М. І. Пирогов – засновник військово-польової хірургії

«Усі ті, хто готується бути корисними громадянами, мають спочатку навчитися бути людьми» Пирогов М. І. Микола Іванович Пирогов (1810–1881) – визначний вітчизняний лікар і вчений, педагог і суспільний діяч; один з фундаторів хірургічної анатомії й анатомо-експериментального напрямку в хірургії, військово-польовій хірургії, організації тактики медичного забезпечення військ, член кореспондент Петербурзької академії наук (1847), почесний член і почесний доктор багатьох вітчизняних і іноземних університетів і медичних товариств. Народився у Москві, у сім’ї військового чиновника. Початкову освіту здобув удома, у 1822–1824 рр. навчався у приватному пансіоні В. С. Кряжева, після чого вступив до Московського університету на медичний факультет. Після закінчення (1828) продовжив навчання в Дерпському університеті (Тарту, Естонія), в якому блискуче захистив докторську дисертацію, у віці 26 років був обраний професором цього ж університету. Стажувався (1836–1841) у німецьких і французьких університетах та клініках, працював в лікарнях Риги та Дерпту. Професор кафедри хірургії Петербурзької медико-хірургічної Академії (1841–1856), де створив першу в Росії хірургічну клініку, досліджував використання ефірного наркозу під час операцій. Одночасно був директором заводу медико-хірургічних інструментів, запрошувався консультантом до Петербурзьких лікарень. У 1847 р., з метою перевірки у польових умовах розроблених ним операційних методів, відправився до діючої армії на Кавказ. Під час Кримської війни (1853–1856) був головним військовим хірургом Севастополю. Вперше в історії медицини замінив в польових умовах перев’язки бинтами, просоченими крохмалем, на гіпсові (1854), які мали переваги при лікуванні будь-яких переломів; залучив сестер милосердя для догляду за пораненими у фронтових умовах (1855). У подальшому, в якості консультанта з військової медицини та хірургії, перебував на фронтах франко-прусської (1870–1871) та російсько-турецької (1877–1878) воєн. Багато уваги приділяв організації евакуації поранених з поля бою та транспортуванню їх до перев’язочних пунктів, ініціював введення до штату військових частин спеціальних санітарів-носіїв (1869), завдяки цій новаторській методиці було врятовано тисячі і тисячі людських життів. Першим запропонував розподіл території країни та тилу діючої армії на евакуаційні райони, у кожному рекомендував створити евакуаційну комісію. Був попечителем Одеського (1856) та Київського навчальних округів (1858–1861). Він виступав за автономію університетів і загальну початкову освіту. Саме завдяки Миколі Івановичу в Києві вперше в Росії були започатковані недільні школи, сталося це 1859 р. коли відкрили медичну клініку університету Св. Володимира. Керував навчанням молодих російських лікарів за кордоном (1862–1866), оглядав пораненого народного героя Італії Джузеппе Гарібальді (1862), який одужав завдяки інноваційній методиці М. І. Пирогова. З 1866 р. Микола Іванович більше часу проводив у своєму родовому маєтку Вишня (нині місто Вінниці), в якому займався написанням медичних наукових праць. Зі свого маєтку М. І. Пирогов двічі виїздив на театри бойових дій за кордон на запрошення Товариства Червоного Хреста. Помер М. І. Пирогов у 1881 р., був забальзамований за новітньою методикою професора Д. І. Виводцєва і похований у фамільному склепі. Дана виставка презентує фотокопії титульних сторінок видань праць М. І. Пирогова російською і німецькою мовами з бібліотеки Київського університету Св. Володимира, яка нині зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ. Подані примірники мають печатки як вище названої книгозбірні, так і попередніх їх власників, а деякі з них – і дарчі написи. Виставку підготувала м. н. с. відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Афанасьєва З. Б.

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська, 62, 3-й поверх, приміщення № 307-3.
+38 (044) 234-02-45 (відділ)
+38 (044) 235-41-96 (пункт запису читачів)
Інститут книгознавства