Феофан Прокопович – визначний діяч епохи бароко.

(Видання після смерті архієпископа з фондів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ)

Феофан (Єлеазар) Прокопович (Теофан Прокопович) 18 червня  1681 – 19 вересня 1736) – український богослов, письменник, поет, математик, філософ, ректор Київської академії (1710-1716 рр.), архієпископ Великоновгородський та Великолуцький.

Різносторонність обдарувань, енциклопедичність знань, видатні досягнення в галузі науки, політики, без сумніву дозволяють поставити його в ряд геніїв людства. Праці Ф. Прокоповича торкаються фізики, філософії, математики, астрономії, логіки, наук про державу і право, теології.

Життєвий шлях

Єлеазар Прокопович народився у Києві 18 червня 1681 р. в родині крамаря Церейського. Після смерті батька й матері його опікуном став дядько по матері Феофан Прокопович, намісник київського Братського Богоявленського монастиря, професор і ректор Києво-Могилянського колегіуму.

Дядько віддав Єлеазара до початкової школи при монастирі. Після її закінчення, Єлеазар стає студентом Києво-Могилянського колегіуму. В роки навчання був одним з кращих учнів, добре опанував церковнослов'янську, грецьку та латинську мови, не раз перемагав у наукових диспутах, крім традиційних для колегіуму дисциплін вивчав твори європейських філософів. Після смерті дядька, Феофана Прокоповича, його підтримував київський митрополит Варлаам Ясинський.

1698 року Єлеазар закінчує Києво-Могилянський колегіум і вирішує продовжити освіту. Того самого року вступає до Володимир-Волинського уніатського колегіуму, живе у василіянському монастирі, де приймає унію й постригається у ченці під іменем Єлисея. Уніатський Володимир-Волинський єпископ Заленський помітив незвичайні здібності молодого ченця і сприяв його переведенню до Римської католицької академії св. Афанасія, в якій готували богословів для поширення католицизму серед прихильників східного православ'я.

У Римі Єлисей користувався ватиканською бібліотекою, крім богословських наук вивчав твори древніх латинських та грецьких філософів, істориків, пам'ятки старого й нового Риму, засади католицької віри та організації папської церкви, знайомився з творами Томмазо Кампанелли, Галілео Галілея, Джордано Бруно, Миколая Коперника. 28 жовтня 1701 р. залишає Рим, не закінчивши повного курсу академії. Пішки проходить Францію, Швейцарію, Німеччину, деякий час студіює в місті Галле, де знайомиться з ідеями реформаторства.

1704 р. повертається в Україну, спершу в Почаївський монастир, потім у Київ, зрікається католицької віри, проходить єпітимію і постригається у православні ченці, прийнявши ім'я Феофана в пам'ять про свого дядька.

З 1705 р. викладав риторику, піїтику та філософію у Києво-Могилянському колегіумі, уклав курс піїтики та риторики, написав трагікомедію «Володимир», присвятивши її гетьману Івану Мазепі. Водночас пише й виголошує богословсько-філософські проповіді, завдяки яким був помічений київським генерал-губернатором Д. Голіциним.

У 1707 р. стає префектом Києво-Могилянської академії.

У 1711 р. вирушає у складі почту царя Петра I в Пруський похід, під час якого в Яссах Ф. Прокопович виголошує з нагоди річниці Полтавської битви проповідь, що сподобалася цареві. Після повернення до Києва, Ф. Прокоповича призначено ректором Києво-Могилянської академії і професором богослов'я. Водночас він стає ігуменом Братського монастиря.

У 1716 р., за бажанням Петра I, Ф. Прокопович переїжджає до Петербурга.

У 1718 р. призначений єпископом псковським і нарвським. Ф. Прокопович стає наближеним до царського двору. Пише на замовлення царя книги «Апостольська географія», «Коротка книга для навчання отроків», «Духовний регламент».

1721 р. – призначений віце-президентом найсвятішого Синоду, головою якого був виходець з України Стефан Яворський.

У 1724 р. Ф. Прокопович, за наказом царя, пише указ про устрій чернецтва, який упорядковував і регламентував монастирське життя за взірцем давніх монастирських статутів, спрямовував чернече життя на користь суспільству. Письменник бере активну участь у здійсненні реформ у Росії. Після смерті Петра I Ф. Прокопович сприяє сходженню Катерини I на трон.

У 1725 р. Ф. Прокоповича призначено архієпископом новгородським і першим членом Синоду, фактичним главою Російської православної церкви. Він бере участь в організації Російської Академії наук, очолює так звану «учену дружину» діячів культури, до якої належали Татищев, Кантемір та ін. Останнє десятиріччя життя майже залишив діяльність вченого, зазнавав переслідувань з боку противників петровської політики, які плели навколо Прокоповича інтриги, намагаючись позбавити його високого становища в церковній ієрархії.

19 вересня 1736 р. Ф. Прокопович помер у Новгороді, похований у новгородському Софійському соборі.

Творча спадщина

У 1979 р. в Києві вийшов тритомник лекцій з риторики, логіки, фізики, математики й етики, які читав Ф. Прокопович у Києво-Могилянській академії в 1705-1709 рр. Раніше, в радянські часи, були опубліковані твори Ф. Прокоповича у Москві та Ленінграді (Ф. Прокопович. Сочинения. – М.-Л., 1961).

Ф.Прокопович – автор «Букваря», за яким багато десятиліть вчилися українці, росіяни, білоруси, греки, молдавани, серби, грузини, болгари. Його твори були дуже поширені в усіх східнослов' янських країнах. Скажімо, у Сербії «Первоє ученіє отрокам» витримало 7 перевидань.

Курс теології Ф. Прокоповича опубліковано латинською мовою у Кеніґсберзі в 70-х рр. ХVІІІ ст. в трьох томах, і, тоді ж, у Лейпцігу, в шести томах. У перекладі російською мовою цей же курс видано в Москві наприкінці ХVІІІ ст. І це тільки деякі твори великого мислителя, письменника, політика, науковця. Твори Ф. Прокоповича видавалися українською, латинською, старослов'янською, російською, німецькою, англійською, французською, шведською та іншими мовами.

Пропонуємо відомі друковані праці Ф. Прокоповича, що зберігаються у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Всі вони надруковані після смерті автора.

У список включені праці Ф. Прокоповича з пропонованого читачеві видання філософських творів у трьох томах. У деяких випадках описуються зібрання творів, а не аналітично окремі твори (малодоступні видання, невеликі за обсягом праці – вірші, «Слова», «Речи» тощо).

Бібліографія творів до виставки «Феофан Прокопович – визначний діяч епохи бароко.

(Видання після смерті архієпископа з фондів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ)»

Твори російською мовою

1. Богословскія сочиненія: полного собранія часть IV. Феофана Прокоповича, Архіепископа Великаго Новаграда и великихъ Лукъ, Святейшаго Правительствующаго Синода Вице президента, а потомъ первенствующаго члена. – Санкт-Петербург, 1774. – 274 с. Шифр видання: AVIII 3/6

2. Исторія о избрании и восшествіи на престолъ блаженныя и вечнодостойныя памяти Государыни императрицы Анны Іоанновны самодержицы всероссійскія. Сочинение Феофана Прокоповича. 1730 года. – Санки-Петербургъ: Тип. Н. Греча, 1837. – 52 с. Шифр видання: 1850-331

3. Оправданіе поливательного крещенія. Сочинение Феофана Прокоповича, изданное правительствующимъ Синодомъ. (напечатано съ изданія 1724 года). – М.:Тип. П. П. Рябушинскаго, Страстной бул., Путинковскый пер., соб. Домъ. – 1913. – XVII, 112с. Шифр видання: DIX 8/833

4. Слова и Речи поучительная, похвальная и поздравительная Собранныя и некоторыя вторым тиснением, а другїя вновь напечатанныя. Часть I. – Санкт-Петербург: в Сухопутномъ Шляхетномъ Кадетскомъ Корпусъ, 1760. – 268 с. Шифр видання: BXIX 3/44

5. Христовы о блаженствах проповеди толкования, сочененное Феофаном Прокоповичемъ бывшимь Архїєпископомь Новгородскимъ и Великолуцкимъ. – К.: Тип. Кїєво-Печерськїя Лавры, 1815. – 114 с. Шифр видання: BXXIII 4/128

Твори іноземними мовами

6. Apologia fidei in qva respondetvr. – Wralielauiae, 1744. – 66 s. Шифр видання: BXV 9/364

7. Christianae orthodoxae Theologiae in Academia Kiowienski a Theophane Prokopowicz eivsdem Academiae rectore, postea archiepiscopo Novogrodensi, adornatae et propositae. – Lipsiae:Ex Officina breitkopfia, 1782. – V. I. 1232 s. Шифр видання: BXIV 6/246

8. Christianae orthodoxae Theologiae in Academia Kiowiensi a Theophane Prokopowicz eivsdem Academiae rectore, postea archiepiscopo Novogrodensi, adornatae et propositae. – Lipsiae: Ex Officina breitkopfia., 1782. – V. II. – 542 s. Шифр видання: BXIV 6/246

9. Christianae orhodoxae Theologiae in Academia Kiowiensi a Theophane Prokopowicz ejusdem Academiae rectore, postea archiepiscopo Novogrodensi, adornatae et propositae. Tomus primus. – Litteris danielis christophori kanterii. – Regiomonti, 1783. – 460 s. Шифр видання: 1852-3

10. Christianae, orthodoxae, dogmatico-polemicae Theologia, olim a clarissimo viro Theophane Prokopowicz eiusquecontinvatoribus adornatae, editae Compendium, in usum rossicae studiosae iuventutis concinnatum, atqueadjectione sex ultimorum librorum iuxta delineationem eiusdem cl. Theophanis. – T. I-II. – Ex officin. Gubern. Mosqu. Reschetnicoff. – Anno, 1802. – XXIV, 308, XXVIII s. Шифр видання: DIX 9/977

11. Doctrina de blasphemia sive peccato in spiritvm sanctvm ex systemate eivs theologico excerpta. – Anno Domini, 1767. – 44 s. Шифр видання: BXVI 4/89

12. Descriptio Iesvitarvm excerpta ex institvtionibvs eivs oratorus lib. IV. Cap. VIII. – Anno Domini, 1767. – 13 s. Шифр видання: BXVI 4/89

13. Epistola illvstrissimi ac reverendissimi domini Theophanis Procopowicz ad professores academiae Kioviensis Anno Dei 1718 Aug. 5 die Narva missa . – Anno Domini, 1767. – 14 s. Шифр видання: BXVI 4/89

14. Epistolae illvstrissimi ac reverendissimi Theophanis Prokopowicz variis temporibvs et ad varios amicos datae nvnc rpimvm in corpvs collectae et Suo ordine digeftae. – Typis Vniuerfitaris Caefareae Mofquenfis. – Anno, 1776. – 81 s. Шифр видання: BXXXIII 9/381

15. Historia in qva de ortv et protectv Controversiae Graecos inter Latinos de processione spiritvs sancti, agitatae narratur. – Tractatuique de processiore Spiritus Sancti theologico inserta. – Anno Domini, 1767.– 143 s. Шифр видання: BXVI 4/89

16. Libellvs synodicvs dvplici modo baptizandi, in ecclesia orthodoxa graeco-rossica obtinet, ex lingva rossica nvnc primo Latine redditvs et editvs. – Imrensis Christiani Rvdigeri, vniversit. Caesar. – Mosqvа, 1779. – XXIV, 112 s. Шифр видання: BXV 6/189

17. Lvcvbrationes illvstrissimi ac reverendissimi Theophanis Prokopowicz, qvae (praeter vnam narrationem) iam orations, iam poemata, iam epistolas in se comprehendvnt. – Vratislaviae, 1743. – 166 s. Шифр видання: BXXXIII 9/380

18. Tractatvs de Processione spiritvs sancti. Nunc primum editus. – Gothae, 1772. – 128 s., ( 112 с. без нумерації), 442 s. Шифр видання: BXVI 4/90