До ювілею Бориса Івановича Зданевича

Поділитися: 

4 серпня виповнюється 130 років від дня народження Бориса Івановича Зданевича (1886–1966) – українського орієнталіста, книгознавця, мовознавця-лінгвіста, перекладача, бібліографа, канд. філол. наук.

Вчений володів арабською, перською, турецькою, англійською, французькою, німецькою, грецькою і латинською мовами, перекладав твори античних і середньовічних авторів українською мовою, брав участь у підготовці хрестоматії «Антична художня література» (К., 1938).

Наукові інтереси Бориса Івановича Зданевича були зосереджені на дослідженні тюркізмів в українській мові, встановленні шляхів, каналів, якими відбувався процес взаємопросякнення, мовна дифузія етнічних стихій.

Працюючи в Інституті мовознавства АН УРСР, він брав участь в укладанні «Російсько-українського словника», «Українсько-російського словника», «Словника мови Шевченка», «Етимологічного словника». Гостро відчуваючи недостатність сходознавчих робіт у лінгвістиці й історії Борис Зданевич збирав картотеку орієнтальних запозичень в українській мові та опублікував власний твір «Про взаємини східних слов’ян з тюркськими народами за домонгольських часів / До питання про тюркські елементи в східнослов’янських, зокрема в українській мові» [1].

Борис Зданевич і Всенародна бібліотека України

У Всенародній бібліотеці України (нині – Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського) Борис Зданевич працював з грудня 1920 до 1944 року:  спочатку у відділі Orientalia, а з 1924 – у відділі стародруків (нині – відділ стародруків і рідкісних видань) на посадах фахівця-бібліотекаря, ученого бібліотекаря, помічника завідувача відділу Orientalia, помічника завідувача відділу стародруків, старшого наукового співробітника [2; 3].

Робота у відділі стародруків, де зберігалася четверта  в СРСР за кількістю примірників колекція західноєвропейських стародруків, і необхідність ознайомлення з ними світової наукової громадськості визначили основний напрям дослідницької роботи Бориса Зданевича. Він не лише вивчав наявні в ВБУ, а й вишукував серед сотень тисяч книг, що надходили до бібліотеки, стародруки та рідкісні видання, формуючи колекцію інкунабул (видань XVст.), яка є джерелом для вивчення початкового періоду друкарства.

Результатом цієї багаторічної роботи стали численні наукові публікації та  укладений Борисом Зданевичем «Каталог інкунабул Бібліотеки АН УРСР». Каталог вміщував науковий опис 525 інкунабул, у т.ч. і описи або відтворення старих записів, екслібрисів, печаток, що розповідають про колишніх власників кожної книжки [4].

Рукопис затвердженого до друку каталогу було передано до Видавництва АН УРСР на початку 1941 року, однак Велика Вітчизняна війна завадила йому побачити світ, каталог вийшов друком у видавництві «Наукова думка» лише у 1974.

Справжньою подією в бібліотечному і книгознавчому світі стало знайдене Борисом Зданевичем (під час роботи на каталогом інкунабул) невідоме видання Йоганна Гутенберга «Provinciale Romanum» (список митрополій та єпископатів римсько-католицької церкви XVст.) [5]. Про свою знахідку Борис Зданевич писав у передмові до «Каталогу інкунабул Бібліотеки АН УРСР»: «Воно було виявлене в квітні 1935 р. разом з уривками дев'яти інших видань XV ст. в оправі етьєнівської біблії 1557 p., яка в 1844 р. належала в Петербурзі якомусь Бармелєєву і надійшла до ВБУ на початку 20-х років за невідомих обставин, очевидно, у складі якогось приватного зібрання».

Під час окупації фашистами Києва Борису Зданевичу було доручено керувати евакуацією цінностей  і виконувати обов’язки директора Бібліотеки в період евакуації (м. Уфа). Вчений особисто брав участь у перевірці перевезених фондів, організації їх збереження і підготовці Бібліотеки до обслуговування читачів у читальному залі, за міжбібліотечним і персональним абонементом, налагодив бібліографічну діяльність, відновив комплектування фондів.

Особовий фонд Бориса Зданевича в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Окремі документи, пов’язані з життям і науковою діяльністю Бориса Зданевича зберігаються в Інституті рукопису НБУВ. Особовий архівний фонд Бориса Зданевича містить, зокрема:

  • наукові і творчі матеріали (праця «Provinciale Romanum»; перша і друга редакція Каталогу інкунабул бібліотеки Академії наук, а також матеріали до нього (1936–1941); виписки та нотатки з афоризмами, планами літературних творів, словничками та ін. (1916–1922); списки книг (1918–1925); програми курсів з історії та політичної економії; список класифікацій наук та ін.).
  • біографічні матеріали (особова справа (свідоцтво про смерть, некролог тощо (1919–1967))
  • матеріали службової діяльності (відомість перевірки майна [бібліотеки] і перелік книг, що надійшли з Києва [1941])
  • листування та ін.

Ознайомитися з архівною спадщиною Бориса Зданевича можна в читальному залі Інституту рукопису НБУВ.

Прес-служба НБУВ

 

Для підготовки матеріалу використано:

1. Циганкова Е.Г. Шлях до відродження (сходознавство в Радянській Україні у післявоєнні роки) // Східний світ. – 2005. –  №4. – С. 60-70.

2. Ковальчук Г. Зданевич Б. І. // Укр. бібліографи : Бібліогр. відомості. Профес. діяльність. Бібліографія. – К., 2008. – Вип. 1.

3. Ковальчук Г.І. Керівники ВБУ-НБУВ (1918–1998) / Галина Ковальчук // Бібл. вісн. – 1998 – № 5. – С.18–28.

4. Ковальчук Г.І. Борис Иванович Зданевич и формирование коллекций старопечатньїх книг Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского // Библиотека в контексте истории: Материалы 5-й международной науч. конф. / РГБ, НИО библиотековедения. – М., 2003. – С. 446-451.

5. Ковальчук Г. І. Борис Зданевич і його відкриття «Provinciale Romanum» // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. – 2003. –Вип. 10. – С. 68-82.

 

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 1-й поверх, к. 114.
+38 (044) 288-1385
vsrv@nbuv.gov.ua
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)

Контактна інформація