Цього року минає 130 років від дня народження одного з найбільш талановитих українських бібліографів, книгознавців, бібліотекознавців, істориків та публіцистів XX століття Лева Юстимовича Биковського. Він є досить відомою особистістю, а його творча діяльність та спадщина потребує подальшого дослідження та висвітлення для широкого кола українців.
Лев Биковський належить до тих культурних діячів, які через монопольне правління Комуністичної партії та, відповідно, жорстку державну цензуру на всій території тодішнього Радянського Союзу, були змушені емігрувати за кордон, щоб жити й працювати у сприятливих умовах. У 30-ті роки минулого століття його ім’я в Україні було затавроване та поповнило список осіб, яких було заборонено публічно згадувати в державних виданнях, а книжки, автором яких він був, опинилися у спецфондах. Його ідентифікували як представника ворожих антирадянських емігрантських сил. Відповідно, постать Биковського та його науковий доробок умисно замовчувались. Натомість, після появи у 1991 рр. України, як незалежної держави на політичній карті світу, його праці стали загальнодоступними та, відповідно, відомими для фахівців-книгознавців та істориків на Батьківщині.
Лев Юстимович Биковський народився 23 квітня 1895 року в селі Вільхівці на Звенигородщині Київської губернії (нині Черкаської області) в сім’ї лісничого. Родина Л. Биковського мала різну етнічну складову: батько Юстим Биковський був міщанином та сповідував католицизм, походив з польської шляхти, мати Анна Биковська (в дівоцтві Славінська) була українкою частково, мала також циганське походження та належала до православної релігійної спільноти. Л. Биковського охрестили в православній церкві.
Після початкової домашньої освіти, він став учнем реальної школи у Києві у 1904 р. Протягом 1905-1912 рр. – навчався у Звенигородській семирічній комерційній школі. Заклад вирізнявся з-поміж інших тодішніх закладів освіти високим рівнем навчання, в ньому викладали велику кількість гуманітарних, технічних та природничих дисциплін, яку він закінчив зі срібною медаллю. У 1912-1914 рр. Биковський здобував освіту на металургійному факультеті Петербурзького Політехнічного інституту. З 1914 р. перевівся на навчання до Петроградського Лісного інституту, де брав активну участь у діяльності української студентської громади. Однак, учбовий заклад йому не вдалось закінчити, тому в 1915 р. він розпочав свою трудову діяльність креслярем.
У грудні 1915 р., на другому році Першої світової війни, Биковського мобілізували до лав армії Російської імперії. До кінця літа 1916 р., він проходив військову службу дорожнім десятником на Північному фронті в околицях м. Пскова та на території Естонії. У вересні-жовтні 1916 р. він прибув служити на російсько-османський фронт до міста Трапезунда (нині м. Трабзон у Туреччині). Биковський належав до числа організаторів української громади в Трапезунді, де надрукував свої перші статті та почав публіцистичну діяльність.
Повернувшись в Україну у лютому 1918 р., він працював секретарем у видавничому товаристві «Друкар». У 1918-1919 рр. навчався у київському географічному інституті при університеті св. Володимира. Наприкінці 1918 р. був призначений на службу урядовцем у Міністерстві закордонних справ УНР.
Після зайняття денікінськими військами Києва, наприкінці серпня 1919 р., Л. Биковський вирішив перебратися до Кам’янця-Подільського, який виконував роль державного і політичного центру УHP, де працював другим помічником бібліотекаря. Восени 1919 р. вступив до «Кам’янець-Подільського бібліотечного товариства», яке очолював C. O. Сірополко, відомий книгознавець, бібліограф та громадський діяч.
Після повернення до Києва, протягом 1920-1921 рр. Л. Биковський працював у Всенародній бібліотеці України (нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), був першим редактором журналу «Хроніка», який видавала книгозбірня. Взимку 1920-1921 рр. він видавав Літопис громадської бібліотеки у селі Лозуватка на Звенигородщині, місцевого товариства «Просвіта».
Восени 1921 р. розпочинається його імміграційне життя: протягом 1921-1922 рр. він жив у Польщі та був студентом Варшавського університету, закінчив курси бібліотекознавства при публічній бібліотеці Варшави.
Наприкінці 1922 р. Биковський переїхав до Чехословаччини. У цій країні він творчо працював та продовжив навчання: був учнем чеського книгознавця Л. Живного, розвинув теорію засади бібліології, написав монографію «Замітки про книгознавство та книговживання» (1923), закінчив Українську господарську академію у м. Подєбради 1927 р. та отримав диплом інженера.
Восени 1928 р. Биковський повернувся до Польщі, працював у Варшавській публічній бібліотеці до жовтня 1944 р.: спершу завідувачем відділу комплектування, а протягом 1942-1944 рр. обіймав посаду її директора. Він також був редактором бібліотечного журналу в 1929-38 рр. та одночасно директором і викладачем Вищих курсів бібліотекознавства протягом 1942-44 рр.
Лев Биковський, спільно з Юрієм Липою – одним з ідеологів українського націоналізму та Іваном Шовгенівим – відомим українським гідротехніком, батьком поетеси Олени Теліги, у 1940 р. заснував Український Чорноморський інститут у Варшаві. Суть діяльності цієї установи на еміграції полягала у поширенні знань про Чорне море та чорноморський простір. За спробу вивезти цінні книги з Публічної Бібліотеки м. Варшави, через загрозу їх знищення, внаслідок артилерійського, чи танкового обстрілу, без відповідного дозволу, Л. Биковського було арештовано польськими жандармами 22 серпня 1944 р. і до 6 вересня 1944 р. йому довелось сидіти у в’язниці, а потім лікуватись у шпиталі.
У жовтні 1944 подружжя Биковських назавжди покинуло Варшаву та подалось на захід. Завдяки допомозі друзів йому вдалось вивезти частину українських книжок і документів, що зберігались у столиці Польщі. Йому довелось пережити найтяжчі часи в його житті: лікування після поранення під час Варшавського повстання 1944 р., хворобу та смерть від сухот його першої дружини Мавриції.
Від січня 1945 р. він перебував у різних таборах для переміщених осіб у Німеччині, в околиці м. Веймара. Влітку 1945 року подружжя Биковських перевели в інший табір до м. Герсфельда. Разом з професорами В. Дубовим та В. Державіним, Биковським було вирішено відновити функціонування Українського Чорноморського інституту у звільненій від нацистів столиці Польщі, оскільки його діяльність була перервана подіями Варшавського повстання серпня-вересня 1944 р.
Улітку 1945 р. він був переведений у табір біля Гамбурга. Під час проживання на півночі Західної Німеччини, Биковський працював у лісовому підприємстві інженера Куниці, де познайомився з українським письменником Уласом Самчуком. Згодом подружжя Биковських стало жити в українському таборі в м. Оффенбах-на-Майні, де він познайомився з членами українського уряду в екзилі та відомим літературознавцем проф. Григорієм Костюком. Протягом 1946-1948 рр. Л. Биковський перебував в українському таборі м. Майнца. За час проживання у столиці федеральної землі Рейнланд-Пфальцу Л. Биковський відновив діяльність Українського Чорноморського Інституту під керівництвом проф. д-ра М. Міллера в Західній Німеччині, оскільки у Польщі було встановлено комуністичний прорадянський режим. Ним також було ініційовано відновлення діяльністі Українського Суходолового інституту під керівництвом д-ра Тимоша Олесіюка та Українського Океанічного інституту. Л. Биковський співпрацював із заснованою на еміграції Українською Вільною Академією наук, головуючи в її Книгознавчій комісії та співпрацював з Українською Родовідною Установою, під керівництвом проф. Є. Архипенка.
Після трьохрічного проживання у таборах Ді-Пі, улітку 1948 року, Биковський, за допомогою українського мецената та священника В. Кузіва, емігрував на постійне місце проживання до Сполучених штатів та оселився у Нью-Йорку, ставши в наступному році членом «Представництва УВАН» у найбільшому місті США. У серпні 1950 р. його другою дружиною стала Марія Ковальська.
Від 1950 р. Л. Биковський – співробітник УВАН у Канаді та член Управи УВАН у США. Протягом 1950–1954 рр. він брав участь в діяльності Центральної управи УВАН у Нью-Йорку, був секретарем Книгознавчої секції. Л. Биковський сприяв заснуванню Чорноморської Комісії УВАН під керівництвом проф. д-ра О. Оглобліна та секретарював у ній, ставши згодом заступником голови Комісії.
1954 р. Биковський переїхав до Денвера, де працював у місцевій публічній бібліотеці. Протягом 1954-63 рр. був секретарем Денверської групи УВАН та разом з Л. Винаром відновив діяльність Українського бібліологічного інституту. У 1963 р. він став співробітником журналу «Український історик» та одним із засновників Українського історичного товариства. У квітні 1971 р. Биковський отримав звання доцента у галузі книгознавства в Українському технічно-господарському інституті м. Мюнхена.
Лев Биковський відійшов у вічність 11 січня 1992 р. у Денвері, штат Колорадо у США. 5 жовтня 1995 року в урочищі Привороття Черкаської області, на його малій Батьківщині, було встановлено пам’ятний камінь на згадку про нього.
Л. Биковський залишив по собі дуже багату творчу спадщину: був автором понад 500-та праць. Ним було написано велику кількість книжок з книгознавства та бібліотекознавства, зокрема: «Українське книгознавство» (1922), «Національна бібліотека Української Держави» (1923). У 1936 р. Л. Биковський поповнив свій творчий спадок, переклавши з чеської мови на українську працю свого вчителя, професора Л. Живного «Нове завдання книгозбірень та інформаційні установи». Окремі твори Биковського були видані англійською, німецькою, чеською, французькою та італійською мовами.
У відділі зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ зберігаються цінні праці: книги та журнальні статті, написані одним з найбільш талановитих українських бібліографів та книгознавців XX cт. Грунтовна праця Л. Биковського «У службах українській книжці / упоряд. Л. Р. Винар, Я. Д. Ісаєвич. – Львів; Нью-Йорк: Український бібліологічний інститут , 1997. – 328 с.» є важливим джерелом інформації щодо життєпису та діяльності талановитого книгознавця та публіциста XX cт. Книга детально розкриває подробиці біографії, науковий і творчий шлях Л. Биковського на різних етапах його життя: від народження і до початку 70-х років минулого століття. У ній описується його проживання, військова служба та професійна діяльность у різних країнах світу: Росії, Естонії, Туреччині, Чехословаччині, Польщі, Німеччині, США. Праця подає інформацію його знайомств, зустрічей, та співпраці з відомими представниками української інтелігенції: І. Шовгенівим, Г. Костюком, У. Самчуком, О. Оглобліним та творчий здобуток автора.
У дослідженні «Замітки про книгознавство та книговживання» історія книгознавства поділяється на кілька етапів та містить характеристику кожного з них: «бібліографічна», «полімеханічна», «моноорганічна». Праця розкриває обсяг і завдання книгознавства, а також його методи, межі, значення та систематизацію, згідно авторського бачення. Вказано, що надруковано (літографовано) у 1923 р. всього 150 примірників книжки. Крім машинописного, містить авторські дописи у тексті ручкою.
Книга Биковського Л. «Від Привороття до Трапезунду. Спомини (1895 – 1918) / Л. Биковський; передм. О. Оглобліна. – Мюнхен; Денвер: Дніпрова хвиля, 1969. – 135 с.» містить спогади дитячих та юнацьких років: про закінчення ним Звенигородської комерційної школи, період навчання в інститутах Санкт-Петербурга, знайомство у Москві у 1913 р. з видатним істориком, сходознавцем Агатангелом Кримським тощо.
Праця Л. Биковського «На Кавказько-Турецькому фронті. Спомини з 1916–1918 рр. – Денвер, 1968. – 152 с.» також належить до мемуарної літератури, а її хронологічні рамки обмежуються періодом Першої світової війни. У ній розповідається про поїздку з Петрограда до Трапезунда наприкінці літа 1916 року, описується в яких саме містах зупинявся автор та що особливого бачив там і яке враження справило на нього побачене. Спогади містять коротку інформацію про історію населених пунктів, які автор відвідував: Новоросійськ, Баку, Тбілісі, Батумі. У ній подається інформація його перебування під час військової служби в Трапезунді, розкривається історія міста, географічне положення та описуються пам’ятні місця.
У книзі Л. Биковського «Україна над океаном». – Франкфурт: [б. в.], 1946. – 18 с. – (Український Океанічний Інститут; ч. 11)» українське відродження XX століття поділяється на три етапи: 1-ий - від 1905 до 1917 р.; 2-ий - від 1917 до 1939 р.; 3-ий - від 1939 р. до середини 1940-х років. Перший етап характеризується автором відсутністю політичного світогляду українського суспільства, другий зародженням державницького світогляду, а третій, як остаточне формування та все більше поширення серед української еліти т. зв. Всеукраїнського Великодержавного світогляду. Дослідження розкриває суть нового, повністю сформованого світогляду, який полягає в обґрунтуванні необхідності збільшення в перспективі території України та населення, відповідно, за рахунок земель зі значним за кількістю проживанням українців: Кавказу, Каспію та Волги, зі суттєвим посиленням власної сфери впливу на суміжні приокеанічні країни (автор вказує на країни біля Індійського океану). В зазначеній праці, міститься цитата основоположника української фізичної, політичної та військової географії Степана Рудницького, яка зазначає, що, оскільки «в безпосередньому положенні України над Чорним морем, в обставині, що ціла половина чорноморських берегів належить до суцільної української території», то, відповідно, це основа великої геополітичного впливу України в найближчому майбутньому.
Книга Л. Биковського "Василь Кузів, 1887–1958 : його життя й діяльність» / Українське євангельське Об’єднання в Північній Америці. – Вінніпеґ та ін. :[б. в.], 1966" детально розкриває біографічні відомості, основи світогляду та церковно-меценатську діяльність релігійного діяча українського походження В. Кузіва. У ній містяться фотографії різних етапів його життєвого шляху.
Праця Л. Биковського «Апостол новітнього українства: (Юрій Липа). 2-ге вид. – Женева : [б. в.], 1946. – 8 c. (Український морський. інститут ; 42)» містить згадку про життя та загибель українського громадського діяча, письменника, поета, одного з ідеологів українського націоналізму Юрія Липи та короткий перелік його праць.
У книзі «Польське повстання у Варшаві 1944 року. – Лондон, 1963» розповідається про збройний спротив поляків влітку 1944 року, в окупованій нацистами столиці польської держави, очевидцем якого був автор.
Праця Л. Биковського «Книжна справа в Чехословаччині / Л. Биківський; Укр. наук. ін-т книгознавства – Київ: Київ-Друк, 1926 (Держтрест «Київ-Друк», 1-ша фото-літо-друк.). – 31 с.» розповідає історію появи та розвитку книгодрукування на різних етапах у Чехословаччині, розкриваються причини та обставини, які сприяли та заважали процесу друку.
Стаття Л. Биковського «Соломон І. Гольдельман: (напередодні 80-ліття)», надрукована у журналі "Вільна Україна", 1965 р., Ч. 46 інформує читачів про особисті якості та світогляд відомого єврейського та українського громадсько-політичного діяча та заслуженого професора-науковця. Соломон Гольдельман характеризується автором статті, як вірна та чесна, здібна та працьовита людина, яка не зрадить та якій притаманні логічність та послідовність у засадах, поглядах та прямота у висловлюваннях. У статті Л. Биковський, зокрема, розкриває позитивне ставлення С. Гольдельмана до українського руху за створення власної держави.
У статті Л. Биковського «Деякі проблеми української науки на Заході ЗДА: (Орієнтаційний нарис)» журналу "Новий літопис" за 1965 р., Ч. 14. розповідається про наявність та розвиток загальної науки в наукових установах на заході США: астрономічної обсерваторії в Паламар, біля Лос-Анджелесу, лабораторій в Берклейському університеті у Сан-Франсиско, дослідницькому Гуверському інституті у Стенфорді, дослідної діяльності Колорадського стейтового університету у Боулдері. Автор розкриває різницю між українознавчим науково-дослідним комплексом у східних та західних штатах США. Її суть полягає у відсутності в українознавців безпосереднього зв’язку з Україною на сході США, на відміну від заходу цієї країни.
У 1995 році у журналі "Український історик", Ч. 1/4 вийшла друком стаття українського та американського історика, бібліографа Л. Винара «100-річчя з дня народження доцента Левка Биковського». Повідомлено про дві міжнародні наукові конференції, організовані Національною Парламентською Бібліотекою України (30.05.1995 р.) та Центральною Науковою Бібліотекою ім. В. І. Вернадського (нині НБУВ) (13.10.1995 р.), присвячені науковій діяльності та ювілею від дня народження Льва Биковського. Міститься перелік осіб, які брали участь у наукових читаннях в Парламентській бібліотеці з нагоди столітнього ювілею видатного книгознавця та публіциста : д-р Ф. Погребенник, проф. Н. Королевич, д-р О. Коновець, канд. філол. наук С. Білокінь, канд. іст. наук Г. Ковальчук (нині директор Інституту книгознавства НБУВ), наук. співр. Н. Казакова
Л. Биковський, який, в силу політичних обставин змушений був виїхати за межі Батьківщини, зробив дуже суттєвий внесок до скарбниці української культури в галузі книгознавства та бібліотекознавства. Його творчий доробок становить особливу цінність для українських дослідників та науковців. Биковський один з дуже небагатьох особистостей, який мешкав більшу частину життя за кордоном та дочекався часу, коли Україна стала незалежною державою!
Бібліографічний список використаної літератури:
1. Биковський Л. Апостол новітнього українства : (Юрій Липа) / Л. Биковський. – 2-ге вид. – Женева: [б. в.], 1946. – 8 c. – (Український Морський Інститут ; 42).
Шифр ВЗУ: 13635 укр
2. Биковський Л. Бібліотека Кам’янець-Подільського державного українського університету : спомини / Л. Биковський. – Ню-Йорк ; Вінніпеґ: [б. в.], 1949. – 9 c.
Шифр ВЗУ: 13056 укр
3. Биковський Л. Ваймарські часи: спомини, 1945 / Л. Биковський; передм. Ю. Лавріненка; обкл. Ю. Сластіона – Денвер, 1970. – 52 с. : іл.
Шифр ВЗУ: 2507 укр
Надруковано циклостилем; зазначено, що вийшло 300 примірників коштом Марії Биковської
4. Биковський Л. Василь Кузів, 1887–1958: його життя й діяльність / Л. Биковський; передм. В. Боровського. – Вінніпег; Мюнхен; Детройт, 1966. – 104 с.: фот. – (Укр. євангельське об-ня в Північній Америці).
Шифр ВЗУ: 10622 укр.
5. Биковський Л. Від Привороття до Трапезунду. Спомини (1895 – 1918) / Л. Биковський; передм. О. Оглобліна. – Мюнхен; Денвер: Дніпрова хвиля, 1969 (Друк. «Logos»). – 135 с. – (Мемуаристика / Українське історичне товариство; ч. 1). – Покажч. імен та місцевостей: с. 125–130. – Назви стастатей: 1. На Звенигородщині (лісництва 1895–1905; До Києва; Звенигородська комерційна школа (1905–1912); У Петербурзі (1912–1915; На північному фронті (1915–1916); Українці у Трапезунді в ХХ ст. (1916–1918).
Шифр ВЗУ: 2089 укр
6. Биковський Л. Володимир Прокопович Тимошенко / Л. Биковський // Визвольний шлях: суспільно-політичний і науково-літературний місячник. – 1957. – Кн. 5/41 (115). – С. 550–559.
Доповідь, виголошена 9 грудня 1955 р. на засіданні Денверської групи УВАН з нагоди 70-ліття від дня народження (25.04.1955 р.) професора, видатного американського вченого-економіста .
7. Биковський Л. Деякі проблеми української науки на заході ЗДА: (Орієнтаційний нарис) / Л. Биковський // Новий літопис: квартальник суспільного життя, науки й мистецтва. Вінніпег. – 1965. – Ч. 14 (січень–березень). – С. 63–70.
Шифр ВЗУ: Ж 14864 (Ж укр 10606)
Подано доповідь, у скороченому вигляді, виголошену 31 липня 1964 р. на засіданні Президії Управи УВАН у США в Нью-Йорку
8. Биковський Л. З Европи до Америки: (уривок зі споминів) / Л. Биковський // Наша культура: науково-літературний місячник. – 1952. – Ч. 3. – С. 30–33.
9. Биковський Л. З моїх блукань по Волині / Л. Биковський // Літопис Волині: науково-популярний збірник волинезнавства.– 1956. – Ч. 3. – С. 60–74: фот.
Шифр ВЗУ: 22915 (Ж 10723)
10. Л. Б. [Биковський Лев]. Замітки про книгознавство та книговживання / зібрав та упорядкував Л. Б. – Подєбради, 1923. – 88 с.
Шифр ВЗУ: 1275 п/ф
Книжка надрукована циклостилем у вигляді підручника; видано в 1923 р. всього 150 примірників. Містить вступне слово автора та зміст з 75 пунктів.
11. Биковський Л. Звенигородська комерційна школа: спогади з 1905–1912 рр. // Новий Літопис: квартальник суспільного життя, науки й мистецтва. – Вінніпег. – 1964. – Ч. 10. – С. 42–53.
Шифр ВЗУ: Ж 14864 (Жукр 10602)
12. Биковський Л. Звенигородська комерційна школа: спогади з 1905–1912 рр. (Продовження) // Новий Літопис: квартальник суспільного життя, науки й мистецтва. – Вінніпег. – 1964. – Ч. 11. – С. 51–62.
Шифр ВЗУ: Ж 14864 (6192)
13. Биковський Л. Канада : замітки для переселенців / Л. Биковський. – Подєбради: Накладом Автора , 1925. – 41–99 с. [Паг. з 41 с.]: табл.
Шифр ВЗУ: 3341 укр
Надруковано циклостилем.
14. Биковський Л. Книгарні-бібліотеки-академія: спомини (1918–1922) / Л. Биковський; передм. Н. Полонська-Василенко. – Мюнхен; Денвер: Дніпрова хвиля, 1971. – 153 с.: іл. (Мемуаристика; ч. 2). – Покажч. імен: с. 141–145. – Покажч. місцевостей: с. 146–148. – Назви розд.: Книгарство; Бібліотека Української держави; Кам’янець-Подільський; Всенародна бібліотека України; По Київщині; По Звенигородщині; У Лозоватці; Всеукраїнський православний церковний собор; По Волині; В Польщі та ін.
Шифр ВЗУ: 231 укр, 5595 укр, 13761 укр
15. Биковський Л. Книгозбірня Митрополита Іларіона / Л. Биковський. // Віра й культура: місячник української богословської думки й культури. – 1963. – Ч. 4 (112). – С. 17–21.
Шифр ВЗУ: 8237
Спогади про одну з визначних українських книгозбірень ХХ-го століття та архівів Митрополита Холмської Православної Консисторії Іларіона (Івана Огієнка), яку Л. Биковський під час Другої світової війни у 1944 р. намагався врятувати, тікаючи від радянських військ з Варшави.
16. Биківський Л. Книжна справа в Чехословаччині / Л. Биківський; Укр. наук. ін-т книгознавства – Київ: Київ-Друк, 1926 (Держтрест «Київ-Друк», 1-ша фото-літо-друк.). – 31 с.
Шифр ВЗУ: 1138 п/ф
17. Биковський Л. Михайло Олексієвич Ветухів (1902–1959) / Л. Биковський // Новий літопис: квартальник суспільного життя, науки й мистецтва. – 1964. – Ч. 11. – С. 21–32 : фот.
Шифр ВЗУ: Ж 14864 (6192)
Присвячено пам’яті М. Ветухіва, одного з найвидатніших українських вчених, професора в українських, німецьких і американських університетах, організатора і голови Української Вільної Академії Наук у США, члена українських і американських наукових товариств.
18. Биковський Л. Мої мемуарні почини / Л. Биковський // Вільна Україна. – 1972. – Ч. 67. – С. 45–48.
Шифр ВЗУ: Ж22994 (10573)
Автор коротко аналізує свої мемуарні розвідки, починаючи від часу перебування у Чехословаччині впродовж 1922–1928 рр., пізніше проживання та діяльності в Польщі від 1928 по 1944 рр. та скитанням по таборах Ді-Пі від 1945 по 1948 рр. у Німеччині. Л. Биковський підкреслив, що намагався у першу чергу подати матеріал для дослідників, істориків та соціологів новітньої доби української історії.
19. Биковський Л. На Кавказько-турецькому фронті: спомини з 1916–1918 рр. / Л. Биковський; передм. В. Іваниса. – Вінніпег; Денвер: [б. в.], 1968. – 132 с. – (Волиніяна; Праці Ін-ту дослідів Волині / за ред. М. Боровського; XVIII)
Шифр ВЗУ: 11972 укр
20. Биковський Л. Національна Бібліотека Української Держави (1918–1921) / Л. Биковський. – Берлін: Українське книгознавство, 1923. – 38 с. – (Книгозбірня Українського Бібліографічного Мікроба; Ч. 1). Фотокопія.
Шифр ВЗУ: 12952 укр
21. Биковський Л. Перша документація української економічної літератури / Л. Биковський // Наукові записки. XVIІI. – Мюнхен: [б. в.], 1968/1969. – С. 83–112. – (Український технічно-господарський інститут).
Шифр ВЗУ: 137 укр
Виголошено на черговому засіданні Денверської Групи УВАН у США. Подано повністю як доповнення до «Матеріялів…» д-ра Б. Винара, надрукованих раніше на сторінках мюнхенського місячника «Сучасність». Також подано скорочену анотацію статті англійською мовою.
22. Биковський Л. Польське повстання у Варшаві 1944 року: спомини очевидця / Л. Биковський. – Лондон, 1963. – 47 с. – Відбитка з «Визвольного шляху»
Шифр ВЗУ: 4124 укр
У невеликій передмові автор зазначив, що спогади поділені у хронологічному порядку на три частини: 1. Перед повстанням. 2. Під час повстання 3. Після повстання. Час повстання, у свою чергу, автор поділив на три розділи: до часу його ув’язнення, під час арешту та після звільнення з ув’язнення.
23. Биковський Л. Проблема Андрія А. Гончаренка / Л. Биковський // Визвольний шлях: суспільно-політичний і науково-літературний місячник. – 1957. – Кн. 2/38 (112). – С. 144–155: фот.
24. Биковський Л. Проблема Андрія А. Гончаренка : (Закінчення) / Л. Биковський // Визвольний шлях: суспільно-політичний і науково-літературний місячник. – 1957. – Кн. 3/39 (113). – С. 320–327.
Доповідь, виголошена з нагоди сорокаліття смерті о. Андрія Агапія Гончаренка (1832–1916), відомого українського священника, правозахисника та громадського діяча, одного із перших українських політичних емігрантів на шостій науковій конференції Денверської групи УВАН у США 19 травня 1956 р.
25. Биковський Л. Соломон І. Гольдельман: (напередодні 80-ліття) / Л. Биковський // Вільна Україна. – 1965. – Ч. 46.– С. 20–22.
Шифр ВЗУ: 1792 к/п
Стаття присвячена єврейсько-українському громадсько-політичному діячеві Соломону Гольдельману, заслуженому професору, який понад 60 років віддав громадсько-політичній та 55 років науковій і педагогічній діяльності.
26. Биковський Л. Спомини про проф. д-ра В. П. Тимошенка / Л. Биковський // Наукові записки. IX (XII). – Мюнхен: [б. в.], 1966. – С. 189–210. – (Український технічно-господарський інститут)
Шифр ВЗУ: 13430 укр
Доповідь, виголошена 30 жовтня 1965 р. на засіданні денверської групи УВАН, присвячена діяльності українського науковця, економіста, дійсного члена НТШ та УВАН Володимира Прокоповича Тимошенка.
27. Биковський Л. У службах українській книжці / Л. Биковський; упорядники: Л. Р. Винар, Я. Д. Ісаєвич. – Львів; НАН України, Ін-т книгознавства ім. І. Крип’якевича – Львів: [б. в.] , 1997. – 328 с.
Шифр ВЗУ: 11267 укр
28. Биковський Л. У службах українській книжці: біо-бібліографія / Л. Биковський.– Денвер: [б. в.] , 1975. – 275 с. : фот. – (Укр. бібліологічний ін.-т)
Шифр ВЗУ: 8702 укр
Ротопринтне видання
29. Биковський Л. Україна над океаном / Л. Биковський. – 3-тє вид. – Франкфурт: [б. в.], 1946. – 18 с. – (Український Океанічний Інститут ; ч. 11). – Назви ст. : Розвій української політичної думки; Всеукраїнський великодержавницький світогляд; Форми української великодержавности; Компетенції дослідчих інститутів; Методологія української океанічної проблеми; Середземноморська проблема; Індоокеанська проблема; Атлантична проблема; Тихоокеанська проблема; Проблема Північного Крижаного океану.
Шифр ВЗУ: 2003 укр
30. Биковський Л. Український Науковий Інститут Книгознавства : інформація / Л. Биковський. – Подєбради : Українське Книгознавство, 1925. – 45 с. – (Збірня Українського Бібліографічного Мікроба;ч.3) https://diasporiana.org.ua/ukrainica/bykovskyj-l-ukrayinskyj-naukovyj-instytut-knygoznavstva-informacziya/
31. Биковський Л. Український Чорноморський Інститут / Л. Биковський // Наукові записки. XX. – Мюнхен: [б. в.], 1970. – С. 142–168. – (Український технічно-господарський інститут).
Шифр ВЗУ: 211 укр
32. Прохода В. Записки непокірливого: історія національного усвідомлення, життя і діяльности звичайного українця. Кн. 1. В Україні / В. Прохода; передм. Л. Биковського. – Торонто: Накладом Укр вид-ва «Пробоєм», 1967. – 434 с.
Шифр ВЗУ: 253 укр
Л. Биковський подав передмову до першої книжки автобіографії українського військового, громадського діяча і відомого публіциста інж. Василя Проходи. Мемуари мали охопити все його життя – від народження і до приїзду у США, до Каліфорнії, навесні 1965 р. Перша книжка спогадів обіймає час від народження автора у 1890 р. і до 1921–22 рр., коли В. Прохода як підполковник, був інтернований в складі армії УНР в Польщі. Л. Биковський відмічає, що твір В. Проходи має велике значення для українства, що він надолужив соціологічно-історичну літературу про процес заселення українським народом південно-східних земель та його життя в Приазов’ї і на Кубанщині. Також передмовник порівнює цей твір зі спогадами Василя Іваниса «Стежками життя», в яких він описує життя й доллю нашого народу на Кубанщині та автобіографічно-літературним твором Людмили Коваленко «Степові обрії» з життя на Мелітопольщині.
Статті про Льва Биковського:
33. Білокінь С. І. Биковський Лев Юстимович (10.04.1895–11.01.1992) // Енциклопедія історії України. – Т. 1. А–В / під ред. В. А. Смолія. – Київ: Наукова думка, 2003. – 252–253 с.
Шифр ВЗУ: 153 п/ф
34. Винар Л. Биковський Лев // Енциклопедія Української Діаспори. Т. 1. Сполучені Штати Америки / ред. В. Маркусь, Д. Маркусь; Наук. Т-во ім. Шевченка в Америці. -- Нью-Йорк; Чікаго, 2009. -- С. 55.
Шифр ВЗУ: 13581 укр
35. Винар Л. Лев Юстимович Биковський / Л. Винар // Український історик : журнал Українського Історичного Товариства. – 1993. – Т. ХХХ. – Ч. 1/4 (116-119). – С. 200–205: фот.
Шифр ВЗУ: 68768 (6157)
Стаття, присвячена пам’яті видатного вченого, будівничого української національної культури і українського наукового життя в Європі й Америці, заслуженого бібліографа, блискучого мемуариста Льва Биковського, який відійшов у вічність на 97 році життя.
36. Винар Л. 100-річчя з дня народження доцента Лева Биковського (1895–1992) / Л. Винар // Укр. історик: журнал Українського Історичного Товариства. – 1995. – Т. XXXII. – Ч. 1/4 (124-127). – С. 340–341.
Шифр ВЗУ: Ж 6767 укр
Повідомлено про дві міжнародні наукові конференції, організовані Національною Парламентською Бібліотекою України (30.05.1995 р.) та Центральною Науковою Бібліотекою ім. В. І. Вернадського (нині НБУВ) (13.10.1995 р.), присвячені науковій діяльності та ювілею від дня народження Льва Биковського.
37. Винар Л. «Український історик»: 40 років служіння науці, 1963–2003. Статті і матеріяли / Л. Винар; ред. А. Атаманенко; Українське Історичне Товариство; Національний Ун-т «Острозька Академія», Ін-т Досліджень Української Діаспори. – Нью-Йорк; Острог, 2003. – С. 10, 15, 24, 46, 57, 59, 70, 73, 107, 112, 118, 136-138, 146, 217, 227, 260, 261, 285, 298, 303, 328, 344, 346, 361, 377, 402.
38. Герасимова Г. П. Биковський Лев Юстимович / Г. П. Герасимова, Н. В. Казакова // Енциклопедія Сучасної України / Коорд. бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка ; [чл. Ред. Колегії : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, О. М. Романів та ін.]. – Київ : [б. в.], 2003. – Т. 2. Б-Біо. – С. 599–600.
Шифр ВЗУ: 140 п/ф
39. Лев Биковський: біографія https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-bibliotekoznavtsi/bykovskyy-l-y/biohrafiya/
Матеріали до виставки підготували:
В. Л. Гальчинський, пров. бібліотекар ВЗУ ІК НБУВ
В. Д. Антонова, мол. наук. співробітник ВЗУ ІК НБУВ
Всі права захищено ©
2013 - 2025 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Ми в соціальних мережах