Освіта для незрячих. Чим можуть допомогти бібліотеки?

Поділитися: 

13 травня 2015 року в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбувся навчальний семінар «Сучасні інформаційні системи для українських користувачів з вадами зору». Захід було проведено в рамках науково-освітнього проекту зі створення першої української daisy-бібліотеки силами Львівського обласного осередку всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів – УСІ» у партнерстві з «Svefi  Academy» (Швеція) і Міністерством культури України.

Семінар розпочала Оксана Потимко, канд. іст наук, виконавчий директор Львівського обласного осередку всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів – УСІ», керівник Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Національного університету «Львівська політехніка». Ознайомлюючи присутніх із метою проведення семінару – залучення бібліотекарів до аудіювання літератури та створення першої daisy-бібліотеки в Україні – Оксана Потимко зауважила: «Сьогодні в Україні функціонують лише 6 шкіл для незрячих дітей, у яких навчається 770 учнів. Ще 988 дітей перебувають поза межами освіти, бо не можуть вчитися далеко від дому. Окрім того існує величезна проблема з підручниками, надрукованими шрифтом Брайля. Ми маємо допомогти цим дітям здобути освіту й реалізувати себе в житті». Для цього, на думку Оксани Потимко, потрібно небагато – бути певними того, що сліпі діти можуть навчатися у звичайній школі, навчити вчителів працювати з такими дітьми, забезпечити вчителів і незрячих учнів відповідним технічним обладнанням та підручниками, озвученими за допомогою технології «DAISY».

Родоначальником формату «DAISY» є Швеція, нині його використовують 90 країн світу. Про це учасникам семінару розповів Олексій Усов, керівник проекту, заступник директора Svefi  Academy (Швеція). Він зазначив, що шведський досвід інклюзивної освіти налічує понад 40 років, а активне застосування для освіти незрячих технології «DAISY» дало можливість людям з вадами зору в останні десятиліття навчатися, а потім і працювати у 80-ти професіях.

Матті Яткола, викладач Svefi Academy (Швеція), наголосив: «Розробка технології «DAISY» і перші кроки з аудіювання книг здійснювалися в Швеції за підтримки громадських організацій. А пізніше до цього долучилася держава. Сьогодні впродовж року держава фінансує виробництво декількох тисяч книг у форматі «DAISY». За словами Матті Яткола, впровадження формату «DAISY» дозволило незрячим дітям відвідувати звичайні школи, а інтернати для них було ліквідовано.

Матті Яткола також продемонстрував плеєр (тифлоприбор) для читання книжок у форматі «DAISY» і детально розповів про переваги формату, зокрема: сумісність з іншими форматами; поєднання різних способів представлення інформаційного  матеріалу (звичайний текст, аудіо-матеріали, ілюстрації); можливість швидко знаходити потрібний розділ, параграф, сторінку, створювати закладинки, робити перехресні посилання; різні способи відтворення аудіоматеріалів (прослуховування, читання текстового файла за допомогою вмонтованого мовного синтезатора, читання на комп’ютерах (за умови попереднього завантаження відповідної програми)).

Інформаційні технології, які застосовують незрячі люди в Україні, представив Костянтин Бруль, викладач спеціалізованих комп’ютерних курсів для людей з вадами зору. Він поінформував присутніх про можливості операційної системи Android, яка допомагає незрячим читати друковані тексти, розпізнавати картинки й штрих-коди в супермаркетах, надсилати текстові повідомлення тощо.

Про особливості та проблеми бібліотечного обслуговування в Центральній спеціалізованій бібліотеці для сліпих ім. М. Островського розповіла її співробітник Марина Потеляхіна. Вона зауважила, що в Україні працюють 78 бібліотек для сліпих, однак хронічне недофінансування процесу виготовлення книжок шрифтом Брайля стоїть на заваді якісному забезпеченню інформаційних потреб людей з вадами зору.

На завершення семінару Оксана Потимко і Марта Сидоряк, інженер Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Національного університету «Львівська політехніка», провели тренінг з розпізнавання картинок на дотик і слух, а також майстер-клас з начитування книжок, запросивши бібліотекарів до активної роботи в рамках проекту.

 

Прес-служба НБУВ

Фото: Кирило Леванюк

Фотоматеріали: 

Контактна інформація

Сектор запису читачів і контролю відвідувань:
+38 (044) 524-81-37,
+38 (044) 524-81-36
Сектор обслуговування у читальних залах:
+38 (044) 524-8176
Сектор універсального підсобного фонду і каталогів:
+38 (044) 524-19-11
Сектор обслуговування періодичними виданнями:
+38 (044) 524-44-19
Сектор обслуговування картографічними виданнями:
+38 (044) 524-44-38