Пріоритетними серед низки питань, обговорюваних учасниками круглого стілу «Актуальні проблеми збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України»,  який відбувся в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» 7 жовтня 2026 року в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, було забезпечення збереження різноманітних видів документів, як на традиційних, так і новітніх  матеріальних носіях. У заході взяли участь фахівці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, науковці установ НАН України, представники Архіву Міністерства оборони України, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» та інших установ, діяльність яких пов’язана із забезпеченням збереження документної спадщини.

Проблематика круглого столу охопила взаємопов’язані напрями сучасної системи збереження документів: моніторинг фізичного стану фондів, цифрову трансформацію процесів збереження, удосконалення технологій консервації, матеріалознавчі та біологічні дослідження, запобігання біологічному пошкодженню документів, забезпечення біологічної безпеки працівників та моніторинг мікробіологічного стану бібліотечного середовища.

Невід’ємною складовою сучасної системи збереження фондів є упровадження різних форм та методів цифровізації з метою її вдосконалення. Тож відкриваючи захід, Ю. С. Ковтанюк, заступник генерального директора з наукової роботи НБУВ, кандидат історичних наук, старший дослідник у доповіді про новостворену систему моніторингу фізичного стану документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) детально окреслив можливості автоматизованого збирання та опрацювання даних про фізичний стан бібліотечних і архівних документів, що дає змогу виявляти ризики, аналізувати динаміку змін та використовувати отриману інформацію для прийняття обґрунтованих рішень щодо збереження фондів.

Продовженням цифрового напряму стало представлення концептуального підходу до розвитку архітектури єдиної агрегованої інформаційної системи НБУВ на базі open source ресурсів. Це тема виступу кандидата технічних наук Т. І. Власюка, наукового співробітника відділу наукових технологій збереження (ВНТЗФ) НБУВ, в якому особливу увагу було приділено можливості інтеграції VuFind, традиційних автоматизованих бібліотечних інформаційних систем, DSpace та Islandora для формування єдиного інформаційного середовища, в якому можуть бути поєднані різні масиви даних, пов’язані з документною спадщиною.

Окремий блок досліджень було присвячено сучасним технологіям консервації документів. Ці питання було розглянуто у виступі наукової співробітниці ВНТЗФ НБУВ Л. П. Затоки. Доповідачка розглянула підходи до вибору технологічного циклу консервації на основі матеріалознавчих та біологічних досліджень, з урахуванням особливостей матеріальної основи документів та їхнього фізичного стану, а також представила результати дослідження динаміки фізико-механічних показників різних видів паперу в процесі термічного старіння, що дає змогу оцінювати зміни властивостей матеріалів та враховувати їх під час вибору технологій збереження .

Традиційно значну увагу приділено запобіганню біологічного пошкодження паперу та пошуку ефективних засобів його захисту. Представлено результати дослідження фунгіцидної активності препарату «Акватон» щодо мікроскопічних грибів — агентів біодеструкції паперу, а також його впливу на грибостійкість різних типів паперу. Отримані результати характеризують ефективність препарату як засобу захисту паперових матеріалів від мікроміцетів та дають підстави для подальшого вивчення його застосування в практиці збереження бібліотечних та архівних документів. Важливою умовою успішної роботи працівників бібліотек є забезпечення біологічної безпеки в установі. Тож фахівцями було розглянуто біологічні, фізичні, хімічні та ергономічні чинники професійного середовища, пов’язані з роботою з документними фондами. Особливу увагу приділено професійним ризикам, пов’язаним із мікроорганізмами, пилом та іншими чинниками, що можуть впливати на безпеку працівників, а також необхідності комплексного підходу до організації безпечного професійного середовища. Зазначені питання детально ґрунтовно висвітлила наукова співробітниця ВНТЗФ НБУВ Л. М. Куява.

Молодша наукова співробітниця ВНТЗФ НБУВ Л. М. Волосатих розглянула питання збереження нових надходжень до бібліотечних фондів. Доповідачкою було висвітлено підхід до впровадження адресних рекомендацій, сформованих з урахуванням фізичного стану фондів, їхніх матеріальних характеристик та потенційних чинників ризику, що дає можливість диференціювати заходи зі збереження та своєчасно визначати документи, які потребують додаткових стабілізаційних операцій.

До обговорення була представлена ще одна доповідь такого спрямування — Н. Б. Баляниці, молодшої наукової співробітниці ВНТЗФ НБУВ — про дослідження впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на мікробіологічний стан повітря бібліотечних приміщень. Вона показала результати ретроспективного аналізу мікробіологічних показників повітря, що дає змогу простежити їхню динаміку та оцінити роль різних чинників у формуванні мікробіологічного стану бібліотечного середовища. Надзвичайно актуальна тема за рівнем порушення питань – профілактика біологічної безпеки установи, стала предметом професійного обговорення для окреслення певних подальших напрямів удосконалення цієї діяльності.

Ці та інші питання були в центрі уваги круглого столу, який відбувся у змішаному форматі. Частина учасників долучилася до роботи в режимі відеоконференції. Візуальним доповненням до наукових виступів були презентації, що наочно представили результати проведених досліджень, основні наукові положення та практичні напрацювання учасників заходу.

Таким чином, дослідження, представлені на засіданні круглого столу, охопили основні складові сучасної системи збереження документної спадщини — від цифрового моніторингу, інформаційного забезпечення до матеріалознавчих і біологічних досліджень, різних форм та методів консервації, контролю біологічних ризиків та забезпечення безпеки працівників бібліотечних установ. Взаємодоповнення цих напрямів формує наукове підґрунтя для вдосконалення системи превентивного збереження бібліотечних та архівних фондів.

Проведення круглого столу сприяло обміну науковими результатами, професійним досвідом та сучасними практиками у сфері збереження документальної спадщини України. Обговорення засвідчило важливість міждисциплінарної взаємодії та поєднання цифрових, матеріалознавчих, біологічних і технологічних чинників для забезпечення довготривалої збереженості бібліотечних та архівних фондів.

Наукові керівники: Т. І. Власюк — науковий співробітник НБУВ, кандидат технічних наук; Я. І. Савчук — завідувач відділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, кандидат біологічних наук.

Учений секретар: Л. П. Затока — наукова співробітниця ВНТЗФ НБУВ.

Любов Затока,

в.о завідувачки відділу наукових технологій збереження фондів НБУВ,

наукова співробітниця,

Людмила Куява,

наукова співробітниця відділу наукових технологій

збереження фондів НБУВ.