Електронна експозиція архівних документів до 130-річчя від дня народження Євгена Самійловича Бурксера – видатного українського геохіміка, члена-кореспондента НАН України

Поділитися: 

Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського презентує електронну експозицію архівних документів до 130-річчя від дня народження Євгена Самійловича Бурксера – видатного українського геохіміка, члена-кореспондента НАН України, на якій експонується 35 оригінальних документів з особового фонду вченого (ф. № 27, 438 справ за 1907–1965 рр.).

Є. С. Бурксер (1887, Одеса –1965, Київ) був засновником та керівником радіологічної лабораторії при Одеській філії Російського технічного товариства ( 1910–1926), де вперше в Російській імперії було розпочато вивчення радіоактивності об’єктів природи. Ініціював створення Одеського інституту прикладної хімії та радіології. У 1925 р. Є. С. Бурксера обрано членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук та призначено директором організованого ним у Одесі Науково-дослідного хіміко-радіологічного інституту (1926–1932). З 1932 р. учений працював заступником директора з наукової роботи Інституту рідкісних металів. За допомогою розроблених під керівництвом Є. С. Бурксера методик було налагоджено отримання торію, цезію та рідкісноземельних елементів із вітчизняної сировини. У 1935 р. Є. С. Бурксер розпочав вивчення міграції солей через атмосферу, що поклало початок аерогеохімічним дослідженням. У 1938 р. науковця запрошено до Києва та призначено завідувачем відділу геохімії Інституту геологічних наук АН УРСР (1938–1961). Під час Другої світової війни вчений організував в Уфі виробництво хімічних препаратів для потреб оборонної промисловості. У 1961 р. в Інституті геологічних наук АН УРСР під керівництвом Є. С. Бурксера був створений перший в Україні відділ абсолютного віку гірських порід і ядерної геохронології. Євген Самійлович опублікував понад 300 наукових праць, що стосуються геохімії гірських порід, мінералів водоймищ і джерел, хімії й технології рідкісних та розсіяних елементів, історії геохімічних досліджень. Паралельно з науковою діяльністю весь час викладав у вищих учбових закладах Одеси та Києва.

В експозиції представлено архівні документи з особового фонду Є. С. Бурксера: автографи наукових праць, особові документи, фотографії вченого та ін. Серед експонованих документів особливе місце належить двом автографам академіка В. І. Вернадського за 1939 р.

З електронною експозицією можна ознайомитися за посиланням: http://www.nbuv.gov.ua/node/3647/edit.

Безпосередньо з документами фонду можна ознайомитися за адресою: Інститут архівознавства НБУВ вул. Володимирська 62, к. 416, тел. для довідок 288-14-31.

Провідний редактор

Інституту архівознавства НБУВ

І. Г. Кіржаєва

Фотоматеріали: 

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 4-й поверх, к. 416;
надання архівних довідок - 1-й поверх, к. № 104.
9.15 - 18.00 (понеділок - п’ятниця)

Контактна інформація