16 червня 2026 року відбулось чергове засідання Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, яке провела заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи Юлія  Миколаївна Половинчак.

На початку засідання Ю. М. Половинчак поінформувала про оголошений НАН України відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та свого Статуту конкурс на заміщення посади генерального директора НБУВ. Вона також повідомила, що відповідно до умов конкурсу кандидат на посаду генерального директора НБУВ повинен відповідати заявленим НАН України вимогам та може бути рекомендованим до участі у конкурсі Вченою радою або колективом наукових відділів НБУВ.

Члени Вченої ради делегували Ю. М. Половинчак повноваження звернутися з пропозицією до нинішньої очільниці НБУВ Любові Андріївни Дубровіної балотуватися на посаду генерального директора.

Заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи Тетяна Миколаївна Коваль доповіла про результати конкурсу на заміщення вакантних посад наукових працівників, проведеного конкурсною комісією. За рішенням цієї комісії 8 претендентів стали переможцями конкурсу, 1 кандидат не набрав необхідної кількості голосів, тож  посади не отримав.

Члени Вченої ради затвердили оголошені результати.

Основну частину засідання було присвячено розгляду питання про стан виконання Тематичного плану наукових досліджень НБУВ у першому півріччі 2026 року.

Про перебіг виконання плану за темою «Теоретичні та прикладні аспекти використання штучного інтелекту в бібліотечній діяльності» розповіла директор Інституту бібліотекознавства Ольга Миколаївна Василенко. Вона акцентувала на новизні теми, що спонукало виконавців насамперед зосередитись на вивченні досвіду, аналізі вітчизняних та зарубіжних публікацій за темою дослідження. Серед нагальних завдань було визначено:  вивчення теоретичних напрацювань (концептуальних засад, поняттєво-категорійного апарату, термінології);  дослідження використання штучного інтелекту (ШІ) в діяльності зарубіжних та українських наукових бібліотек; можливостей застосування в бібліотечній справі наявних інструментів ШІ, створених в інших галузях діяльності тощо.

У ході дослідження визначено переваги й окреслено виклики, пов’язані із використанням генеративного ШІ в роботі бібліотек, що дало змогу розширити знаннєву базу на шляху впровадження елементів ШІ в діяльність книгозбірень України та НБУВ.

Окремо доповідачка зупинилась на актуальних питаннях вивчення світового досвіду щодо організаційно-управлінського, технологічного, нормативно-методичного та кадрового забезпечення впровадження ШІ в бібліотеках, у тому числі нормативно-правових аспектів його впровадження, а також трансформації професійної ролі бібліотечного працівника в контексті впровадження ШІ-технологій у бібліотечно-інформаційну діяльність.

Темою звіту директора Інституту інформаційних технологій Сергія Сергійовича Гарагулі став інформаційно-аналітичний супровід цифрової трансформації наукової бібліотеки. За звітний період, зазначив він, було проведено початковий етап дослідження та аналіз джерел наукової інформації з питань новітніх трансформацій бібліотечно-інформаційних процесів у системі міжнародної наукової комунікації, визначення ролі наукових бібліотек у світовому дослідницькому просторі. У процесі виконання тематичних завдань продовжено формування комплексу наукових електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів – е-бібліотеки «Наукова періодика України»,  інформаційного ресурсу «Наукова електронна бібліотека», реферативної бази даних «Україніка наукова», електронного архіву «Репозитарій НБУВ», забезпечено своєчасне формування та розміщення у відкритому доступі 12 поточних номерів Українського реферативного журналу «Джерело» за 4 галузевими серіями, база даних «Бібліометрика української науки» була актуалізована щодо всіх 59151 профілів науковців та 674 профілів наукових установ.

Здійснено роботу з наповнення та редагування баз даних інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань». Продовжується формування єдиної точки доступу, що забезпечує всебічне представлення комплексу наукових даних, пов’язаних з діяльністю Національної академії наук України. Здійснено комплексне (глибоке наукове та літературне) редагування записів бази даних «Персоналії НАН України» (Бібліотечний портал НАН України LIBNAS UA, розділ «Науковці»).

Доповідач відзначив також низку інших дослідницьких напрацювань, зокрема введення в експлуатацію нового віртуального сервера під управлінням Windows Server, на якому розгорнуто вебсайти видань установи, вдосконалення системи підтримки, організації, навігації та відстеження використання матеріалів порталу НБУВ, опрацювання підходів щодо реалізації можливості електронного замовлення документів, забезпечення контролю виконання запитів тощо. Окремо охарактеризував С.С. Гарагуля позапланову роботу Інституту, зокрема в міжнародних проєктах.

Керівник Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) Валерій Микитович Горовий окреслив здійснену СІАЗ роботу за темою «Інноваційні аспекти розвитку обслуговування користувачів ресурсом сучасних бібліотек». Він наголосив,  що низка здійснених за цей період заходів засвідчила кроки в розвитку ефективного використання електронних інформаційних технологій у вирішенні питань суспільної стійкості перед випробуваннями, освоєння бібліотечними установами інноваційних технологій, перспектив удосконалення дистанційного обслуговування користувачів на території всієї країни.

За результатами досліджень за звітний період науковці СІАЗ підготували і видали 161 випуск інформаційно-аналітичних бюлетенів, низку публікацій загальним обсягом близько 670 умовних друкованих аркушів. Співробітниками здійснювалась робота з поповнення бібліотечного електронного ресурсу, обробки та  систематизації документів. Продовжено формування електронних тематичних файлових колекцій за напрямами роботи («Шляхи розвитку української науки: суспільний дискурс»; «Події. Персони: регіональний зріз»), обробку та систематизацію документів відповідно до тематики інформаційно-аналітичних матеріалів, підготовлених на замовлення органів державної влади.

Про виконання упродовж півроку теми «Українська книга і преса як джерело формування національно-культурної ідентичності: бібліографічний аспект» та розділу відділу пресознавства – «Пресові джерела історико-культурної спадщини України», які виконувались відповідно відділом національної бібліографії та відділом пресознавства НБУВ доповів завідувач відділу національної бібліографії й науковий керівник зазначеної теми  Сидір Степанович Кіраль. Він поінформував про завершення наукового редагування бібліографічних записів першого тому бібліографічної енциклопедії «Літературно-наукова спадщина Лесі Українки» «Твори Лесі Українки» та другого тому «Література про життя і творчість Лесі Українки», про довідково-бібліографічну, науково-дослідну та науково-інформаційну діяльність працівників зазначених підрозділів, зокрема підготовку науково-бібліографічної продукції, наукових публікацій, тез виступів на конференціях тощо. Доповідач зупинився також на проблемах, які виникають при виконанні планових завдань, зазначивши серед них відсутність частини штатних працівників через воєнний стан, вимкнення електроенергії в робочий час, необхідність забезпечення більш потужним комп’ютерним обладнанням. Попри це дослідники працювали з усвідомленням завдань, злагоджено і здійснили значну наукову роботу, підсумував С.С. Кіраль.

Його  виступ на засіданні завершився приємним моментом відзначення самого доповідача. Ю.М. Половинчак повідомила, що Сидір Степанович Кіраль став лауреатом премії Фонду Тараса Шевченка. Його пошановано, зокрема, і як  організатора та багаторічного очільника першого на півдні України Товариства української мови імені Т. Шевченка, члена правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка, засновника і відповідального редактора низки фахових видань «за подвижницький внесок у розвиток української держави», як зазначено у рішенні Фонду.

Юлія Миколаївна Половинчак  вручила Сидору Степановичу диплом лауреата.

Про піврічну діяльність Інституту книгознавства, до складу якого входять 5 наукових підрозділів, прозвітувала директор Інституту книгознавства Галина Іванівна Ковальчук. Вона поінформувала про роботу над науковими статтями, введеними описами на спеціалізовані фонди,  тезами до наукових конференцій та участь у таких конференціях,  видавничу діяльність. Інститут продовжує роботу над створенням цифрових колекцій історико-культурних фондів, проводить семінари, музичні лекторії й концерти, виставки, екскурсії тощо.  Розвивається й міжнародне співробітництво, зокрема науковці працюють над поповненням Міжнародної бази даних RISM та розвитком Українсько-шведського проєкту Alvin (Uppsala, Швеція).

Заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи Юрій Славович Ковтанюк доповів про виконання науково-дослідної роботи «Цифрова трансформація системи збереження фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського». Він зупинився на результатах низки етапів науково-дослідних робіт, конкретизував кроки щодо їх виконання, відзначив підготовлені за результатами проведених досліджень статті, публікації, виголошені доповіді та виступи. Окремо доповідач охарактеризував роботу з виконання етапу «Створення репозитарію цифрових копій фондів НБУВ з наданням авторизованого доступу до цього ресурсу в межах їх компетенції». Актуальність цього питання підтверджується і вимогами часу, й великою кількістю запитів користувачів.  Тож відповідно до затвердженого плану оцифрування фондів НБУВ на 2026 рік було розпочато планування оцифрування документів тими структурними підрозділами, в діяльності яких у попередній період було введено в експлуатацію сканери. Проте у 2026 році кількість відповідної техніки дещо збільшилась як за рахунок благодійної допомоги НБУВ, так і після придбання сканерів, тож робота з оцифрування вже активізується у відділах музичних фондів і міжбібліотечного абонементу, Інституту рукопису, Інституту архівознавства, Фонду президентів України,  відділу інформаційно-комунікаційних технологій Інституту інформаційних технологій, відділу комплексного опрацювання документів.

Заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи, керівник Національної юридичної бібліотеки Юлія  Миколаївна Половинчак зробила проміжний звіт за темою «Інструментарій бібліотечного обслуговування суспільного запиту в інформаційно-комунікаційній інфраструктурі взаємодії особистості, суспільства та влади». Вона відзначила, що досліджено специфіку інформаційних ресурсів у системі політико-правового інформування; проаналізовано та окреслено характеристики сучасної політико-правової інформаційно-комунікаційної інфраструктури, відпрацьовувались різні аспекти дослідження особливостей суспільного інформування, особливу увагу приділено воєнним викликам.

Здійснювались моніторинг, аналітична обробка, систематизація матеріалів, що розкривають актуальну проблематику правових процесів вітчизняного та міжнародного простору, підготовка матеріалів за напрямами дослідження громадської думки щодо правотворення. Дослідження знайшли відображення у наукових статтях співробітників НЮБ, результати досліджень були апробовані в ході низки наукових конференцій.

Інститут біографічних досліджень другий рік поспіль продовжує виконання завдань планової теми науково-дослідної роботи «Біографіка як складова національного наукового, освітнього та культурно-інформаційного простору та консолідації українського суспільства». Про ці дослідження докладно розповів у доповіді директор Інституту біографічних досліджень Володимир Іванович Попик.  Основна увага науковців інституту, відзначив він,  зосереджена на аналізі нових актуальних проблем, що постали перед гуманітарними науками і громадськістю в умовах війни. В цьому ключі досліджувалися питання теорії та методології біографічних досліджень, розбудови й використання електронних баз біографічної інформації, методичні аспекти поширення біографічних знань, зокрема, місця і ролі у цій справі бібліотечно-інформаційних установ.

Вивчено проблеми досвіду української біографіки у створенні колективного портрета України, формуванні національного пантеону її діячів, творенні тренду національної ідентичності, подолання вітчизняною біографікою впливу стереотипів радянської науки, посттоталітарного травматичного синдрому і освоєння нею новітніх досягнень європейської й світової гуманітаристики. Досліджено громадсько-політичне і наукове значення документування спогадів наших співвітчизників про події російсько-української війни, роль громадських ініціатив у цій справі, бібліотечні практики збирання та репрезентації мемуарних джерел сучасної війни, феномен мемуарів як комунікативного ресурсу формування соціального капіталу громад і територій. Проаналізовано проблеми трансформації мовно-термінологічного простору жіночого автобіографічного  наративу в умовах російсько-української війни,  а також презентації пантеону героїв в українській книжці-життєписі для дітей часу війни. Все це знайшло відображення у підготовці статей, монографічних досліджень, здійснювалась робота з укладання нових та  редагування наявних записів бази даних «Персоналії», наповнення баз даних «Джерела української біографістики», «Іконографія». Постійною є робота над сайтом збірника «Українська біографістика». Тісною була співпраця з закладами вищої освіти, підготовка наукових кадрів, активною – участь  в організації та проведенні конференцій. Співробітники інституту наповнювали та модерували канал «Biography. Біографіка» на платформі YouTube, у першому півріччі 2026 року  оприлюднено 59 матеріалів.

  Прозвітували про виконання тематичних планів на перше півріччя 2026 року  також директор Інституту архівознавства Андрій Іванович Шаповал та завідувач відділу кодикології та кодикографії Інституту рукопису Ольга Петрівна Бодак.

Обговорення виголошених звітів було активним, предметним, небайдужим, з різним спектром оцінок, зауваженнями, які ґрунтувались на досвіді, але конструктивним і зацікавленим у досягненні позитивних результатів. Члени Вченої ради схвалили заслухані доповіді.

Про підсумки участі у конференціях RIFF та BiblioCon2026 доповіла учасникам засідання Ю.М. Половинчак.  Вона повідомила, що науковці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (Ю. Половинчак, заступник генерального директора з наукової роботи НБУВ, керівник Національної юридичної бібліотеки, доктор наук із соціальних комунікацій; М. Закіров, завідувач відділу політологічного аналізу СІАЗ НБУВ, доктор політичних наук; С. Закірова, завідувач відділу обслуговування інформаційними ресурсами НЮБ НБУВ, кандидат історичних наук) взяли участь у роботі міжнародного тематичного Саміту з фізичних наук та інженерії, соціальних та гуманітарних наук, а також енергетики, що відбувся 19-20 травня 2026 року в Кракові в межах міжнародного проєкту RIFF. Ю. Половинчак виступила з доповіддю «Інформаційне забезпечення ключових суспільних процесів під час воєнного стану в Україні (за матеріалами діяльності НБУВ)», а М. Закіров та С. Закірова на стендовій сесії презентували постер про діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та її структурних підрозділів.

А 19-22 травня 2026 року в Берліні пройшов 114-й німецький бібліотечний конгрес BiblioCon 2026, головною темою якого стала теза «Аналогове  зустрічає  алгоритмічне». У конгресі за підтримки CENL взяла участь і виступила в ході панелі «Під атакою, з України до інших країн: бібліотеки, наука та демократія» заступник генерального директора НБУВ Юлія Половинчак.  Вона зупинилась на умовах роботи українських бібліотек упродовж останніх років, наголосила на загрозах для бібліотек та їх співробітників, потребах цифрової інфраструктури для захисту культурної спадщини. Водночас вона підкреслила, що попри воєнні загрози українська наука не зупинилася під час війни; навпаки, гуманітарні науки, частиною яких є Національна бібліотека імені Вернадського, лише активізували свою роботу.

Доповідь Ю.М. Половинчак була схвалена.

Рекомендовано до друку такі видання:

Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) : анот. бібліогр. довід.: 2-е вид., доп., зі змін. / вст. ст., наук. ред. С. С. Кіраль ; автор. колектив: О. С. Залізнюк, І. М. Швець, О. А. Вакульчук, Н. Ф. Криворучко, С. Ю. Мельник,  НАН України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Київ : НБУВ, 2026. 860 с.

Південна Бессарабія та Буджак у 1808 – 1820-х роках: джерела з археології, історії, картографії / Відп. ред. Сапожников І. В. та ін. Одеса – Київ: Бондаренко М. – ~ 300 с.: іл. 120.

Фото П. Шекери.