22 квітня 2022 року  в рамках заходів з підвищення кваліфікації   відбулася лекція «Оцифроване зібрання Шевченкіани у Британській бібліотеці», підготовлена провідним науковим співробітником Інституту бібліотекознавства НБУВ, доктором історичних наук Н. В. Стрішенець. До онлайнового заходу доєдналися фахівці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, бібліотек науково-дослідних установ НАН України та Дніпровського національного університету залізничного транспорту.

У короткому вступному огляді історії Британської бібліотеки (ББ) доповідачка особливу увагу звернула на ситуацію, яка склалася наприкінці 1960-х років у Великобританії, коли кілька бібліотек  тією чи іншою мірою виконували функцію національних. Вона розповіла, яким чином ця проблема, нині така актуальна для української бібліотечної справи, була вирішена в цій країні.

Н. Стрішенець докладно проаналізувала склад  оцифрованого зібрання Британської бібліотеки, присвяченого Тарасові Шевченку (https://eap.bl.uk/project/EAP657). Вона розповіла, що це був спільний проєкт Програми «Архіви в небезпеці» Британської бібліотеки та Національного музею Тараса Шевченка у Києві напередодні 200-ліття від дня народження великого поета. Оцифроване зібрання включає не лише видання творів поета, в тому числі й прижиттєві, а й літературно-художні журнали та альманахи, де публікувалися його поезії («Ластовка», 1841; «Молодик», 1843; «Хата», 1860; «Основа», 1861–1862),  а також літературу про Т. Шевченка, деякі видання його доби, архівні матеріали. Окрему увагу доповідачка приділила власноручним дарчим написам поета на оцифрованих виданнях. Зокрема, його присвяті В. Орловському, не згаданій чомусь у розділі «Дарчі та власницькі написи» шостого тому академічного Повного зібрання творів поета.

Н. Стрішенець звернула увагу слухачів на те, що Шевченкіана Британської бібліотеки не обмежується лише згаданим електронним зібранням. Так, у фондах Бібліотеки, окрім деяких прижиттєвих та інших видань творів поета ХІХ – початку ХХ століття, є, наприклад, перша книжка дуже рідкісного видання  «Кобзаря» 1881 року, надрукованого М. Драгомановим у Женеві у видавництві «Громада». Інший відомий її примірник є лише у колекції Шевченкіани Ю. Меженка, яка зберігається в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.

 Довгий час вважалося, закцентувала Н. Стрішенець, що у Британській бібліотеці зберігається й перше видання «Кобзаря» 1840 року, передане до неї в липні 1951-го Асоціацією українців Великої Британії. Представники Асоціації були переконані, що це рідкісне перше видання, тому й віддали його на зберігання до Бібліотеки.  Втім, напередодні 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка у зв’язку з підвищеним інтересом до його творчої спадщини, з появою публікацій українських дослідниць Л. Ільницької та М. Корнійчук про атрибуцію рідкісних видань творів Кобзаря, зазначений примірник був оглянутий і вивчений знову. Особливості друку, вміщеної ілюстрації, якості й структури паперу тощо вказали на те, що насправді у ББ зберігається відоме факсимільне перевидання «Кобзаря» 1840 року, здійснене Науковим товариством  імені Т. Шевченка до 100-річчя від дня народження Поета у 1914 році.  

 Серед е-книжок шевченківської доби читач знайде також оцифровані твори П. Куліша, М. Вовчка, М. Грушевського, букварі та читанки для дітей, випуски Записок наукового Товариства імені Шевченка у Львові та десятки інших видань, характерних для тієї доби.

Доповідачка наголосила, що особливістю Програми Британської бібліотеки «Архіви в небезпеці» є те, що вона фінансується приватним Фондом «Аркадія», заснованим істориком Лісбет Раусінг (Lisbet Rausing) разом зі своїм чоловіком професором Пітером Болдуїном (Peter Baldwin). Цей Фонд має проєкти й надає гранти по всьому світу, насамперед там, де матеріалам, що мають значну історико-культурну цінність, загрожує небезпека, а ресурси щодо їх консервації чи реставрації є обмеженими. 

Н. Стрішенець підкреслила важливість поширення інформації про цей ресурс Британської бібліотеки серед усіх читачів, і насамперед українських. Особливо в умовах війни, коли дослідники позбавлені можливості працювати в бібліотеках і архівах.

Таким чином, оцифрування значної кількості Шевченкознавчих джерел завдяки міжнародній співпраці Національного Музею Тараса Шевченка та Програми «Архіви в небезпеці» Британської бібліотеки, пріоритетом якої є збереження культурної спадщини,  культурної різноманітності й забезпечення відкритого доступу до знань, дає змогу знайомитися й вивчати твори Т. Шевченка, літературу про нього та його добу, у будь-якому куточку світу. Важливо також, що проєкт електронної Шевченкіани є свідченням і результатом співпраці провідних культурних інституцій двох країн – України й Великобританії, яка розвиватиметься й надалі, – зауважила насамкінець Н. Стрішенець.