Народився Гофман Ернст Теодор Амадей 24 січня 1776 р. в Кенігсберзі,  батько його був чиновником. Коли Ернсту було три роки, батьки розійшлися, його виховував дядько – за професією юрист. У 1800 р. Гофман закінчив факультет юридичних наук в Кенігсберзькому університеті і пов’язав своє життя з державною службою. До 1807 р. працював у різних чинах. У вільний час письменник займався музикою і малюванням. Після університету він переїхав до Познані, де отримав місце асесора. У Познані молодий чоловік почав вести не пристойний спосіб життя, тому був переведений в Полоцьк з пониженням на посаді. Там Гофман одружився з полькою з добропорядної буржуазної сім’ї. Декілька років родина бідувала, Гофман працював як диригент, композитор і декоратор в театрах Берліна, Бамберга, Лейпцига і Дрездена, підробляв написанням статей про музику для журналів. У 1813 р. Ернст Гофман отримав невелику спадщину, і справи його пішли вгору. Місце капельмейстера в Дрездені ненадовго задовільнило його професійні амбіції. Він став одним з основоположників романтичної естетики, представляв музику як «невідоме царство», що розкриває людині сенс його почуттів і пристрастей. Під час битви при Ватерлоо Гофмани опинилися в Дрездені, де пережили всі жахи війни. Саме тоді Гофман підготував до друку збірку «Фантазії в дусі Калло», до неї увійшли новели «Кавалер Глюк», «Дон Жуан», «Музичні страждання Йоганна Крейслера, капельмейстера». У 1816 р. в Берліні Гофман отримав місце радника юстиції, завдяки тому він забезпечував свою родину і мав змогу присвячувати час мистецтву. У літературній творчості він проявив себе як класичний романтик. У новелах, повістях «Золотий горщик» (1814), «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» (1819), романі «Еліксир диявола» (1816) світ представлений немов видимий в двох планах: реальному і фантастичному, причому фантастичний постійно вторгається в реальний (феї п’ють каву, чаклунки торгують пиріжками і т. п.). Письменника вабила область таємничого, позамежного: марення, галюцинації, несвідомий страх – його улюблені мотиви. Видатний німецький письменник помер 25 червня 1822 р. у Берліні.

Запропонована електронна виставка знайомить з примірниками видань Гофмана Е. Т. А., що зберігаються у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

До фонду літератури польською мовою потрапили такі твори: «Dyable Eliksyry» («Еліксир диявола») та «Złoty garnek. Bajka nowożytnych czasów» («Золотий горщик. Байка нових часів»). Готичний роман «Еліксир диявола» вийшов друком у Варшаві, 1910 р., з німецької мови перекладений Л. Еміновичем. Вперше роман було опубліковано в 1815 р. в Берліні. Твір стилізовано під популярний в той час готичний роман, проте він певною мірю пародіював цей жанр, і його можна віднести до зрілого романтизму. Значну роль у сюжеті відіграють релігійні мотиви, що загалом не властиво для творчості Гофмана. Почасти це пов'язано з тим, що роман призначався для масового читача. У романі знайшло своє відображення захоплення Гофмана музикою, живописом і архітектурою. Другий твір, що знайдено у фонді літератури польською мовою, «Золотий горщик. Байка нових часів» вийшов в світ у 1907 р. (Варшава-Львів) і перекладений з мови оригіналу Й. Клічинским. Ця історія E. T. A. Гофмана, вперше опублікована у 1814 р., вважається шедевром у творчості письменника. У ній розповідається про пригоди молодого студента Ансельма, якому доводиться зіткнутися з надприродними силами і навчитися відрізняти добро від зла.

До фонду літератури німецькою мовою потрапив примірник багатотомного видання, що вийшов друком у 1821 р. в Лейпцигу, в 11-му томі якого надрукована казка Гофмана «Prinzessin Brambilla» («Принцеса Брамбілла»). Є у фонді примірник видання новели «Das Fräulein von Scuderi» («Міс Скудері»), яка вперше була опублікована у 1819 р. в Берліні і першою з творів Гофмана перекладена російською мовою у 1822 р., а у 1820-х рр. мала чималий успіх у читачів. «Міс Скудері» ‒ літературний твір, героєм якого є серійний вбивця. Також є думка, що це перше в історії детективне оповідання, написане за 19 років до «Вбивства на вулиці Морг» Едгара Алана По. Також у цьому фонді збереглись примірники видань таких творів Ернста Гофмана: «Die Elixiere des Teufels» («Еліксир Сатани». 1908 р.)., «Doge und Dogaresse. Des Vetters Eckfenster: Zwei Erzehlungen» («Дож і Догаресса. Кутове вікно двоюрідного брата: дві історії». 1907 р.) та «Meister Martin der Küfner uns seine Gefellen» («Майстер Мартін Кюфнер і його підмастері». 1903 р.). Вперше останнє оповідання було надруковано у другому томі збірки «Брати Серапіони» у 1819 р. в Берліні.

У фонді бібліотеки Київської духовної академії зберігається багатотомне видання «Gesammelte schriften» («Зібрані твори»), до якого увійшли казки «Die Serapionsbrüder» («Брати Серапіони») та «Nachtstücke» («Нічні оповідання»). Перші чотири томи вийшли друком у 1871 р., наступні два у 1872 р. в Берліні. Вперше ці оповідання були опубліковані у 1817 р. берлінською друкарнею Георга Реймера. Назва збірника «Нічні оповідання» пов’язана з цікавістю Гофмана до «темних сторін» існування – до сфери підсвідомого та ірраціонального.

У фонді «Роки» бібліотеки університету Св. Володимира зберігається примірник видання Е. Т. А. Гофмана «Fantasiestücke in Callots Manier. Blätter aus dem Tagebuche eines reisenden Enthusiasten Mit einer Vorrede von Jean Paul» («Фантазії в дусі Калло. Аркуші із щоденника мандрівного ентузіаста»). Твір вийшов у 1825 р. у Лейпцигу, передмову до нього написав Jean Paul (Жан Поль). «Фантазії в дусі Калло» ‒ перша опублікована книга Е. Т. А. Гофмана, яка вийшла в чотирьох томах у 1814‒1815 рр. Перевидання у двох томах було у 1819 р. Це єдина книга Гофмана, перевидана ще за його життя.

Пропонуємо також ознайомитись зі статтями з двох багатотомних енциклопедій, в яких подано інформацію про Е. Т. А. Гофмана. Ці видання містяться у складі довідкового фонду відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій: «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона». Том 9. (Санкт-Петербург, 1893) та «Большая советская Энциклопелия». Т. 12. (Москва, 1952).

Виставку підготувала науковий співробітник відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ Гуржій І. О.