Михайло Флегонтович Владимирський-Буданов (1838–1916) – доктор російської історії, ординарний професор історії російського права у Київському університеті Св. Володимира, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1903). Син сільського священика, початкову освіту здобув у Тульській духовній семінарії, після її закінчення навчався у Київській духовні академії, а потім – на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира, який закінчив у 1864 р. Написав дисертацію «Німецьке право в Польщі та Литві» (1868), через рік захистив її зі ступеню магістра і отримав також Уваровську премію [ Уваровська премія заснована у 1856 р. на честь графа С. С. Уварова і присуджувалась переважно за наукові праці з російської історії. Сергій Семенович Уваров, граф (1786-1855) – російський антикознавець, державний діяч, Міністр народної освіти (1833-1849), дійсний таємний радник, почесний член (1811) та Президент Петербурзької академії наук (1818-1855), дійсний член імператорської Російської академії (1831)]. Початок педагогічної діяльності вченого припадав на студентські роки, коли він разом із гуртом однодумців викладав в одній із недільних шкіл Києва. По закінченні університету вчений проходив практику на Педагогічних курсах в Другій київській гімназії та викладав історію і географію у кадетському корпусі. Певний час М. Ф. Владимирський-Буданов був приватним викладачем Павла Галагана. Після захисту магістерської дисертації працював у Демидівському Юридичному Ліцеї в Ярославлі (1870). Після захисту докторської дисертації «Держава і народна освіта в Росії XVII ст.» у Харківському університеті (1874) був призначений на посаду ординарного професора Київського університету по кафедрі історії російського права (1875), де читав лекції до 1915 р. Протягом своєї науково-педагогічної діяльності Михайло Флегонтович посідав декілька посад – з 1882 р. був головним редактором «Київської тимчасової комісії для розбору давніх актів» (Археографічної комісії), Головою історичного товариства Нестора-літописця (1887–1893). Значною мірою наукові інтереси М. Ф. Владимирського-Буданова зосереджувалися у сфері історії та історії права литовсько-руської держави. Вчений разом з Ф. І. Леонтовичем (1833–1910) – доктором державного права, ректором Новоросійського (Одеського) університету був засновником Київської історико-юридичної школи (Школи істориків західно-руського права). Експоновані книжки походять з бібліотеки Київського університету Св. Володимира та мають дарчі написи, а нині зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ. Виставку підготувала м. н. с. відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Афанасьєва З. Б.