Євген Коновалець: до 130–річчя з Дня народження.

Працівниками відділу зарубіжної україніки (ВЗУ) Інституту книгознавства (ІК) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського підготовлено електронну книжкову виставку, приурочену до 130-річчя від дня народження полковника Армії УНР, командира Січових Стрільців, коменданта Української Військової Організації, голови Проводу українських націоналістів (1927), першого голови Організації українських націоналістів (ОУН) (з 1929), одного з ідеологів українського націоналізму Євгена Михайловича Коновальця (14 червня 1891 – 23 травня 1938 рр.).

Основу виставки становить література, видана за межами України: праці, написані учасниками подій, статті дослідників української діаспори, пропам'ятні збірники, розвідки іноземними мовами.

У фонді ВЗУ ІК містяться спомини Є. Коновальця «Причинки до історії Української революції» (Б.м., 1948), у яких він прагнув подати факти, що їх було впродовж років або замовчувано, або перекручено. Як комендант Січових Стрільців і голова Стрілецької Ради він мав можливість «пильніше вивчити стрілецьке життя і пізнати взаємини між ними та іншим революційним рухом того часу» (Коновалець Є. Причинки до історії Української революції. Б. м.: Накладом Проводу Українських Націоналістів, 1948. С. 3).

Одним із перших досліджень про діяча є праця П. Мірчука «Євген Коновалець (у 20-річчя смерти)» (Торонто, 1958), в якій з одного боку розглянуто його життя як звичайної людини, а з іншого боку – як полковника в історії нашого народу. Нарис Ю. Бойка «Євген Коновалець і Осередньо-Східні Землі» (На чужині, 1947), присвячений контактам і сприянню лідера у налагодженні зв'язків націоналістичного руху з Центрально-Східною Україною.

За кордоном виходили також збірники, що були присвячені біографічним даним полковника. Передусім, слід згадати видання батька та сина О. Олеся та О. Кандиби «Євген Коновалець: нарис про життя, чин і смерть великого українського патріота», видане у 1948 р., що містить поезію О. Олеся «Терновий вінок», написану під враженням трагічної смерті Є. Коновальця, та нарис О. Ольжича про його життя, що вперше вийшов ще в 1940 р. як підпільне видання ОУН. Однак, найповнішою працею про діяча, що зберігається у фондах ВЗУ ІК, є збірник статей «Євген Коновалець та його доба» (Мюнхен, 1974). У ньому подано різні етапи життя полковника: юнацькі роки, його участь в Українській революції (1917–1921 рр.), Українській Військовій Організації (УВО), Організації Українських Націоналістів (ОУН), міжнародна діяльність, загибель.

Окремо слід відзначити праці «Симон Петлюра – Євген Коновалець» (Б. м., б.р.) та «Дві постаті – одна ідея» (Париж, 1948), які поряд з С. Петлюрою відводять йому роль провідника в розгортанні українського визвольного руху, порівнюючи їх діяльність та трагічну загибель у боротьбі за українську державність. Ці праці, підготовлені з метою популяризації діяча серед широких верств населення, є короткими за змістом і носять пропагандистський характер.

На основі численних спогадів діячів УВО, документів, світлин сучасників подій, написаний В. Мартинцем нарис, що торкаються епохи та розвитку націоналістичного руху впродовж 1920–1929 рр. («Українське підпілля: від У.В.О. до О.У.Н». Б. м., 1949).

Одним із найчисельніших праць, збережених у фонді, є ті, що були видані після загибелі діяча. Наприклад, однією з перших є книга «Євген Коновалець», що була складена ще у серпні 1938 р., але видана лише у грудні 1938 р. Вона містить чимало фактів і світлин про нього від народження і до смерті. Дослідження Кутька Ярослава «Пекельна машина в Роттердамі» (Нью-Йорк–Детройт–Скрентон, 1953), присвячена історії убивства полковника, написана на основі матеріалів і свідчень того часу. Наступною працею є збірник праць різних авторів «Шляхом на Роттердам» (Буенос-Айрес, 1983), підготовлений проф. Є. Онацьким. Метою його було зібрати в одну цілість усі статті про Роттердамську трагедію, що висвітлюють її обставини, та дійових осіб із різних точок зору і дають аналіз цій трагічній сторінці нашої історії.

Значне місце у фондах ВЗУ належить пропам’ятним збірникам, присвяченим пам'яті Є. Коновальця, що виходили у першу, десяту, п'ятнадцяту, двадцяту та інші річниці його смерті. Вони містять світлини, розвідки про життя та діяльність діяча, поезії, театральні постановки, що відбувалися в академіях пам'яті за кордоном.

Великий блок публікацій, присвячених цій видатній постаті та його боротьбі за державність міститься також у часописах, виданих впродовж 1950–х років ХХ ст.–2010–х років ХХІ століття. Серед них: «Авангард» (Нью-Йорк), «Альманах Українського Народного Союзу» (Нью-Джерсі), «Бюллетень Об'єднання Українців у Великій Британії» (Лондон ), «Вільна Україна» (Детройт), «Вісник: квартальник літератури, науки, мистецтва і суспільно-політичного життя» (Нью-Йорк), «Вісник: суспільно-політичний місячник» (Нью-Йорк), «Вісті комбатанта» (Торонто–Нью-Йорк), «Легіонер» (Канберра–Сідней), «Український історик» (Нью-Йорк–Мюнхен) тощо.

На виставці представлені також книги дослідників  інших країн. У них розкрито широкий спектр питань: досліджено діяльність ОУН у Польщі у 1929–1939 рр. (праця Романа Висоцького) та розкрито обставини убивства видатних лідерів українського національного руху – С. Петлюри, Є. Коновальця, С. Бандери. (Murdered by Moscow. London, 1962).

Постать Є. Коновальця знайшла відображення у енциклопедіях та довідниках, працях сучасних дослідників (Сватко Я. Євген Коновалець – творець ОУН. Львів, 2003), документах ОУН та КУН, що були видані в незалежній Україні ( Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів / Редкол.: В. Верига та ін. Київ, 2005. Т. 1.; Київ, 2010. Т. 2.; Конгрес Українських Націоналістів 1929 р.: Документи і матеріали / Упоряд. В. Муравський; ЛНБ і. В. Стефаника; Центр досліджень визвольного руху. Львів, 2006).

Отже, запропонована працівниками ВЗУ ІК електронна виставка дасть можливість зацікавленим користувачам детальніше ознайомитись із літературою фонду, присвяченою життю та діяльності полковника Армії УНР, командира Січових Стрільців,  коменданта Української Військової Організації, першого голови ОУН, одного з ідеологів українського націоналізму – Євгена Михайловича Коновальця.

Молодший науковий співробітник                       К.В. Петриченко

Список літератури до виставки

1. Білинський Ігнат М. Коновалець – державний муж і політик // Вісник: суспільно-політичний місячник. 1979. N 12. С. 6–9.
2. Бл. п. Ольга з Федаків Коновалець // Вісник: суспільно-політичний місячник. 1979. . С. 12.
3. Бойко Ю. Євген Коновалець і Осередньо-Східні Землі. На чужині, 1947. 64 с. 12764 укр.
4. Василяйко І. За Україну, за її волю (До 120–річчя від народження полковника Євгена Коновальця) // Альманах Українського Народного Союзу. 2011. С. 144–158.
5. Вождеві у перші роковини: Є. Коновалець, 1938-1939. Саскатун, 1939. 102 с. 7860 укр.
6. Галичко М. Євген Коновалець // Вісник: суспільно-політичний місячник. 1979. N 5. С. 4.
7. Гікавий М. Сл. п. Мирон Коновалець // Вісник: суспільно-політичний місячник. 1980. N 12. С. 16
8. Гікавий М.Про дії полковника Євгена Коновальця // Вісник: суспільно-політичний місячник. 1978. N 6. С. 7–8.
9. Дві постаті – одна ідея. Париж, 1948. 48 с. 1955 укр.
10. Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів / Редкол.: В. Верига та ін.. Київ: Видавництво імені Олени Теліги. 2010. Т. 2. 1931–1934 / Упоряд. Ю. Черченко; наук.ред. Н. Миронець. 464 с. 1184 пф.
11. Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів / Редкол.: В. Верига та ін. Київ: Видавництво імені Олени Теліги. 2005. Т. 1. 1927–1930 / Упоряд. Ю. Черченко, О. Кучерук. 480 с. 1185 пф.
12. Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів / Редкол.: В. Верига та ін. Київ: Видавництво імені Олени Теліги. 2010. Т. 2. Ч. 1. 1931–1934 / Упоряд. Ю. Черченко, Н. Миронець. 464 с. 1185 пф.
13. Долото Павло Євген Коновалець і ворожі агентури в 30-их роках (Прод. з числа 1/1989) // Авангард: Журнал для молоді ( наука, знання, література, суспільно-політична думка ). 1989. Ч. 2 (197). С. 140–144.
14. Долото Павло Євген Коновалець і ворожі агентури в 30-их роках // Авангард: Журнал для молоді ( наука, знання, література, суспільно-політична думка ). 1989. Ч. Ч. 1 (196). С. 33–37 : іл.
15. Євген Коновалець (про нього). Б. м., б. р. 109 с. 1638 укр.
16. Євген Коновалець в десяту річницю смерти: матеріали до Академії. Б. м., 1948. 23 с. 9260 укр.
17. Євген Коновалець та його доба. Мюнхен: Видання фундації ім. Євгена Коновальця, 1974. 1019 с. 324 укр.
18. Євген Коновалець: в 28-му річницю смерти // Бюлетень Об’єднання Українців у Великій Британії. 1966. N 73. С. 2–3
19. Звернення Проводу ОУН. Євген Коновалець – символ епохи // Вісник: суспільно-політичний місячник. 1978. . С. 1–2.
20. Климишин Микола Полковник Євген Коновалець (Продовж. з попер. числа) // Вісник: суспільно-політичний місячник. 1979. N 4. С. 12–15.
21. Климишин Микола Полковник Євген Коновалець // Вісник: суспільно-політичний місячник. 1979. N 3. С. 3–5.
22. Коваль О. Євген Коновалець на тлі боротьби за державність // Авангард: Журнал для молоді ( наука, знання, література, суспільно-політична думка ). 1963. Ч. 2 (70). С. 31–35.
23. Колісник Р. Павел Судоплатов–вбивця Коновальця // Вісті комбатанта. 2008. Ч 1. С. 54–56.
24. Колодій Ярослав Євген Коновалець – борець за самостійність // Вісті комбатанта. 2008. Ч 1. С. 52–53.
25. Конгрес Українських Націоналістів 1929 р.: Документи і матеріали / Упоряд. В. Муравський; ЛНБ ім. В. Стефаника; Центр досліджень визвольного руху. Львів, 2006. 420 с. 402 пф.
26. Коновалець Є. Причинки до історії Української революції. Б. м.: Накладом Проводу Українських Націоналістів, 1948. 48 с. 6137 укр.
27. Коновалець Євген Михайлович // Провідники духовності в Україні: Довідник / за ред. І. Ф. Кураса. Київ: Вища школа, 2003. 783 с. С. 49–50. 63 пф.
28. Кутько Я. Пекельна машина в Роттердамі. Частина третя: П’ята колюмна Валюха. Н’ю Йорк-Детройт-Скрентон, 1953. 48 с. 7244 укр.
29. Кутько Ярослав Є. Коновалець і його життєписи (В двадцяті роковини його трагічної смерти) // Вільна Україна. 1958. Ч. 19. С. 9–16.
30. Кучерук О. С. Євген Михайлович Коновалець // Енциклопедія Сучасної України. Т. 14: Кол–Кос. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії наук України, 2014. С. 288.
31. Лівчак Богдан. Полковник Євген Коновалець (У 40-ліття смерти) // Вісник: суспільно-політичний місячник. 1978. N 6. С.6–7.
32. Мартинець В. Українське підпілля. Від У.В.О. до О.У.Н. Б.м., 1949. 349 с., LXXVI. 5545укр.
33. Михалко Федір Симон Петлюра та полковник Євген Коновалець // Легіонер: Військово-політичний квартальник Легіону Симона Петлюри. 1990. N 2/14. С. 18–19.
34. Мірчук П. Євген Коновалець (у 20-річчя смерти). Торонто: Ліга Визволення України, 1958. 108 с. 4182 укр.
35. Незабутній Євген Коновалець: відзначення роковин загибелі у Роттердамі 23 травня 1998 року // Вісник: квартальник літератури, науки, мистецтва і суспільно-політичного життя. 1998. N 3. С. 185–189.
36. Олесь О.–Кандиба О. Євген Коновалець: нарис про життя, чин і смерть великого українського патріота. Б. м.: видавництво «Український Патріот», 1948. 31 с. 6198 укр.
37. Онацький Є. Шляхом на Роттердам. Буенос-Айрес: Видавництво Юліяна Середяка, 1983. 181 с. 1761 укр.
38. По слідах Полк. Євгена Коновальця в Зашкові // Володимир Р. Живі в моїй пам'яті: Профілі відомих і невідомих громадян. Victoria, Kansas (USA) – Київ – Ніжин: Library of Congress, 1998. 320 с. С. 31–38. 12339 укр.
39. Рожка Осип Євген Коновалець [У 50-ліття Роттердамської трагедії] // Авангард: Журнал для молоді ( наука, знання, література, суспільно-політична думка ). 1988. Ч. 1–2 (192–193). С. 34–40: іл.
40. Сватко Я. Євген Коновалець – творець ОУН. Львів: Галицька видавнича спілка, 2003. 64 с. 145 пф
41. Симон Петлюра. Євген Коновалець. Б.м.: Б. в., б. р. 14 с. 14434 укр.
42. Славному з славних: В п’ятнадцяті роковини смерти Полк. Євгена Коновальця 1938–1953. Париж: б. в., б. р. 58 с. 14346 укр.
43. У перші роковини [Вождеві у перші роковини. Є. Коновалець 1938–1939]. Саскатун: Накладом Українського Національного Об'єднання Канади, 1939. 103 с. 7860 укр.
44. Фундація для дослідів життя і діяльности полк. Є. Коновальця] // Український історик. 1966. № 1–2 (9–10). С. 134.
45. Roman Organizacja Ukraińskich Nacjonalistów w Polsce w latach 1929-1939: geneza, struktura, program,ideologia. Lublin: Wydawnictwo uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 2003. 433 s. 11985 укр.
46. Murdered by Moscow: Petliura–Konovalets–Bandera. London: Published by Ukrainian Publishers Limited, 1962. 75 p. 7014 укр.