У травні у всьому світі традиційно відзначається День біографа – Biographer's Day.

Колектив Інституту біографічних досліджень сердечно вітає творче співтовариство дослідників-біографістів – науковців, літераторів, журналістів, аматорів біографічних студій з цим спільним, дуже дорогим серцю кожного, професійним святом!

Відзначення Дня біографа стало вже традицією серед професіоналів і аматорів біографічних студій, письменників і журналістів, краєзнавців, які працюють над біографічними публікаціями, фахівців, котрі розбудовують електронні ресурси біографічної інформації, видавців, педагогів, а також, особливо – бібліотекарів, котрі докладають чимало зусиль до справи інтеграції біографічних видань, створення їх бібліографій, а також біобібліографій діячів науки й культури, поширення біографічних знань серед широкого загалу, заохочення наших співвітчизників до біографічного читання й (авто)біографічної творчості, родовідних розшуків – пошуків власного коріння.

Четвертий рік поспіль ми зустрічаємо День біографа в умовах гострої боротьби українського народу проти російських агресорів, за священне право жити на своїй землі, у своїй суверенній державі, пам’ятати українську історію й пошановувати імена, які є непреложними символами Батьківщини, плекати і продовжувати національні традиції.

Війна суттєво змінила спрямованість біографічних студій. Вона поглибила інтерес дослідників до проблеми української людини, її засадничих світоглядних і моральних цінностей, посилила увагу до людської долі, досвіду, традицій українців, а головне – до їх вміння протистояти тяжким випробуванням, драматичним поворотам долі, незмінно зберігаючи при цьому гуманістичні цінності Українського світу.

Звідси й прагнення до осмислення нелегкого досвіду наших співвітчизників, які пережили війни, революції, репресії, і до учасників, жертв і свідків нинішньої війни – до увічнення пам’яті полеглих і до пошанування живих героїв. У різних формах: у наукових дослідженнях, у публіцистиці, у створенні меморіалів у міському просторі, в інтернет-ресурсах, у соціальних мережах. Власне, одне з найважливіших завдань біографіки нині – допомогти читачам морально вистояти, зберегти своє «я», залікувати травми війни.

Відрадно, що, незважаючи на воєнне лихоліття, інтерес до біографічного знання серед наших співвітчизників зростає. При цьому йдеться про увагу не лише до постатей великих українців, а й до порівняння доль людей минулих поколінь і наших сучасників, до освоєння їхнього досвіду заради розбудови власного життя. Саме це найбільше відповідає трендам сучасної світової біографіки.

Відбувається відчутне піднесення якісного рівня біографічної літератури різних жанрів і форматів. Останнім часом побачили світ чимало ґрунтовних біографічних досліджень. Їх ідейна спрямованість суттєво змінилася. Людина в працях сучасних вітчизняних біографів перестала бути «гвинтиком» історії, як те було в часи тоталітаризму, вона постає як особистість, багата й різнобічна, вона – творець свого життя й співтворець, учасник і свідок доленосних, драматичних подій.

Формуються й поповнюються доступні широкому загалу електронні ресурси біографічної інформації: цифрові бібліотеки, архіви й бази даних, бібліотечні й архівні колекції біографічних документів. Близько ста тисяч імен відомих і маловідомих співвітчизників уже зібрано в «Українському національному біографічному архіві», який розбудовує Інститут біографічних досліджень. Біографіка нині активно «пішла в маси» – постійно зростає кількість матеріалів, оприлюднених в українських сегментах Вікіпедії, Ютубу, Інстаграму, Телеграму, на тематичних блогах.

Ученими академічних установ, університетів, бібліотек, архівів і музеїв реалізується чимало дослідницьких історико-біографічних проєктів, підсумком яких є видання ґрунтовних колективних праць, індивідуальних монографій, збірників документів, мемуарію та епістолярію, біобібліографій. Активно розробляються теоретичні й практично-методичні питання збагачення творчого інструментарію, засобів біографічного письма, освоєння досвіду європейської й світової біографіки, реконструкції й переосмислення з висоти сучасного досвіду біографій діячів історії і культури, удосконалення комунікації авторів-дослідників з читацькими аудиторіями. Університети запроваджують навчально-наукові програми з підготовки фахівців з біографічних досліджень і книговидання.

Упродовж трьох років війни в Україні відбулося вже понад 30 конференцій і читань, присвячених проблемам біографіки. Організаторами їх виступають у більшості саме провідні бібліотеки, для яких інтеграція й поширення біографічних знань є одним з головних напрямів діяльності.

Наукові досягнення вчених-біографістів – їх виступи на конференціях, лекції й бесіди, майстер-класи з підготовки біографічних публікацій, презентації нових видань і дослідницьких проєктів активно поширюються Інститутом біографічних досліджень через канал «Biography. Біографіка. Біографістика» на платформі YouTube (URL: https://www.youtube.com/@biography..5055).

Біографічне знання нині утвердилося як актуальна складова нашого суспільного життя і внутрішнього духовного розвитку окремої людини. Все це обумовлює необхідність постійного пошуку нових, адекватних запитам людей, задля яких працюють дослідники, тем, постатей, жанрів оповіді, засобів реконструкції життєвого шляху героїв.

Дорогі колеги! Щиро вітаємо з Днем біографа всіх, хто займається такою важливою й шляхетною справою біографічних досліджень, бере участь у поширенні біографічних знань і промоції біографічного читання! Зичимо нових вагомих творчих досягнень і вдячності читацької аудиторії!

 Інститут біографічних досліджень