вивчення, визначився під впливом семінарів В. М. Перетца та С. І. Маслова. Під час навчання Микола Володимирович освоїв англійську та слов’янські мови (старослов’янську, болгарську, сербську, чеську, польську). Після закінчення навчання, працював у школі.

Після закінчення аспірантури Бібліотеки Академії Наук з 1927 1938 рр. працював у Всенародній бібліотеці України (Нині НБУВ) на посаді старшого бібліотекаря, в. о. зав. відділу рукописів. Після плідної роботи у відділі рукописів він працював в Інституту літератури ім. Т. Шевченка (Київ).

У 1941 захистив кандидатську дисертацію на тему: «Повісті про Троянську війну в літературі східних слов’ян ХV–XVI ст.».

Активно займався археографічним і палеографічним дослідженням слов’янських та українських рукописних книг ХI–XIV ст., вивчав бібліографію слов’янських рукописних книг і стародруків. Його призначення як палеографа, археографа, літературознавця, завжди було сенсом його життя.

Велике значення мала для М. В. Геппенера робота щодо збереження архівних матеріалів видатних українських письменників, учених та громадських діячів, давніх рукописних книг та стародруків, колекцій історичних документів та рукописів з мистецтва, ще не вивезених з Києва. Саме під керівництвом Миколи Володимировича організовувався пошук та збирання архівів, їх найдетальніший облік та реєстрація надходжень до відділу рукописів. Серед них власні архіви Івана Ле, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Семена Скляренка, Петра Панча, Натана Рибака, Юрія Яновського, Павла Тичини, Максима Рильського, Олександра Богомольця, Андрія Головка, Сергія Діелухіна, Бориса Зданевича та багатьох інших.

Разом з О.А.Назаревським, який очолював відділ рукописів, вони збирали багато матеріалів від приватних осіб для зберігання. Розгортання такої діяльності відбувалося без розголосу, оскільки німецьке командування відкрито забороняло збирати «місцеві» матеріали.

Творчі й наукові праці та колекцію вченого було передано до Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР в 30-их рр. XX ст. В особовому архіві М. В. Геппенера (фонд 169) нараховується 175од. зб., хронологічні межі сягають 1918–1917 рр.

Основний масив документів становлять наукові та творчі праці, зокрема підготовчі матеріали до статей «Нові українські інтермедії XVIII ст.», «Киевские глаголические листки», нотатки, автобіографічні матеріали, фотографії тощо. Значний масив фонду становить листування, зокрема, листи Грантрем Є. Е., Еремину І. П., Щепкиній М. В., Тичині П. Г., а також переписка з Белецьким О. І., Масловим С. І., Лихачевим Д. С., матеріали службової та громадської діяльності тощо.

Література: 1. Дубровіна Л. А. М. В. Геппенер – український архівіст і палеограф та його архівні матеріали у фондах ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН України // Укр. археогр. щорічник. – К, 1993. – Вип. 2. – С. 32–37. 2. Геппенер Микола Володимирович / М. Л. Скирта // Особові архівні фонди Інституту рукопису / ред. колегія: О. С. Онищенко (відп. редактор), Г. В. Боряк, С. Г. Даневич (відп. секретар), Л. А. Дубровіна (заст. відпов. редактора), Н. М. Зубкова, Т. І. Ківшар, С. Г. Кулєшов, В. Ю. Омельчук, Ю. А. Пінчук, П. Т. Тронько; Національна академія наук України; Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського; Інститут рукопису. – К., 2002. – С. 99–101.

Виставку підготувала м.н.с. відділу кодикології та кодикографії: Бургомістренко Т. А.