Завершили роботу XXVI читання академіка В.І. Вернадського

Поділитися: 

У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулися XXVI читання академіка В.І. Вернадського «Розвиток науки – стратегія забезпечення майбутнього». У заході взяли участь науковці НАН України, дослідники творчої спадщини великого вченого, аспіранти, студенти, бібліотекарі.

Із вітальним словом до присутніх звернувся Володимир Ємельянов, перший заступник головного вченого секретаря НАН України, чл.-кор. НАН України, заступник голови Комісії НАН України з розробки наукової спадщини академіка В.І. Вернадського. Він підкреслив, що наукова спадщина Володимира Вернадського посідає особливе місце в безмежжі світової науки і культури, а читання, які щорічно відбуваються в стінах провідної бібліотеки країни, допомагають розширювати й поглиблювати наше пізнання цієї спадщини, живлять сучасних науковців новими ідеями.

Генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, чл.-кор. НАН України Володимир Попик зазначив, що проблема, якій присвячено XXVI читання академіка В.І. Вернадського, перебуває в самому центрі уваги вітчизняного наукового співтовариства: «Сучасна наука все менше замикається на суто теоретичному знанні, все більше стає наукою високих технологій, які ґрунтуються на фундаментальних, а не на прикладних дослідженнях. Обов’язок вчених полягає в тому, щоб зробити розуміння цих закономірностей загальним, повернути вітчизняну науку зі шляху країн "третього світу" на шлях науково-технічного прогресу».

За словами Володимира Попика, у реалізації стратегії ефективної розбудови української науки величезну роль відіграє Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. «Свою роль бібліотека вбачає у формуванні великих баз даних наукової інформації, впровадженні новітніх інтелектуальних технологій обробки інформації, розвитку співробітництва з провідними світовими інформаційними корпораціями та науковими центрами, вихованні у молодих науковців культури грамотного використання світової наукової інформації», – наголосив генеральний директор НБУВ.

Погляди В.І. Вернадського на роль науки в цивілізаційному прогресі проаналізував у своїй доповіді Олексій Онищенко, радник Президії НАН України, академік НАН України, заступник голови Комісії НАН України з розробки наукової спадщини академіка В.І. Вернадського.

Зокрема акад. Олексій Онищенко зазначив, що Володимир Вернадський стверджував: багатство країни формується завдяки двом чинникам: наукова робота і праця, однак лише наука може вирішувати масштабні питання. Тому завдання держави полягає не в організації державної науки, а в допомозі науковій творчості нації, розвитку науки, що дасть можливість створити стійке, стабільне суспільство. В.І. Вернадський писав: «Я вважаю, що та країна, той народ, який це зрозуміє, вийде сильним, могутнім і щасливим із кризи, яку переживає. Той же, який це не усвідомлює – є народ приречений».

Олексій Онищенко зауважив, що сьогодні, як і сто років тому, питання кризи в державі та науці активно дискутується. Шляхи подолання цієї кризи можна знайти в далекоглядних твердженнях Володимира Вернадського: «Чим важчим і гіршим є економічний стан країни, тим рішучіше слід ставати на шлях спрямування величезних матеріальних засобів на створення народного багатства, неминучою передумовою якого є наукове знання <> У складних умовах соціальних трансформацій <…> поєднання соціальної та наукової творчості – це той шлях, який забезпечує успіх <> Соціальний досвід нашого масштабу може бути вдалим, якщо до його проведення будуть залучені не лише люди, з величезної волею, а й люди науки, люди розуму, знання і таланту. Наукові досягнення повинні використовувати сповна».

Ігор Ємельянов, директор Національного науково-природничого музею НАН України, чл.-кор. НАН України доповів про внесок В.І. Вернадського в розвиток природничої музеєлогії. Він зауважив, що формування науково-природничих колекцій у нашій країні нерозривно пов’язано з Володимиром Івановичем Вернадським. Працюючи в Петербурзі, Володимир Вернадський створив геологічний і мінералогічний музеї. Тож, повернувшись до України вчений став ініціатором створення наукових установ природничого спрямування: Інституту мінералогії, мінералогічного, геологічного, палеонтологічного, ботанічного і зоологічного музеїв.  

Доповідач зазначив, що нині геологічний, палеонтологічний, зоологічний і ботанічний музеї об’єднані в єдиний комплекс – Національний науково-природничий музей НАН України, головним завданням якого є проведення фундаментальних і прикладних досліджень за пріоритетними напрямами природничих наук; створення, збереження та поповнення фондових та експозиційних природничих колекцій; проведення науково-освітньої, культурно-просвітницької роботи; сприяння науковому прогресу та популяризація наукових знань у суспільстві.

Із новими фундаментальними виданнями та архівними знахідками, пов’язаними з В.І. Вернадським, учасників читань ознайомила Лідія Яременко, директор Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, канд. іст. наук.

У своєму виступі доповідач охарактеризувала окремі видання, підготовлені українськими й російськими дослідниками, зосередивши увагу присутніх на працях:

  • що безпосередньо стосуються В.І. Вернадського («Вибрані наукові праці академіка В.І. Вернадського» у 10-ти томах (НБУВ, 2011–2012); «В.И. Вернадский. Собрание сочинений в 24 томах» (РАН, 2013); «Духовний мир В.И. Вернадского» (В.И. Спирова-Дрягина, 2013) та ін.)
  • що висвітлюють громадську діяльність В.І. Вернадського («Представники України в Державній раді Російської імперії 1906–1917 років» (О.В. Зінченко, 2013) та ін.);
  • що стосуються досліджень біосферно-ноосферної проблематики вчення В.І. Вернадського («Социально-политические аспекты ноосферних учений (И.А. Козиков, 2012); «Учение В.И. Вернадского о биосфере и ноосфере (В.П. Казначеев, 2010) та ін.);
  • що присвячені родинним зв’язкам, родоводу вченого («В.І. Вернадський та В.Г. Короленко: у поєднанні доль і поглядів (В.М. Самородов та ін., 2013);
  • що презентують документи і матеріали самого В.І. Вернадського та про нього («Вернадский Владимир Иванович. Философские мысли натуралиста» (2013); «Письма Я.В. Самойлова В.И. Вернадскому, 1897–1921» (НАН України, 2013).

Лідія Яременко наголосила, що всі означені видання є у фондах НБУВ і будуть корисними науковцям не лише з точки зору дослідження наукових і суспільних поглядів В.І. Вернадського, а й для поглиблення уявлень про численні питання з історії України кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., становлення, формування та розвитку української науки.

Учасники заходу також мали можливість ознайомитись з книжково-документними експозиціями до XXVI читань академіка В.І. Вернадського.

Прес-служба НБУВ

 

Фотоматеріали: 

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 4-й поверх, к. 416;
надання архівних довідок - 1-й поверх, к. № 104.
9.15 - 18.00 (понеділок - п’ятниця)

Контактна інформація