Науковий спадок Дмитра Івановича Багалія у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колецій Інституту книгознавства НБУВ (до 160-річчя від дня народження вченого)

7 листопада виповнюється 160 років від дня народження Дмитра Івановича Багалія (1857–1932) – українського історика, археолога, бібліографа, бібліотекознавця та громадського діяча.
Закінчив із золотою медаллю Другу київську гімназію (1876‎ р.). З 1876 р. студент історико-філологічного факультету Київського університету св. Володимира. Через участь у студентській демонстрації другий семестр свого першого університетського року Дмитро Іванович закінчував у Харкові. У 1878 р. побачила світ його перша наукова праця "История Льва Диакона как источник для русской истории". У 1880 р. закінчив Київський університет св. Володимира і залишився там для підготовки до професорського звання (тогочасна аспірантура). У 1882 р. захистив підготовлену під керівництвом В. Б. Антоновича магістерську дисертацію "История Северской земли до половины XIX столетия". У 1883 р. Д. І. Багалія було обрано штатним доцентом російської історії в Харківському університеті. Того ж року він вступив до історико-філологічного товариства при університеті та працював завідуючим Харківського історичного архіву. З 1887 ‎ р. Дмитро Іванович – професор історії Харківського університету, а у 1906–1911 рр. – його ректор. Під час громадянської війни брав активну участь у створенні та діяльності Української Академії наук, а саме – з 1918 р. голова історико-філологічного відділу УАН і фактично друга фігура в Академії наук після В. І. Вернадського. У 1919 р. Д. І. Багалій був у складі Тимчасового комітету для заснування Всенародної (Національної) Бібліотеки України. У 1922 р. очолив наукову-дослідну кафедру історії України (в 1930 р. кафедру реорганізовано в Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Багалія). Вчений очолив також створений в 1926 р. науково-дослідний Інститут Тараса Шевченка. Наукова спадщина Д. І. Багалія увійшла до золотого фонду української культури, він автор близько 500 наукових праць.
Дмитро Іванович відомий своєю громадською діяльністю (учасник українських студентських гуртків і Старої громади, депутат І Державної Думи, Харківський міський голова, засновник першої української гімназії в Харкові (1917 р.) тощо). Також добре відомий вагомий внесок Д. І. Багалія у розвиток культури, архівознавства, музеєзнавства, і, особливо, бібліотечної справи України. Діяльність Дмитра Івановича завжди була пов’язана з розбудовою українських бібліотек. На межі двох століть (з 1893 по 1906 рр.) вчений очолював Харківську громадську бібліотеку, під час свого ректорства опікувався справами бібліотеки Харківського університету. Д. І. Багалій активно включився не тільки в роботу Академії Наук, але й став одним із фундаторів Всенародної бібліотеки України при УАН. Паралельно з адміністративною, організаторською роботою складав окремі розділи з української і російської історії каталогу "desiderata".
Одночасно Д. І. Багалій очолював бібліотеку ім. В. Б. Антоновича історико-філологічного відділу ВУАН і доклав чимало зусиль для її поповнення книжковими зібраннями свого вчителя – В. Б. Антоновича, а також О. О. Потебні, В. С. Іконнікова. Власну бібліотеку Д. І. Багалія, що налічувала близько 7000 томів, серед яких було чимало раритетів, після смерті вченого було передано Харківському інституту народної освіти, згодом частина книг була перевезена до Київського інституту літератури, інша – залишилась у Харкові. Через різноманітні історичні обставини, бібліотеку, яку збирав Дмитро Іванович все своє життя, як цілісну колекцію, насьогодін втрачено.
На виставці, присвяченій 160-річчю від дня народження видатного українця – Дмитра Івановича Багалія, представлені фотокопії титульних сторінок наукових праць вченого, що зберігаються у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ.
Репрезентовано також фотографії дарчих написів Дмитра Івановича, які допомагають простежити наукові та творчі контакти вченого.

Список використаних джерел та літератури:
1. Автобіографія // Юбілей. зб. на пошану акад. Д. І. Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п’ятдесятих роковин наук. діяльності. Київ, 1927;
2. Багаліївський збірник : академік Д. І. Багалій та бібліотечна справа України : наук. ст. та матеріали / М-во культури і туризму України, Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; уклад. О. П. Куніч ; редкол.: В. Д. Ракитянська та ін. – Електрон. текст. дані (1 файл : 101 Мб). – Харків : САГА, 2008 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2011);
3. Герасименко Н. О. Багалій Дмитро Іванович // Енциклопедія історії України Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – Київ : Наукова думка, 2003. – С. 159–161.

Виставку підготувала с. н. с. відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ, канд. іст. наук. Т. Є.Мяскова.

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська, 62; 3-й поверх, приміщення № 307-3.
+38 (044) 234-0245 (відділ)
+38 (044) 235-4196 (пункт запису читачів)
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)