Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту Книгознавства НБУВ містить в своїх фондах польськомовні періодичні видання, друковані у ХІХ – на початку ХХ ст. в Польщі, Литві, Україні та Росії. За мовною ознакою така періодика була об’єднана в бібліотечний ресурс, який налічує близько 17 500 одиниць зберігання, є універсальним за тематичним складом та організований за алфавітно-форматною системою.

На шпальтах таких видань відбивався і фіксувався історичний час з усіма його найхарактернішими ознаками: суспільно-соціальним та економічно-правовим статусом, рівнем матеріального і духовного розвитку, формуванням національної самосвідомості особистості, угрупувань, партій, течій, кіл, конфесій, та, що найцінніше, прагненням до незалежності польського народу. Завдяки цьому періодичні видання польськомовного фонду даного періоду умовно можна розподілити за такими тематичними групами: 1) суспільно-політичні – «Ateneum» (Waszawa), «Biblioteka polska» (Sanok), «Dziennik handlowy i ekonomiczny» (Warszawa), «Dziennik praw» (Warszawa), «Dziennik wilenski» (Wilno), «Gazeta Warszawska» (Warszawa), «Kraj» (Petersburg), «Kurier Warszawski» (Warszawa), «Myśl polska» (Lwów), «Przegląd historyczny» (Warszawa), «Tygodnik Іlustrowany» (Warszawa) та інші; 2) релігійні – «Alleluja» (Warszawa), «Bibljoteka parafialna» (Warszawa), «Głos serca Jezusowego» (Warszawa), «Przegląd katolicki» (Warszawa), «Ruch chrześciańsko-społeczny» (Poznań) та інші; 3) науково-освітні – «Bibliografia polska» (Kraków), «Bibljoteka naukowa» (Warszawa), «Biblioteka naukowego zakładu imienia Ossolińskich» (Lwów), «Biblioteka warszawska» (Warszawa), «Ćwiczenia naukowe» (Warszawa), «Eоs» (Lwów), «Głos nauczyciela» (Moskwa), «Młodzież» (Kijów), «Muzeum» (Lwiw), «Nowe tory» (Warszawa), «Nowe Życie» (Warszawa), «Przewodnik naukowy i literacki» (Lwów), «Przyjaciel dzieci» (Warszawa), «Rodzina i szkola» (Lwów), «Świat» (Warszawa)та інші; 4) літературно-мистецькі – «Chimera» (Warszawa), «Echо literacko-artystyczne» (Warszawa), «Museion» (Kraków), «Pamiętnik literacki» (Lwów), «Sfinks» (Warszawa) та інші; 5) галузеві – «Bartnik Postępowy» (Lwów), «Biblioteczka rolnicza» (Warszawa), «Biblioteka umiejętności lekarskich» (Warszawa), «Dziennik rządowo-ekonomiczno-handlowy» (Warszawa), «Ekonomista» (Warszawa), «Gazeta cukrownicza» (Warszawa), «Kosmos» (Lwów), «Ognisko» (Warszawa), «Pamiętnik historyczno-polityczno-ekonomiczny» (Warszawa), «Rolnik» (Lwów) та інші.

Пробудження народних мас та формування конституційних свобод у ХІХ ст. зумовили розширення поліграфічної бази Польщі, розвиток польської журналістики, публіцистики та видавничої справи, збільшення попиту на наукові, літературні часописи та газети у Варшаві, Познані, Кракові та Львові. Серед преси цього періоду варто відзначити одну з перших газет – «Gazeta Warszawska», засновану ще у 1774 р. Стефаном Луцкіною, яка виходила регулярно аж до 1939 р. Газета виступала з різкою критикою філософів Просвітництва (в першу чергу Вольтера і Руссо), проти масонства, зубожіння суспільного життя.

«Kurier Warszawski» (Варшава, 1821–1939 рр.) – щоденна газета, пов’язана з християнсько-національною партією, яка була популярною серед державних службовців та інтелектуального шару столиці у міжвоєнний період. Кур'єр заснував Бруно Кічинський. Він вважався творцем першої прес-групи, опублікувавши багато літературних та політичних матеріалів.

Польське (або Січневе) повстання 1863–1864 рр. дало значний поштовх розвитку національного самоусвідомлення. Безліч повстанців подалися в еміграцію і утворили потужну діаспору, яка всіляко продовжувала допомагати революційним процесам. Повстання стало ще одним кроком на шляху національної консолідації і сприяло зростанню суспільної свідомості поляків усіх польських регіонів. Періодична преса в цей період зайняла керівну ланку. Кількість газет і журналів з роками зростала, на їхніх шпальтах проповідувалися нові ідеї. Преса була інструментом впливу на розвиток суспільної думки.

Поява в пресі польського суспільно-політичного тижневика «Kraj» стала важливим переломним явищем у житті петербурзької Полонії. Публікувався у 1882–1909 рр. у Петербурзі і був головним органом польської поміркованої партії, яка прагнула до збереження і розвитку польської національності. Його засновниками та редакторами були Влодзімієр Спасович та Еразм Пільц (редактор до 1906 р.).

Також на увагу заслуговує «Tygodnik Ilustrowany» – польський літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований щотижневий журнал, який виходив у Варшаві у 1859–1939 рр. У журналі висвітлювалися найважливіші суспільні події, біографії знаменитих людей, пам'ятники і національні святині, подорожі, публікувалися романи і поезії, містилися огляди образотворчого мистецтва, літератури, науки, сільського господарства, промисловості, народного мистецтва, археології і т. д. Тижневик зіграв важливу роль у розвитку польської графічної ілюстрації. Ілюстраторами в ньому працювали В. Герсон, Х. Піллаті, Ф. Костшевський, Ф. Тегаццо, С. Рейхан, Ф. Бжозовський, М. Андріоллі.

Важливою була поява журналу «Ateneum» (Варшава, 1876–1901 рр.), призначеного інтегрувати науковців з різних галузей, забезпечувати освіту суспільству. Засновником журналу був Ігнацій Барановський, а редакторами: Герман Бенні, Влодзімієр Спасович, Пьотр Хмеловський, Станіслав Видзга, Теодор Єске-Чойнський та Ігнацій Хржановський. «Ateneum» друкував статті з філософії, психології, польської історії, мистецтва, а також огляди та літературні тексти.

Польський щомісячний літературно-науковий журнал «Biblioteka warszawska» (Варшава, 1841–1914 рр.) позиціонував себе як ліберальне видання присвячене науці, мистецтву і промисловості.

Часопис «Kosmos» польського товариства природознавців ім. Коперника у Львові надавав можливість не тільки отримати інформацію про найновіші досягнення тогочасної науки, а й оприлюднити результати власних наукових здобутків. Видання розпочалося у 1876 р. і безперервно виходить донині.

Навчально-просвітницький тижневик для молоді «Przyjaciel Dzieci» (Варшава, 1851–1914 рр.) вважався одним з популярних, відігравав важливу роль у домашньому навчанні, допомагав вивчати польську історію та географію. У ньому були викладені статті з історичних, біографічних, екскурсійних та наукових тем.

Літературно-мистецький журнал «Chimera», який виходив впродовж 1901–1907 рр. в Варшаві під редакцією Зенона Пшесмицького, друкував твори цілої плеяди знаменитих польських письменників, поетів і критиків того періоду. У «Chimera» були опубліковані переклади провідних європейських письменників: Ш. Бодлера, П. Верленa, С. Малларме, Ф. Ніцше та ін.

«Rolnik: czasopismo dla gospodarzy wiejskich» – часопис для сільських господарів, який видавався протягом 72 років (1867–1939 рр.). Статті були написані на основі практичних дослідів у господарствах Галичини.

Польськомовні періодичні видання є одним із джерел інформації, яке допомагає розкривати основні тенденції взаємодії в суспільстві, проводити історичну реконструкцію шляхів його розвитку, здійснювати аналіз важливих аспектів державотворення, освіти, науки і культури, окреслити зміст національних проблем і шляхи їх вирішення.

Наразі триває робота щодо остаточного впорядкування фонду польськомовної періодики відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій для подальшої публікації електронного каталогу цього зібрання на сторінці відділу.

Виставку підготувала провідний бібліотекар Семененко В. В.