Проблематику історико-біографічного виміру Української революції 1917-1921 років обговорили на тринадцятих біографічних читаннях в НБУВ

Поділитися: 

У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулися щорічні біографічні читання, які Інститут біографічних досліджень НБУВ та Українське біографічне товариство традиційно організовують на вшанування пам’яті засновника і першого директора Інституту професора Віталія Сергійовича Чишка.

Тематику цьогорічних, тринадцятих, біографічних читань визначила знакова дата – 100-річчя Української революції 1917-1921 років, що відзначається на державному рівні. Тема «Українська революція (1917-1921 рр.): історико-біографічний вимір» привернула увагу багатьох дослідників з різних установ і регіонів України – до програми читань увійшли більше тридцяти наукових доповідей та повідомлень.

Безпосередню участь у тринадцятих біографічних читаннях взяли провідні вчені (біографісти, історики, книгознавці) Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та академічних інститутів НАН України (Інститут історії України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка), науковці з вищих навчальних закладів (Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського (Київ), Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка), молоді дослідники, а також представники провідних вітчизняних бібліотечних та архівних установ – Національної історичної бібліотеки України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та ін.

З вітальним словом до учасників зібрання звернувся директор Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, генеральний директор НБУВ, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Володимир Попик. Окресливши наскрізні проблеми наукових досліджень революційних подій В Україні початку ХХ ст.. в ретроспективі розвитку вітчизняної біографіки, Володимир Попик загострив увагу присутніх на надзвичайно важливій і повчальній, за його словами, темі – «людини в Революції і після неї» – цілісного людського образу Української революції.  «Дуже важливо глибоко осмислити події Української революції через людські виміри, крізь долі наших співвітчизників. Зрозуміти їхню готовність чи неготовність до того масштабного історичного зламу, який відбувся на їхніх очах і за їхньою участю. Зрозуміти, що усі вони увійшли в революцію одними, а вийшли зовсім іншими. Тож, біографістика має бути зосереджена на людині, її внутрішньому світові, на її векторі в історичному русі. І хоча українськими вченими вже зроблено й опубліковано багато, для біографістів тут є ще велике неоране поле», – зауважив вчений.

Жваве зацікавлення в аудиторії викликав виступ провідного наукового співробітника відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктора історичних наук, професора Лариси Буряк. Окреслюючи штрихи психологічного портрета на тлі Української революції 1917–1921 років маловідомої постаті одного із фундаторів Всенародної бібліотеки України (нині Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського), завідувача відділу рукописів Гната Павловича Житецького, доповідач звернулася до концепту «біографічний світ» в традиції «психологічної біографії». За цими методами, на її думку, майбутнє біографічних досліджень. Водночас, у присутніх виникло питання: «Чи може історик братися за створення психологічної біографії, чи це справа фахівців психологічної сфери?». Після дискусій питання лишилось відкритим.

Ще одна постать із когорти історичних особистостей НБУВ – першого історика української бібліографії, завідувача відділу україніки у Всенародній бібліотеці України Михайла Ілліча Ясинського – постала у доповіді кандидата історичних наук, доктора філософії, докторанта Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Валентини Петрикової, де йшлося  про витоки революційності в методології історії української бібліографії вченого, його психологічні злами і розчарування.

Перспективи і складнощі видання творчої спадщини дипломата УНР Ольгерда-Іполита Бочковського порушив у своєму виступі завідувач відділу джерелознавства нової історії України Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук Ігор Гирич.

Повернути Україні українські імена  – такий лейтмотив виступу доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Лесі Генералюк. Характеризуючи погляди Максиміліана Волошина на витоки трагедій 1917–1922 років, дослідниця зазначила про те, що його ім’я несправедливо експлуатується Росією, позаяк «реальна біографія Максиміліана Волошина абсолютно не відповідає біографії, написаній російськими волошинознавцями». Ця теза знайшла підтвердження і в огляді меморіальної бібліотеки Максиміліана Волошина, який представив присутнім старший викладач Інституту слов’янської філології і журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (Київ), кандидат філологічних наук Ігор Левічев.

Про долі українських пасажирів «філософського пароплаву» йшлося у виступі провідного наукового співробітника відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, кандидата історичних наук Світлани Ляшко.

Науковий співробітник відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, канд. іст. наук Ігор Стамбол поділився своїми розвідками щодо впливу Української революції 1917–1921 років на долі учасників «Братерства Тарасівців».

Особливості історико-біографічних студій революційних подій в Україні початку ХХ ст. на регіональному рівні представила доцент кафедри історії України Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук Тамара Демченко, поділившись результатами роботи з укладання у співпраці з завідувачем відділу краєзнавства Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка Іриною Кагановою вибраної бібліографії про діячів Української революції доби Центральної Ради на Чернігівщині. У доповнення до цього, провідний науковий співробітник відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктор історичних наук, професор Сергій Міщук охарактеризував  історико-біографічний вимір Української революції 1917–1921 рр. на Волині. 

З повідомленням «Родина Грінченків і «жіноче» питання у загальному соціокультурному контексті початку ХХ ст..» виступила аспірант Київського університету імені Бориса Грінченка Ірина Яковлева.

Підсумовуючи біографічні студії, професор Володимир Попик висловив задоволення конструктивністю дискусії навколо важливих питань біографістики в контексті досліджень революційних подій початку ХХ ст, відзначив цікаві і змістові доповіді доповідачів, закликав дослідників у своїх розвідках вдаватися до глибинного аналізу сучасного українського соціуму через призму людських доль, людського потенціалу.

На завершення В.Попик подякував усім присутнім за участь у читаннях і запевнив, що всі заявлені до Тринадцятих біографічних читань  доповіді будуть опубліковані у черговому випуску збірника наукових праць «Українська біографістика».

Лідія Поперечна, 
н.с. Інституту бібліотекознавства
Фотоматеріали: 

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, к.125.
+38 (044) 288-1384
ibd@nbuv.gov.ua
9:15 до 18:00 (понеділок - п’ятниця)

Контактна інформація