Під такою назвою в корпусі по вулиці  Володимирській, 62 Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського 19 червня розгорнуто виставку фоторобіт Володимира Олексійовича Коскіна.

Відкриваючи експозицію, науковий співробітник, тво завідувачки відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства Людмила Миколаївна Гутник представила автора творчого доробку — фотомитця, письменника і журналіста Володимира Коскіна, а також зосередила увагу аудиторії на особливостях характерів знаменитих героїв, переданих  світлинами. Тут і радість, і печаль, і харизма, і суперечка...

-- Назва виставки «Руки письменників — дзеркало натури» говорить  сама за себе. Автор застосував такий потужний прийом, як відтворення характеру в портреті героя через жестикуляцію, руки, рухи,-- зауважила Л. Гутник. — І, як бачимо, саме руки додають фотопортретам експресії, емоційної наповненості, виразності. Створення такого фотолітопису, безперечно, є даниною шани нашим літераторам. Водночас це потужне джерело пам’яті, історії української літератури, українського письменства. Тож Бібліотека була б вдячною і  щасливою мати колекцію  таких світлин, безцінних фотодокументів  у своїх фондах. Вони були б затребуваними серед наших відвідувачів -- істориків, краєзнавців, працівників кіно , театру тощо. Такі матеріали потужно працювали б на розвиток культури, мистецтва, історії.   

Крім  фотогалереї творчих  портретів відомих літераторів, на виставці представлено  також світлини, присвячені ірпінському Будинку творчості письменників, фотопейзажі мальовничих краєвидів Ірпеня і околиць, що  для багатьох є справжнім місцем сили.

У рамках виставки розгорнуто й експозицію вагомого творчого доробку Володимира Коскіна як літератора, члена Національної спілки письменників України, а також численні журналістські публікації в різноманітних виданнях.

-- Переконаний,-- каже Володимир Коскін, – що з мого величезного фотоархіву, в якому міститься з п’ять мільйонів знімків, можна було б зробити масштабну експозицію на всі чотири поверхи цього корпусу Бібліотеки і ввійти з такою виставкою до Книги рекордів Гіннеса. Не хочу вражати вас цифрами, але світлин письменників відібрав на кілька виставок, зокрема, у Національній спілці письменників. Унікальних світлин видатних українських літераторів налічується десь близько п’яти тисяч. Це такі імена, як Михайло Слабошпицький, Борис Олійник, Павло Мовчан, Ліна Василівна Костенко, Іван Дзюба та багато інших. І справді, я думав про те, що ці світлини треба віддати в надійні руки.  

Володимир Коскін розповів про атмосферу в Будинку творчості письменників в Ірпені, про своє життя в ньому, про те, як пожильці цієї обителі надихаються ірпінськими краєвидами, аурою цих неповторних місць, спілкуванням з природою , непересічними творчими людьми.

Поетеса, прозаїк і драматург Тетяна Череп-Пероганич, член правління київської організації Національної спілки письменників України,  привітала Володимира Коскіна з відкриттям виставки, зауважила, що у наш буремний час все, що робиться в Україні є безцінним даром,  ділитися яким, обдаровувати своїм досвідом і знаннями означає  робити цей світ прекраснішим, а ще  це  є ознакою молодості душі, якою наділений пан Володимир.

Анатолій Іванович Зборовський , колишній директор Ірпінського краєзнавчого музею, краєзнавець , історик, автор трьох книг про Ірпінь зауважив:

-- Ця виставка фотопортретів це шедевр. Кожен має свою неповторну жестикуляцію. Але тільки один фотохудожник Володимир Коскін зробив саме таку неповторну виставку. А по-друге, це виставка і про красу ірпінської природи, яка, на жаль, зникає, бо місто інтенсивно забудовується. І, до речі, в Ірпені чи не на кожному будинку можна встановлювати пам’ятні дошки, бо багато відомих письменників і діячів культури жили не тільки в Будинку творчості, а й знімали дачі. Бо тут, в Ірпені, найкраще пишеться. Але, на жаль, це зникає, і чарівна природа, яка надихала, приміром, Ліну Костенко, Олеся Гончара, інших. Джон Стейнбек, лауреат Нобелівської премії з літератури, пройшовся якось берегом Ірпеня і сказав, що він не є прихильником скупчення письменників в одному місці, але був би не проти мати власний будинок в Ірпені. Шкода, що краса природи Ірпеня може, на жаль, залишитися тільки на фото Володимира Коскіна. Думаю, що колись буде видано фотоепопею красот природи Ірпеня.

Своїм оригінальним відчуттям і сприйняттям творчості Володимира Коскіна поділився доктор богослів’я Сергій Присухін, який багато років товаришує з письменниками і, зокрема, з автором експозиції:

-- Він має своє неповторне відчуття прекрасного, свою формулу краси і відтворює це в своїх роботах.

Особливого поетичного духу презентації надав виступ  молодого талановитого бандуриста Дмитра Радченка, який виконав композиції в давній козацькій традиції.

На завершення івенту прозвучав верлібр  Володимира Коскіна з книжки «Двері». Автор запропонував своєму колезі фотохудожнику, поету і музиканту Олександру Задорожньому прочитати  з книжки експромтом відкриту сторінку. І, диво, пролунали такі рядки верлібру: 

«Співають мужні кобзарі і бандуристи

чорно-білий світ милований барвисто

оспівують майбутнє України вільної

могутньо нездоланної жовто-блакитної...»

-- А щойно, бачте, виступав бандурист. Як то кажуть, Бог все бачить, він з нами, оцінює нас...-- зауважив Олександр.

Спільне фото всіх присутніх на відкритті виставки стало завершальним акордом цього заходу.